Мета законопроєкту — створити справедливий і прозорий механізм відшкодування за розміщення фортифікаційних та інженерно-технічних споруд на землях, що:
- розташовані в зоні бойових дій,
- знаходяться на кордоні з білоруссю або державою-агресором,
- включені до переліку внутрішніх стратегічних об’єктів.
За словами народного депутата Степана Чернявського, запропоноване рішення дозволить врегулювати численні конфліктні ситуації, які виникають у громадах.
Документ передбачає, що обласні державні адміністрації зможуть ініціювати укладення тимчасових договорів сервітуту між військовими відомствами та власниками або орендарями земель.
Наприклад, якщо Державна прикордонна служба України (ДПСУ) будує фортифікації біля кордону й займає частину приватних паїв, землекористувачі зможуть звернутися до військової адміністрації та оформити тимчасовий сервітут з відповідним відомством. Це дозволить юридично закріпити використання ділянки та гарантувати майбутню компенсацію.
«Питання давно назріло, адже на місцях виникає багато спірних ситуацій», — наголосив Чернявський.
Законопроєкт передбачає, що через два роки після завершення воєнного стану власники або орендарі сільськогосподарських земель, вилучених для потреб оборони, отримають компенсацію від військових установ.
Розмір виплат: 12% нормативної грошової оцінки (НГО) землі за кожен рік дії сервітуту.
Це, за словами депутата, дозволить відновити справедливість і компенсувати аграріям фінансові втрати, адже вони продовжують сплачувати:
- мінімальне податкове зобов'язання,
- орендну плату та інші податки за користування ділянками.
«Це буде справедливо і правильно», — підкреслив Чернявський.
Запровадження механізму тимчасового сервітуту може стати першим комплексним кроком до врегулювання взаємин між аграріями та державними структурами в умовах воєнного часу, забезпечивши прозорість і передбачуваність земельних рішень.