Як зазначили сторони, у фокусі уваги цього проекту — кінцевий споживач.
«Ми співпрацюємо з Асоціацією „Свинарі України“ з 2015-го. За цей час спільно реалізували кілька етапів Проекту технічної допомоги ФАО/ЄБРР „Підвищення обізнаності про африканську чуму свиней (АЧС) в Україні“. У його рамках відбувся моніторинг АЧС у тушах подвірно забитих свиней (майже 3000 зразків з усіх областей України) завдяки устаткуванню референс-лабораторії у Києві та 3 державних регіональних лабораторій ветмедицини сучасним ПЛР-обладнанням, навчанню їхнього персоналу цьому методу дослідження за кордоном і в Україні. У результаті — майже вполовину збільшили потенціал держави у діагностиці АЧС! Крім того, понад 800 ветеринарів (фахівців Держпродспоживслужби і спеціалістів свиногосподарств) навчали спільним діям у разі підозри на АЧС у 16 областях України. Провели більше 200 зустрічей із населенням в регіонах з метою підвищення обізнаності щодо АЧС.
Завдяки результатам спільної роботи з Асоціацією та Держпродспоживслужбою наші банки-партнери продовжують інвестувати в українське свинарство. Надалі разом зосередимося на впровадженні систем гарантування безпечності продукції свинарства, щоб відновити довіру споживачів та створити конкурентну перевагу для виробників, які інвестують у дотримання найвищих стандартів», — прокоментував Дмитро Приходько, старший економіст інвестиційного центру ФАО, керівник проекту технічної допомоги ФАО/ЄБРР.
Одна з опцій — впровадження компартменталізації — підтвердження найвищого статусу біобезпеки свиногосподарства та простежуваності всіх процесів виробництва, що може вирішити 3 основні загрози, які несе присутність АЧС у країні: ризик втратити свинарський бізнес, ізоляцію від зовнішніх ринків, підрив довіри споживача до безпечності продукції свинарства (хоча достеменно відомо, що вірус не шкодить людині!).
«Відповідність критеріям компартменту для підприємства — це мільйонні інвестиції. Тому, крім перспективи експорту, на внутрішньому ринку продукція, вироблена в таких умовах, також повинна бути маркована відповідним чином. Це інформуватиме споживача, що свинину вирощено за найвищими стандартами, вона максимально безпечна.
Система позначок може бути інструментом захисту українських свинарів — наприклад, для підтвердження, що продукція виготовлена 100% з вітчизняної свинини. Однак, щоб реалізувати такий механізм, має працювати простежуваність», — пояснила Президент АСУ Оксана Юрченко.
Для цього, за словами Наталії Щирової, керівника експертної групи з питань безпечності харчових продуктів Директорату безпечності та якості харчової продукції Мінагрополітики, нині формується нова законодавча база. Мета — забезпечити простежуваність «від лану до столу». Адже відповідно до чинного харчового законодавства, простежуваність поки обмежується принципом «крок уперед — крок назад». Хоча навіть цю вимогу не завжди можна реалізувати: товаро-транспортні накладні, які використовують при перевезенні товарів, не дають інформації про походження тварини, умови її забою та подальшого зберігання м’яса тощо.
Безпечність імпортованої свинини та продукції свинарства також контролюється. Як повідомив Борис Кобаль, Директор Департаменту безпечності харчових продуктів та ветеринарної медицини Держпродспоживслужби, з 1 квітня цього року триває програма моніторингу свинарської продукції, яка завозиться з країн ЄС, де реєструють АЧС.
«Це додатковий захід. Адже дозвіл на поставки мають лише ті країни, де впроваджена регіоналізація щодо АЧС, а її ефективність перевірена компетентним органом України. Продукція свинарства імпортується виключно з благополучних регіонів. Лабораторні дослідження не виявили жодного позитивного зразка», — зазначив експерт.
Асоціація «Свинарі України» — неприбуткова, добровільна організація. Дата створення —14 липня 2011-го. Наразі АСУ об'єднує 39 господарств, які забезпечують 41% промислового виробництва свинини в Україні. Основною ціллю Асоціації є захист прав та інтересів підприємств у галузі свинарства, досягнення світових стандартів виробництва продукції завдяки впровадженню сучасних технологій.