Про це, а також про те, що відбувається на комбікормовому ринку України, висока конкуренція між виробниками, за рахунок чого тваринники можуть знизити собівартість кормів, наскільки вони відкриті до впровадження інноваційних технологій Latifundist.com поговорив з технічним консультантом по тваринництву компанії «Агротрейдхім» (ATH Company) Олегом Осіпенко.
 |
Олег Осіпенко |
Про тенденції і конкуренції на комбікормовому ринку
Як би Ви охарактеризували комбікормовий ринок України?
— Щоб зрозуміти, в якому стані знаходиться ринок комбікормів, потрібно трохи заглибитися в історію. Так, в 90-х роках минулого століття в Україні було побудовано більше 90 комбікормових заводів, на яких вироблялося до 16 млн т комбікормів на рік, а загальна виробнича потужність становила понад 23 млн т комбікормів на рік.
Структура комбікормової галузі була наступною: внутрішньогосподарські комбікормові заводи купували БВМД і комбікорми певних видів в міжрайонних заводів, міжрайонні комбікормові заводи виробляли корми для господарств, розташованих на території районів і які не мали власних потужностей. Міжобласні заводи виробляли білково-вітамінні добавки, концентрати і премікси для потреб районних заводів і великих господарств.
Що маємо сьогодні? В Україні виробляється близько 6,3−6,5 млн т комбікормів на рік. Тобто фактичне виробництво зменшилася втричі. А якщо говорити про можливості наших виробників, то це близько 14−16 млн т в рік. Виходить, що потужності виробників завантажені тільки на 40−50%.
Скільки виробників працює? Висока конкуренція на ринку?
— На мою думку, потрібно розділяти ринок виробників комбікормів для власних потреб і ринок виробників для реалізації комбікормів і преміксів підприємствам. Якщо беремо до уваги перший, то в ТОП-10 входять МХП, Ukrlandfarming, «Овостар Юніон», ГК «АПК-Інвест», АГК «Дніпровська», «Агро-Овен», «Нива Переяславщини», «Володимир-Волинська птахофабрика», «Глобинський Свинокомплекс», «Даноша», «Агромарс» та інші. Всі ці компанії мають комбікормові заводи і проводять корми для власних потреб. Вони ж є ТОПами з виробництва продукції птахівництва та тваринництва.
Якщо розглядати ті компанії, які реалізують комбікорми і премікси на ринок, то номер один — ГК «Єдність». Також значні потужності мають «ФІДЛАЙФ», Cargill, «Коудайс Україна» і Trouw Nutrition. Порядку 2 тис. т преміксів і комбікормів в місяць виробляють AVA Group, «ТЕКРО», «Ньюсайнс Ріел Істейт ЛТД», «Цехаве корм ЛТД», «Укрзооветпромпостач» і ін.
Якщо звернутися до інформації Держстату, то в Україні зареєстровано понад 120 компаній, які виробляють і продають на ринку комбікорми, премікси, концентрати, престартери. Але з 2013-го року я спостерігаю збільшення їх кількості. А створюють такі компанії фахівці, які набралися досвіду в тих компаніях, які сьогодні входять в ТОП-20. Тому, відповідаючи на ваше запитання про конкуренцію, — вона дуже висока, так як кількість компаній збільшується, а поголів'я тварин зменшується.
Які основні проблеми комбікормового ринку можете назвати?
— Основна проблема, як я вже озвучив, це зменшення поголів'я тварин. Якщо, наприклад, в 2017 р в Україні налічувалося 6,6−6,8 млн свиней в господарствах всіх форм власності, то за станом на 01.11.2020 р — ця цифра зменшилася до 6,186 млн. У домогосподарствах зараз налічується трохи більше 2,5 млн голів, а в сільгосппідприємствах — до 3,7 млн свиней.
Невтішна статистика і за кількістю ВРХ в господарствах всіх форм. Так, за даними Держстату на 01.11.2020 року в підприємствах усіх форм власності кількість голів ВРХ зменшилося з 3,6 млн в 2018 році до майже 3,26 млн голів, з яких кількість корів — 1,747 млн. У промислових підприємствах розміщено близько 1 млн голів ВРХ, а в домогосподарствах — 2,2 млн голів.
Якщо говорити про поголів'я птиці, то за даними Держстату на 01.11.2020 року кількість птиці в порівнянні з попереднім роком зменшилася на 4,3% і дорівнює 233,1 млн голів всіх видів.
Таким чином, кількість компаній з виробництва щороку збільшується, а потенціал, куди продавати, зменшується.
Друга проблема — низька купівельна спроможність населення. На душу населення ми споживаємо 48−50 кг м'яса, а середньостатистичний європеєць — більше 80 кг. При цьому 60% м'ясного раціону складає м'ясо курки. Якби був більший попит, промисловість розвивалася і кількість тварин росло.
Третя проблема — висока собівартість кормів. Цей рік створив «гойдалки» для багатьох. Все видихнули і пожвавилися після першої хвилі пандемії COVID-19. Навіть задумалися про інвестування в нарощування поголів'я і про відкриття нових пташників, свинокомпклесів. І з чим зіткнулися восени? З різким підвищенням цін на сировину. На зернові ціни підскочили на 40−60%, і більш ніж на 40−50% — на продукти переробки сої та соняшника (макухи, шроту, масло), всі інші складові виросли в зв'язку з курсовою різницею на 10−15%. Це призвело до збільшення собівартості кормів на 40−50%. А в собівартості продукції корми становлять 60−70%. Все це тепер негативно позначається на економіці виробництва, багато хто просто не садить птицю, не ставить свиней на відгодівлю, а скорочує поголів'я.
Четверта проблема — це те, що на ринку є невідповідність заробітку всіх учасників або, я б сказав, перерозподілу заробітку, за який повинен заплатити кінцевий покупець, тобто ми з вами. У чому сенс: зараз в сільгосппідприємствах собівартість вирощування 1 кг живої ваги свиней одно 35−42 грн, середня ринкова ціна прийому на забій живою вагою — 42−45 грн, ціна реалізації м'яса обрізання в напівтушах з забійного цеху — 69−79 грн / кг, в мережі супермаркетів ціна м'яса після оброблення — 110−130 грн.
Таким чином ми бачимо, що виробники будуть в збитку, забійний в будь-якому випадку отримає свою маржу 10−20%, а мережі — 25−40%. При цьому, мереж не потрібно думати як нагодувати, де взяти племстадо і, найголовніше, не втрачають час 5−6 місяців на вирощування. Тому єдиний вихід виробникам кооперуватися або розвивати власні торгові мережі, при цьому працювати над оптимізацією собівартості і з удосконалення технології вирощування.
Як виробники намагаються вирішувати це питання?
— Ті, у кого були вільні гроші, ще в серпні-вересні закупили зернове і білкову сировину. А ось тим, хто працює від поставки до поставки, буде складніше.
У будь-якому випадку виграють ті, у кого є повний цикл виробництва: від вирощування сільгоспкультур, виробництва кормів з мінімальним введенням преміксів, сучасна технологія вирощування, забою і переробки продукції, мережа реалізації готової продукції. А хто займається тільки вирощуванням і купують готові корми — працюватимуть в мінус. Вони не будуть ставити свиней на відгодівлю, що не будуть садити птицю, а скорочуватимуть обсяги виробництва. Середні виробники зараз інтенсивно починають розвивати власні роздрібні магазини, намагаються ставити забійні цехи і налаштовувати переробку. Хоча їх зупиняє ситуація з ростом цін на корми і нестабільна економічна ситуація в країні.
Ось в цьому і весь парадокс. Я бачу кілька факторів, які на це вплинули. По-перше, на ринку є великі гравці, які диктують ціну на м'ясо. По-друге, впливає низька купівельна спроможність населення. І по-третє, в Європі ціни на м'ясо дешевше. Якщо наші виробники сильно завищать ціну на м'ясо, то почнеться його імпорт з Польщі та Німеччини. А нам це не вигідно. У бізнес інвестовані величезні гроші. Невже закриватися?
На додаток до труднощів, з якими зіткнулися виробники кормів, ще додам і те, що після Нового року вони можуть залишитися без білкової сировини. Вже йдуть розмови, що сою планують імпортувати з Бразилії та Аргентини. Хоча, кілька років, ми були експортерами цієї бобової культури. Звичайно, низький урожай і погодні умови зіграли свою роль. Але цей урок повинен стати першим дзвіночком нашим виробникам, що потрібно вже зараз інвестувати кошти в інноваційні технології, щоб на виході отримувати меншу собівартість по вирощуванню і культур, і тварин, і птахів.
Але за рахунок чого тваринники можуть мінімізувати собівартість комбікормів?
— Є кілька способів. Один з них — оптимізація за поживністю готових комбікормів. Найдорожче в кормі — одиниця енергії і протеїну. Нормативи за вмістом поживних речовин в 1 кг корму є високі, середні, низькі і їх використовують в залежності від продуктивності гібридів, кросів, порід, від мети вирощування і економіки. Наприклад: собівартість корму можна знизити, якщо зменшити на кілька відсотків кількості сирого протеїну, при цьому рівень доступності амінокислот залишити попереднім. Тоді і корми будуть краще засвоюватися, і результати будуть ті ж. Потрібно вважати вартість кормоконверсіі, вартість приростів, і економіку в цілому при використанні різних раціонів.
Другий спосіб — використання альтернативної сировини. Наприклад, в раціонах свиней і птиці можна частково замінити кукурудзу, пшеницю і ячмінь гібридами жита або тритикале, кормовим сорго, кукурудзяної мучки, зародком кукурудзи, сухий бардою і пивний дробиною, при цьому обов'язково обмежений введення, поступове введення в раціон, використання якісної сировини і контроль результатів вирощування.
Альтернативою соєвої макухи і шроту (який є основним в раціонах свиней і птиці) може бути шрот ріпаковий і продукти переробки соняшнику (шрот і макуха). Деякі підприємства, які вміють працювати з соняшниковий шротом, використовують його в кормах в значних кількостях більше 12−15%, а ті, хто женеться за низькою конверсією корму, працюють у ній на мінімальних рівнях 8−10%. Хоча соняшник — в Україні недооцінений. Для молодняку птиці, наприклад, його не рекомендують вводити в комбікорм більш ніж 8%, оскільки там є клітковина, яка буде погано перетравлюватися. Але якщо ти поступово збудуєш схему введення в комбікорм, норму, раціон, то можна працювати тільки на ньому. Так, багато птахофабрик з вирощування молодняка яєчної птиці тільки на ньому і працюють і дорогу сою практично не використовують.
У мене є досвід, коли на індиків і бройлерах на фінішах ми доходили до 20% використання соняшникового шроту. Аналогічно і для свиней: якщо ти навчився працювати з соняшником, можеш здешевити корм. Звичайно, може трохи зрости конверсія корму, але й тут є способи її знизити за рахунок тих же ферментів. Тобто це все напрацьована технологія. Наша компанія може допомогти в цьому.
Альтернативним білковою сировиною може бути ще кукурудзяний глютен. І в Україні сьогодні працює кілька заводів, які його виробляють. Причому обсяги розкуплені наперед.
А нішеві культури?
— Так, всі забули про горох і сочевицю, а некондиційні залишки після виробництва круп цих культур — відмінне джерело протеїну для свиней, великої рогатої худоби та деяких видів і вікових груп птиці. Ще одне прекрасне джерело протеїну для свиней, ВРХ — солодкий безалкалоїдний люпин, особливо якщо знайдете за хорошою ціною.
Також потрібно згадати про побічні продукти виробництва круп — мучки кукурудзяні, пшеничні, горохові і тд. Це прекрасна альтернатива і зерновому і білкового сировини.
Попит і ціни на комбікормові добавки
Який попит на комбікормові добавки і премікси в Україні? Висока конкуренція на цьому ринку?
— Якщо подивитися статистику по нашій компанії, то попит на них є. За останні три роки ми в 7 разів збільшили продажі кормових добавок. Наприклад, в 2013 році ми продавали 100 т. У минулому році ця цифра досягла 450 т, а до кінця 2020 р — 700 т.
Тут слід розрізняти ринок преміксів і ринок кормових добавок. Але на обох ринках останні 10 років спостерігається інтенсивне зростання кількості гравців. Якщо говорити про премікси, то в країні працює більше 30 компаній. Тобто конкуренція зростає, кількість поголів'я зменшується, продажі падають. Раніше виробники преміксів продавали 80% концентратів або білково-вітамінних добавок з введенням 5−30%. Зараз же тенденція така, що все, навіть невеликі, підприємства використовують низьковідсоткові премікси (від 0,5% до 5%). Якщо, наприклад, продавали 22,5 т 5% преміксу на 100 тис. Голів птиці, то зараз продають 2−3 т 0,5% преміксу.
Конкуренція висока і на ринку кормових добавок. Всього на ринку реалізується близько 20 видів кормових добавок. Це амінокислоти, які повинні бути в складі комбікормів і преміксів, тому їх купують абсолютно всі виробники кормів, тільки вибирають продукт за принципом ціна-якість.
Також до обов'язкових кормових добавок відносяться вітамінні препарати, солі мікроелементів, джерела макроелементів (монокальцийфосфат, сіль, вапняк і тд.), ферменти, антиоксиданти. В основному купують вітамінні і мінеральні бленди в європейських і вітчизняних виробників — висококонцентровані стабілізовані суміші вітамінів і мікроелементів з наповнювачем з введенням до складу комбікорму в кількості 0,02−0,25%.
Вітамінні і мінеральні бленди завозять в Україну і тут змішують з амінокислотами, солями мікро- і макроелементів, ферментами, антиоксидантами і іншими кормовими добавками і реалізують уже на ринок. Все більше виробників кормів купують окремі вітаміни і виробляють бленди і премікси у себе. Таким чином здешевлюють виробництво готових кормів.
Що стосується сорбентів, то на ринку працює понад 40 компаній. Досить широко представлена група підкислювачів, імуно-та гепатопротекторних вітамінних комплексів в рідкій і сухій формі, які додаються в корми або воду в залежності від потреби всім тваринам.
Які нові добавки з'явилися на ринку останнім часом?
— Нова група кормових добавок — фітобіотики. Вони почали користуватися попитом у тваринників два-три роки тому, коли в Україні з'явилася тенденція відмови від використання антибіотиків в профілактичних цілях.
Також якщо раніше на ринку були декілька ферментних препаратів — це фітаза і мультиензимний комплекс (ксиланазу, бета-глюканаза, целюлаза) від декількох європейських виробників, то зараз асортимент дуже виріс, використовуються нові активності — протеази, маннази, багато з'явилося конкурентів, зокрема, з Китаю. Всі дізналися, що Китай це країна номер один по виробництву ферментних препаратів, яка виробляє багато торгових марок під європейські компанії, вивчає і використовує нові активності, такі, як глюкозооксидази, нові генерації протеаз в якості альтернативи кормовим антибіотикам.
Кілька років тому на ринку почали користуватися попитом біоемульгатори. Вони дозволяють краще засвоювати рослинні і тваринні жири, і тим самим економити на введенні масла.
А як змінилася ціна на кормові добавки і премікси в цьому році?
— Кормові добавки прив'язані до валютного курсу. У минулому році курс був постійним і, відповідно, ціни на добавки були стабільними. Але і такого стрибка, який був в 2017 році, коли в Німеччині під час запуску вітамінного заводу сталася пожежа і ціни на вітаміни, А і Е підскочили в 10 разів, в цьому році не було. За моїми спостереженнями, ціни за останній місяць почали потихеньку рости і це зростання пов'язане в першу чергу з курсовою різницею. А зараз будуть заходити нові контейнери і ціни підскочать ще. Знову-таки це пов'язано з валютним курсом.
У зв'язку з підвищенням цін не почнуть виробники відмовлятися від використання необов'язкових добавок?
— Швидше за все, так і буде. Щоб хоч якось здешевити собівартість кормів, будуть відмовлятися і використовувати тільки в разі потреби такі добавки, як адсорбенти, підкислювачі, пробіотики, пребіотики, гепатопротектори. А ось обов'язкові добавки як купувалися, так і будуть купуватися. Звичайно, це буде впливати на зменшення собівартості кормів. Але потрібно пам'ятати, що якщо не контролювати якість готових кормів, то виробничі показники можуть погіршитися. І без деяких добавок, виробники просто не обійдуться.
Фітобіотики як альтернатива антибіотикам
Ваша компанія працює на ринку більше 13 років. А як за цей час змінився її асортимент?
— Ми єдиний дистриб'ютор компанії «Ліптоза». І сьогодні у нас зареєстровано понад 10 продуктів (в основному для птиці і свиней). В асортименті є кілька продуктів для ВРХ. З наступного року ми плануємо розвивати цей напрямок і вивести на ринок близько 5 кормових добавок саме для ВРХ.
У 2018 року ми підписали ексклюзивний договір з китайською компанією «Qingdao Vland Biotech Group CO. LTD» по дистрибуції ферментних препаратів на територію України. Відповідно, тепер в портфелі продуктів з'явився мультиензимний комплекс Кінзайм, який складається з бета-глюканаза, ксиланази, целюлази і 10-тисячної термостабільної фітазою. Плануємо й надалі співпрацювати з цією компанією і зареєструвати ще кілька продуктів: пробіотики, ферментні активності високої концентрації для преміксних компаній.
Які основні кормові добавки в портфоліо?
— Це продукти, які є альтернативою антибіотиків, — фітобіотики. Причому у нас представлена широка лінійка цих препаратів. Вони допомагають вирішити проблему з колибактериозом, стрептококи, дизентерію, ілеїт як на великих підприємствах, так і на маленьких. І сьогодні на них є попит у зв'язку з тим, що підприємства відмовляються від використання в профілактичних цілях антибіотиків. Взагалі тема антибіотикорезистентності набуває широкого розголосу в нашій країні. І радує те, що багато тваринники націлені на те, щоб виробляти якісну продукцію для споживача.
А як кормові добавки можуть здешевити вартість кормів?
— Як приклад приведу використання кормової добавки Дайджест Фаст (DigestFast) — Liptosa, яку пропонують на ринку. Добавка унікальна тим, що містить лізофосфоліпіди, екстракти рослин, які стимулюють виділення ліпази та жовчних кислот, покращують роботу печінки і підшлункової залози, збільшують емульгуючі можливості в шлунково-кишковому тракті і тим самим покращують засвоєння жиру. Всі ці властивості дають можливість замінити до 10 кг рослинної олії на 1 кг добавки в тоні готового корму без шкоди за поживністю і продуктивності моно-шлункових тварин і птиці. При цьому економія становить 80−150 грн на т готового комбікорму, або 300−500 тис. грн на рік на поголів'я в 100 тис. голів курчат-бройлерів.
Другий спосіб — використання подвійної дози ферменту фітазою, при цьому економія становитиме до 20 грн на 1 т комбікорму за рахунок меншого введення неорганічних джерел фосфору.
Також використання матриці поживністю по мультиензимних ферментним комплексам або протеази. Це теж дає здешевлення по введенню джерел протеїну і енергії. Тому я не розумію тих власників, які не хочуть спробувати щось нове. У 90-х роках ніхто не знав про синтетичних амінокислотах, все боялися їх використовувати. А сьогодні тваринники використовують їх в захищеній формі навіть для вирощування ВРХ. Аналогічна ситуація і з біоемульгаторамм і фітобіотиками. Тому моя порада: не потрібно боятися експериментувати. Потрібно пробувати, поступово вводити, удосконалювати себе. Майбутнє за інноваційними продуктами.
Але потрібно пам'ятати, що, при використанні великої кількість кормових добавок (ферментів в тому числі) в комбікормах і дії їх на організм тварин і птиці, не працює принцип підсумовування ефекту «1 + 1 + 1 ≠ 3, а в кращому варіанті = 2, 5». Це означає, що загальний ефект від дії всіх кормових добавок буде менше суми ефектів додаткового дії кожної добавки.
Наскільки українські тваринники відкриті до інноваційних рішень?
— За останні 5−10 років інновації з-за кордону дуже широко почали приходити в Україну. Тому що всі значні законодавці моди в кормовій індустрії прийшли на український ринок, відповідно, все, що використовується в світі, починає застосовуватися тут. Але не всі виробники готові до інновацій і хочуть їх переймати. Вони як працювали по-старому, так і продовжують. Їх залишилося мало, але вони є. Треба давати дорогу молодим і перспективним. І треба самовдосконалюватися, тільки так буде у нас прогресивне сільське господарство.
Маючи велику експертизу в своєму сегменті, чи плануєте зайнятися виробництвом кормових добавок або преміксів?
— Маючи великий досвід, технології та виробничі потужності, ми плануємо йти в цей бізнес. Але поки що не готові розкривати всі свої плани.
В цьому році компанія придбала птахофабрику, де буде вирощувати птицю без антибіотиків. Яка її потужність? Чому прийшли до необхідності демонстраційного майданчика?
— Дійсно, ми придбали ще одні виробничі потужності. Зараз там проводиться реконструкція, після якої потужності складуть 300 тис. Голів птиці одномоментної посадки. Це близько 4,5 тис. т м'яса на рік. Чому прийшли до цього рішення? По-перше, це диверсифікація бізнесу. Ми будемо показувати потенційним клієнтам, як працює технологія. Приїжджайте до нас на підприємство, переймайте досвід і впроваджуйте у себе. По-друге, дати ринку новий продукт. На даному підприємстві буде вирощуватися нестандартний крос бройлерів, а все виробництво буде органічним. Це буде зовсім інша технологія вирощування, ніж та, яка застосовується на стандартних птахофабриках. Наприклад, птах буде мати можливість виходити на свіже повітря.
ТОВ «Компанія „Агротрейдхім“», 3 022, вул. Васильківська, 34, м. Київ, Україна
 |
+38 (044) 257 08 59 |
 |
infoathcompany@gmail.com |
 |
athcompany.ua |