Зокрема, експерти зазначають, що оптимальною моделлю економіки на період військового стану має бути гібридна. З одного боку — планова (мобілізаційна) економіка в частині військових потреб та військових товарів, а також, за потреби — життєво важливих товарів та послуг у тих місцях, де їх постачання обмежене. З іншого боку — акцент потрібно робити на лібералізацію роботи бізнесу, саме він має зараз забезпечити потреби населення.
Серед пропозицій експертів:
Загальні
Скасувати ввізні мита на сировину, яка потрібна для виробництва українських товарів, спростити проходження митного контролю такими товарами. Розширювати поступово перелік товарів критичного імпорту, в першу чергу додавши у нього будь-яку сировину, з якої виробляються українські товари.
Обмежити можливість відстрочок платежів за харчові продукти, реалізовані у торговельних мережах України, відповідно до європейського законодавства (не більше 30 днів відстрочка).
Спрощення усіх регулювань, зокрема: а) суттєве спрощення Трудового законодавства (проєкт закону № 5371 — прийняти в цілому) із додатковими тимчасовими положеннями про дистанційне звільнення та прийом на роботу (варіант — призупинення дії більшої частини статей КЗпП), скасування мінімальної зарплати; б) заміна фіскалізації всієї 2 та 3 груп ЄП на фіскалізацію виключно ризикових платників (зак-т Ради при ОП); в) суттєве спрощення ринкового нагляду (зак-т № 5473) (варіант — призупинення ринкового нагляду на час ВС); г) прибрати державне регулювання цін, окрім товарів спеціального призначення за окремим переліком.
Розглянути можливість «регуляторної гільотини» на час ВС.
Повернення до роботи електронної системи адміністрування ПДВ із автоматичним відшкодуванням, без блокування ПН.
Посилити відповідальність за ринкові змови та зловживання монопольним становищем, надто щодо товарів та послуг першої необхідності.
Просування ідеї виділення ЄС та іншими партнерами (США, Канада, Японія) спеціальних додаткових квот для української продукції. Забезпечення просування тези «Купуй Українське у ЄС» з боку керівних органів ЄС.
Лібералізувати податкове законодавство — замінити податок на прибуток податком на виведений капітал (прибутків у підприємств все одно не буде, а бюджет наповнюватиметься за рахунок зовнішніх запозичень) (як варіант — з тимчасовим подвоєнням ставки на час ВС, аби гроші залишалися у бізнесі) та знизити навантаження на фонд оплати праці (варіант — скасувати ЄСВ), знизити ПДВ на продукти харчування до 7%.
Відтермінувати впровадження КІК на один рік. Зменшити бюрократію при роботі з КІК, зокрема: зменшити вимоги до підготовки звіту з КІК та обсяг інформації, яку потрібно надати разом зі звітом — замінити її зведеною консолідованою звітністю; обов’язок з подачі звіту зробити тільки для осіб, які володіють більше 25% частки в КІК; розширити та конкретизувати перелік винятків, за яких не сплачується податок на КІК, зокрема конкретизувати поняття економічної та фізичної присутності (substance) та збільшити рівень загального доходу всіх КІК, як критерію для виключення зі сплати податку на КІК.
Скоротити загальнодержавні видатки, в першу чергу за рахунок секторальних пільг та дотацій. Переглянути Держбюджет, збільшивши дефіцит та знайти джерела його покриття, перш за все за рахунок підвищення рентних платежів шляхом прогресивного оподаткування надприбутків.
11. Створення двоконтурної грошової системи, в межах якої «гроші», спрямовані у ВПК, не перетікають на споживчі ринки. Це обмежує зростання споживчої інфляції через збільшення видатків на потреби оборони. Логіка розбудови такої фінансового механізму може полягати у впровадженні «цифрової оборонно промислової» гривні, яка залишає «цифровий» слід, або щонайменше акумулюється на спеціальних рахунках, та відповідно використовується лише у процесі створенні продукції ВПК. У певному сенсі Україна вже має досвід використання такого механізму. Фактично «ковідна 1000» була створена у «віртуальному» просторі та спрямована на споживання (використання) у визначених напрямках (наприклад, це призвело до буму замовлення книжок на профільних онлайн платформах).
Секторальні:
Аграрний сектор та металургія — терміново забезпечити можливість експортувати надлишки продукції залізницею, для цього розробити екстрений план забезпечення вагонами та коридорами до ЄС.
Експортні галузі. Врегулювання питання призову до ЗСУ фахівців експортних галузей (в першу чергу, ІТ), з мобілізаційного та громадського резервів, тільки після повного закриття потреб ЗСУ з першої та другої черги оперативного резерву. На жаль, практика масового призову громадян з мобілізаційного та громадянських резервів широко застосовується переважно на Західній Україні стосовно ІТ фахівців, які переїхали з інших регіонів. Така ситуація створює загрозу для подальшого існування української експортної ІТ індустрії, а відповідно, зменшення обсягів валюти, яка продовжує надходити до бюджету країни прямо зараз, під час воєнних дій. Слід зазначити, що за 2021 рік ІТ галузь принесла майже 7 мільярдів доларів в економіку, та 23,5 мільярди гривень прямих податків, сплачених до держбюджету України.
Мікробізнес, роздрібна торгівля — передбачити певну суму (грант) для підприємців, які втратили в окупованих чи напівокупованих містах активи, товари, щоб вони могли розпочати свій бізнес на Західній Україні
Комунікаційні:
Створити комунікаційну платформу, на якій українські виробники та малі підприємці могли знайти один одного, відновити розірвані ланцюжки постачання.
Створити міжнародну комунікаційну платформу, на підтримку інноваційного бізнесу України, зокрема ІТ, популяризація замовлень послуг в українських ІТ фахівців.
Судові:
1. Забезпечити визнання правомірності пропуску позовних строків, в тому числі для нововиявлених та виключних обставин. Розширення переліку обставин що визнаються як нововиявлені/виключні обставини через війну.
2. Знищені судові справи (особиливо господарські та адміністративні спори) можуть бути відновлені за копіями наявних у сторін документів (в тому числі наявних в електронному вигляді)
Психологічні:
Очевидно, що агресор змінює тактику і серед іншого зосереджує зусилля на терорі, зокрема психологічному, мирних міст по всій Україні. У ситуації, коли на Західній Україні постійно вночі вмикаються сирени, люди вимушені годинами сидіти у бомбосховищах — вкрай складно запускати там економіку. Вбачається доцільним розробити тонші налаштування протиповітряної оборони та інформування про це населення, щоб запобігти виснаженню людей та подальшому відтоку їх за кордон.
Підписанти:
Торгово промислова палата
Асоціація платників податків України
Всеукраїнська аграрна рада
Асоціація власників малого та середнього бізнесу
Бізнес-спільнота Board
Укркондпром
Асоціація виробників України
Борошномели України
Українська Федерація Індустрії Безпеки
Національна організація роздрібної торгівлі
Асоціація імпортерів м’яса
Всеукраїнська асоціація пекарів
Асоціація підприємств інформаційних технологій України
Асоціація українських імпортерів риби та морепродуктів
Асоціація ІТ Україна
Асоціація імпортерів та дилерів автокомпонентів
Асоціація «Свинарі України»
Асоціація Софтвеар Україна
Асоціація приватних роботодавців
Національна асоціація страховиків України
Українське об'єднання ринків капіталу
Асоціація виробників молока
Всеукраїнська професійна асоціація підприємців
Асоціація учасників валютного ринку
Національна асоціація молочників України «Укрмолпром»
Бізнес асоціація освітніх закладів
Міжнародна бізнес асоціація
Асоціація українських виробників «Морозиво і заморожені продукти»
Жіноча ділова палата України
PigUA.info за матеріалами uacouncil.org