Чим замінити оксид цинку на фермі?

54626
©

Період відлучення — стресовий час для поросят. Це «страшний шторм» для наївної імунної системи, кишкового тракту, що все ще розвивається, спричинений численними стресовими факторами, включаючи зміну корму, розлуку з матір'ю, перегрупування та транспортування, які впливають на здоров'я та життєздатність поросят. Поширеним наслідком їх впливу є діарея після відлучення, яка призводить до зниження виробничих показників та інколи й падежу, не кажучи вже про економічні наслідки.
 

ЩО ВІДБУВАЄТЬСЯ ПІД ЧАС ВІДЛУЧЕННЯ?

У традиційному свинарстві відлучення поросят зазвичай здійснюють у віці 3–4-ох тижнів. Цей стресовий період для поросят зумовлений кількома чинниками. Вони зазнають фізіологічних, екологічних та соціальних змін після переведення у цех дорощування, які сприяють розвитку діареї у поросят, збільшуючи їх захворюваність і падіж. Хоча діарею можуть спричиняти патогенні мікроорганізми, вона часто є багатофакторною, включаючи компоненти корму та мікробний профіль на фермі.

Під час відлучення споживання поживних речовин значно знижується в перші кілька днів після переходу зі станка для опоросу в станок для відлучення і зміни раціону з молока на вуглеводи. Зменшення споживання корму призводить до атрофії ворсинок кишечника та періодів уповільненого росту і недоїдання. Ці події можуть призвести до проблем зі здоров'ям і погіршення показників росту, збільшуючи ймовірність діареї після відлучення через порушення мікробіому.

Крім того, поросята чутливі до змін у складі раціону. Встановлено, що білок, амінокислоти і клітковина безпосередньо пов'язані з виникненням діареї у поросят. Зменшення кількості споживаного протеїну може зменшити частоту діареї після відлучення, хоча й негативно впливає на виробничі показники поросят. Таким чином, перехід від споживання молока до сухого корму, багатого на вуглеводи, після відлучення може підвищити сприйнятливість поросят до мікробних розладів — другої найпоширенішої причини діареї.

Поросята народжуються без мікробіоти. Колонізація їх кишкового тракту відбувається одразу після народження і динамічно змінюється упродовж періоду лактації та відлучення. Насправді, різноманітність колоній мікроб збільшується в період відлучення, але це також залежить від різних внутрішніх і зовнішніх факторів, таких як навколишнє середовище, склад корму і стрес. Крім того, взаємодія між мікроорганізмами може впливати на функції мікробіому та підвищувати сприйнятливість до певних захворювань, у тому числі діареї після відлучення.

ЩО ТАКЕ ОКСИД ЦИНКУ?

Перш ніж дізнатися про оксид цинку, варто спочатку дослідити важливість цинку в раціоні свиней. Цинк є важливим мікроелементом, необхідним для синтезу білка та належних фізіологічних функцій організму, набору маси та репродукції. Він також потрібен для здоров'я шкіри та ратиць і має антиоксидантну дію. Крім того, достатній рівень цинку знижує сприйнятливість свиней до бактеріальних інфекцій і підтримує цілісність кишечника. Однак, незважаючи на свою важливість, цинк може бути токсичним у надмірних кількостях. Тому засвоєння та розподіл цинку суворо контролюється організмом.

Цинк здебільшого всмоктується в тонкому кишечнику, а його біодоступність залежить від складу корму. Неперетравлювані рослинні компоненти можуть зв'язувати цинк і перешкоджати його засвоєнню. Інші фактори, що впливають на засвоєння цинку, — кальцій і залізо. Зазвичай вміст цинку в кормах недостатній. Тому до раціону додають неорганічний цинк, часто у вигляді оксиду цинку. Чистий оксид цинку — це нерозчинний білий порошок, який застосовується як добавка до багатьох продуктів. У порівнянні з іншими неорганічними джерелами цинку, він має низьку реакційну здатність і біодоступність.

У поросят можуть розвинутися ознаки дефіциту цинку (як правило, відмова від корму) приблизно через 10 днів низького споживання цинку. Тож, нутриціоністи рекомендують додавати цинк на рівні 80–150 мг/кг корму. На практиці фармакологічні дози оксиду цинку використовують для задоволення харчових потреб і як ефективну заміну антибіотиків для запобігання діареї у відлучених поросят. Насправді, фармакологічні дози оксиду цинку (1,500–3,000 ppm) застосовували протягом десятиліть для підтримки функції кишечника і загальної фізичної форми поросят.

ЯК ДІЄ ОКСИД ЦИНКУ?

Оксид цинку чинить позитивний ефект на шлунково-кишковий тракт, впливаючи на архітектуру кишечника, травні секрети, антиоксидантні системи та імунні клітини. Незважаючи на численні дослідження, проведені для пояснення антимікробної дії оксиду цинку, точний механізм дії проти діареї після відлучення повністю не з'ясували. Проте запропонували кілька механізмів.

Оскільки оксид цинку не всмоктується повністю, основний механізм його дії пов’язаний з покращенням засвоєння поживних речовин і структури кишечника. Дослідження підтвердили, що споживання високих доз оксиду цинку покращує роботу кишечника, сприяючи збільшенню співвідношення ворсинок до крипт та загальному позитивному впливу на клітини кишечника.

Сприятливий вплив оксиду цинку також може бути пов'язаний з його використанням як кофактора для кількох кишкових антиоксидантів. І навпаки, він спричиняє окислювальний стрес у мікробних клітинах. У водному середовищі кишкового тракту високі дози оксиду цинку генерують активні форми кисню, які пошкоджують клітинні стінки бактерій. Цей механізм дії може частково пояснити його антимікробну дію. Проте вплив оксиду цинку на кишкову паличку, яка є основною причиною діареї після відлучення, виявився незначним.

Високі дози оксиду цинку мають імуномодулюючу дію. Доведено, що він знижує рівень прозапальних і підвищує експресію протизапальних цитокінів. Крім того, що оксид цинку здатний модулювати експресію цитокінів, цинк є важливим мікроелементом, який має ключовий вплив на всю імунну систему — як на її розвиток, так і на належне функціонування. Також дослідники довели, що фармакологічні добавки оксиду цинку сприяють вивільненню факторів росту, які збільшують ріст м'язів і споживання корму. Крім того, високий рівень оксиду цинку в раціоні підвищує активність деяких травних ферментів у відлученців, що призводить до покращення засвоюваності поживних речовин.

У ЧОМУ ПРОБЛЕМА З ОКСИДОМ ЦИНКУ?

Основна проблема з фармакологічними дозами оксиду цинку пов'язана з його екологічними ризиками. Значна його кількість виводиться з фекаліями поросят. Проте цинк не розкладається і тривале внесення гною під сільськогосподарські культури може поступово підвищувати рівень цинку в ґрунті та ґрунтових водах, зрештою досягаючи небезпечних рівнів. Крім того, дослідження продемонстрували, що внесення високих доз оксиду цинку може також сприяти набуттю та поширенню стійкості бактерій до антибіотиків.

Вплив оксиду цинку на навколишнє середовище поставив під сумнів сталість його широкого використання. 26-го червня 2022-го року в Європі заборонили застосовувати фармакологічні дози оксиду цинку в годівлі тварин. Хоча в інших країнах немає жодних законів чи обмежень, завжди є інтерес до альтернативних стратегій лікування діареї після відлучення. Слід зазначити, що фізіологічні рівні оксиду цинку (150 ppm загального цинку в повноцінному кормі) все ще дозволені, хоча ця доза навряд чи матиме такий самий ефект, як і фармакологічні рівні оксиду цинку. Тому потрібні нетрадиційні підходи до лікування діареї після відлучення.

ЯКІ Є АЛЬТЕРНАТИВИ ОКСИДУ ЦИНКУ?

Було досліджено багато некормових стратегій контролю діареї після відлучення, включаючи покращення гігієни і розведення тварин, стійкіших до кишкової палички. Проте діарея після відлучення без виявлення кишкової палички є поширеним явищем, і вчені висловили припущення, що дисбаланс мікробіоти кишечника може сприяти розвитку діареї після відлучення.

Мікробіота кишечника свиней виконує численні функції, включаючи підтримання нормальної роботи кишечника, регулювання імунних реакцій та захист від патогенних бактерій. Зміна мікробіоти кишечника поросят все частіше визнається одним з ключових чинників, що сприяють розвитку діареї після відлучення.

Щоб знайти заміну оксиду цинку, дослідники вивчали коригування складу раціону та додавання органічних кислот, ефірних олій та екстрактів, багатих на поліфеноли. Однак концепція синбіотиків — поєднання пробіотичних і пребіотичних штамів — показала стійкі та позитивні результати.

Синбіотики — це лише частина комплексного підходу до підтримки здоров'я кишечника відлученців. Щоб зміцнити здоров’я тварин і зменшити застосування протимікробних препаратів, дослідники зосередилися на розробці кормових добавок для підтримки здоров’я кишечника, таких як про- і пребіотики, органічні кислоти, бетаїн і адсорбенти токсинів. Це можуть бути як кормові розчини для довготривалого використання, так і готові продукти для короткочасного застосування. Таким чином, нині є рішення для тих, хто хоче зменшити свою залежність від оксиду цинку.


ТОВ «Біохем-Україна»

Тел./факс: +380 67 15 03 745

е-пошта: ukraine@biochem.net

Сайт: www.biochem.net

comments powered by Disqus