Незаслужено забуте
Більшість країн світу, для яких жито є традиційною культурою, тривалий час левову частку вирощеного зерна використовували для хлібопекарської промисловості. Однак впродовж кількох останніх років тенденції змінюються: жито оцінили як сировину для біоенергетики та зернову складову корму для тварин, яка нічим не поступається, а за деякими поживними показниками навіть краща від традиційних пшениці та ячменю (табл. 1 та 2).
Таблиця 1. Вміст поживних речовин та енергетична цінність зернових культур (середньозважені дані врожаю 2009-2010 рр.)
|
Рік |
Зернові |
Суха речовина, % |
Сирий протеїн, %* |
Сирий жир, %* |
Кліткови- на, % * |
Крох- маль, % * |
ME** свині, МДж/кг* |
ME** ВРХ, МДж/кг* |
NEL***, МДж/кг* |
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
|
2009 |
Жито Пшениця Ячмінь |
86,9 86,4 86,3 |
8,1 10,9 10,6 |
1,8 2,2 2,8 |
2,3 2,5 5 |
55,2 59,4 51,6 |
13,5 14,1 12,9 |
11,8 11,8 11,3 |
7,5 7,5 7,1 |
|
2010 |
Жито Пшениця Ячмінь |
85,2 85, 87,1 |
9,5 11,9 10,9 |
1,8 2,1 2,8 |
2,1 2,6 5,5 |
53,9 58,1 51,2 |
13,6 14,1 12,9 |
11,8 11,8 11,3 |
7,5 7,5 7,1 |
|
*- виходячи із 88% сухої речовини **ME- обмінна енергія ***NEL – чиста енергія лактації Джерело: Lufa Nord-West |
|||||||||
Таблиця 2. Вміст амінокислот у зернових (дані врожаю 2009-2010 рр.)
|
Рік |
Зернові |
Лізин, % * |
Метіонін і Цистеїн,% * |
Тріонін, % * |
Триптофан, % * |
|---|---|---|---|---|---|
|
2009 |
Жито Пшениця Ячмінь |
0,31 (0,14-0,40) 0,31 (0,28-0,36) 0,37 (0,31-0,45) |
0,32 (0,23-0,42) 0,43 (0,37-0,50) 0,41 (0,34-0,51) |
0,27 (0,20-0,36) 0,31 (0,27-0,39) 0,35 (0,29-0,45) |
0,09 (0,07-0,11) 0,14 (0,12-0,16) 0,13 (0,11-0,17) |
|
2010 |
Жито Пшениця Ячмінь |
0,35 (0,30-0,43) 0,33 (0,27-0,39) 0,38 (0,30-0,50) |
0,37 (0,30-0,46) 0,46 (0,34-0,58) 0,42 (0,33-0,57) |
0,31 (0,26-0,39) 0,34 (0,25-0,43) 0,36 (0,28-0,49) |
0,10 (0,09-0,12) 0,15 (0,12-0,17) 0,14 (0,11-0,18) |
|
* виходячи із 88% сухої речовини ** жирним шрифтом — середьозважені дані, в дужках — мін. та макс. показники Джерело: Lufa Nord-West |
|||||
Європейські країни-лідери із виробництва свинини дедалі активніше використовують жито у раціонах тварин: впродовж останніх двох років виробники Данії та Голландії (особливо ті, що виготовляють корм самостійно) використовують для кормовиробництва більше 50% вирощеного жита, у Німеччині — 40-50%, у Польщі — більше третини врожаю культури.
Застосування жита в раціонах тварин
Численні досліди, зокрема ініційовані одним із найавторитетніших сільськогосподарських об’єднань світу DLG (Німецьке сільськогосподарське товариство) спільно з відомою насіннєвою компанією KWS Lochow (Німеччина), довели високу ефективність застосування жита у годівлі сільськогосподарських тварин.
Жито демонструє чудові результати у складі і сухих, і рідких кормів для свиней. Так, дослідження ефективності використання жита у сухих кормах для свиней на дорощуванні та відгодівлі проводили на 150 поросятах (генетика PIC) віком 55 днів. Їх поділили на шість груп по 25 голів кожна. Половині груп згодовували раціон на основі жита, іншій — на основі ячменю. На початку експерименту середня вага поросят із групи «Жито» складала 17,5 кг, із групи «Ячмінь» — 16,75 кг. Частку жита у раціоні поросят збільшували поступово: із 10% на початковому етапі до 25% на проміжному та 50% на заключному. Через 110 днів відгодівлі на забій відправили 72 голови із групи «Жито» (3 загинуло) середньою вагою 107,36 кг, а із групи «Ячмінь» — 71 голову (4 загинуло) середньою вагою 103,32 кг. Аналіз обсягів споживання кормів із житом та ячменем, а також темпів приросту живої ваги поросят доводять цінність цінність жита як енергетичної складової раціону (Рис. 2 та 3).
Рисунок 2. Порівняння середньодобових приростів при годівлі сухими кормами із вмістом жита або ячменю
Рисунок 3. Порівняння щоденного споживання сухого корму із вмістом жита або ячменю
Не менш ефективне жито і у складі рідких кормів. Аналогічні досліди провели із 59-денними поросятами на різних стадіях відгодівлі, застосовуючи у рідких кормах жито (від 25% впродовж 68 днів початкової стадії відгодівлі до 50% впродовж 48 днів заключної) або ячмінь. За 116 днів відгодівлі поросята із групи «Жито» набрали на 4,15% ваги більше (91 кг проти 87,22 кг) порівняно із групою «Ячмінь», споживши при цьому на 1,53% менше корму на голову (251,7 кг проти 255,6 кг).
Крім того, в рамках дослідження було також проаналізовано звіти бійні про якість отриманих туш за вмістом м’язових тканин і товщиною шпику. Згідно європейського стандарту класифікації туш EUROP (EU VO 3220/84) із груп свиней, яким згодовували ячмінь, отримали дещо більше екстра-м’ясних туш класу S. Однак ячмінна дієта також дала значно більше туш класів R та О. Тим часом у групах, яким згодовували жито, майже 70% отриманих туш віднесли до класу E — найбільш затребуваного на ринку (Рис. 3).
Рисунок 3. Порівняння якості отриманих на раціонах із житом або ячменем туш за системою класифікації EUROP
Схожі дослідження проводили вчені Саскачеванського Університету (The University of Saskatchewan, Канада), щоб з’ясувати, чи обґрунтоване обмеження вмісту жита у раціоні до 30%, яке раніше пов’язували із більшою схильністю жита порівняно із ячменем та пшеницею до зараження ріжками через перехреснозапильність культури. Науковці дійшли висновку, що сучасні сорти і гібриди жита та рівень агрокультури дозволяють застосовувати більші обсяги жита у годівлі, а обмеження можуть бути пов’язані лише із зниженням його перетравності при високих концентраціях у кормі. Однак дослідження впливу додавання ензимів у раціони свиней на основі жита показали незначний ефект цього підходу, що свідчить про добру перетравність житніх вуглеводів. Спостерігали за поросятами від 30 кг ваги і до забою. Піддослідна група отримувала житній корм із додаванням ензимів, контрольна — ячмінний (Таблиця 3).
Таблиця 3. Вплив ензимів на виробничі показники свиней на житньому раціоні
|
Показник |
Контроль |
Житній раціон |
|---|---|---|
|
Середньодобові прирости, кг |
0,80 |
0,76 |
|
Середньодобове споживання корму, кг |
2,19 |
2,02 |
|
Конверсія корму |
2,74 |
2,66 |
|
Джерело: Thacker et al., University of Saskatchewan, Department of Animal and Poultry Science, Saskatoon |
||
В той час, як свині на житніх кормах типово набирають вагу повільніше, на 5% у згаданому дослідженні, конверсія такого корму помітно краща у порівнянні із ячмінними кормами. Скорочення споживання корму на 10% помітили у багатьох інших дослідженнях, де вміст жита перевищував 60%. Грубший помел, додавання олій та поступове введення жита у раціон допомагає підтримувати високий рівень його споживання. Тому канадські учені дійшли висновку, якщо зерно застосовувати правильно, то твердження про непридатність жита для годівлі свиней — застарілий стереотип.
Одностайний підсумок досліджень: жито ефективно заміняє у кормах для свиней такі традиційні зернові компоненти як ячмінь та пшениця, оскільки не поступається поживними характеристиками, має кращий коефіцієнт конверсії та позитивно впливає на якість отриманих туш. Тому спеціалісти DLG розробили для свинарів рекомендації щодо ефективного вмісту жита у кормах (Таб. 4).
Таблиця 3. Рекомендації щодо частки жита у кормах свиней
|
Віко-статева група тварин |
Максимальний вміст жита у раціоні , % |
|---|---|
|
Свині на відгодівлі 28-40 кг (попередня відгодівля) 40-60 кг (початок відгодівлі) від 60 кг (середня стадія) від 90 кг (заключна стадія) |
30 40 50 50 |
|
Свиноматки |
25 |
|
Поросята до 15 кг від 15 кг |
10 20 |
|
Джерело: DLG, 2006 |
|
Економічна складова
При використанні жита на корми вирішальне значення має його ціна та наявність. Порівняння цін на фуражну озиму пшеницю та жито на українському ринку 2010-2011 МР засвідчують, що жито в середньому на 150-200 грн/т дешевше, тому надає реальну можливість зменшити собівартість комбікормів.
Останнім часом заслуженої уваги серед виробників набуває гібридне жито. Так, у Німеччині сортове жито займає лише 30% посівів, решту 70% — гібриди, частка яких постійно росте. Поруч із мінусами застосування (посівний матеріал в середньому вдвічі дорожчий, а поновлювати його доводиться щороку, інакше кожного наступного разу врожайність буде меншою на 20%), гібриди мають незаперечні переваги. Гібридне жито добре почувається на легких ґрунтах і має вищий потенціал врожайності: в середньому 50-60 ц/га, навіть до 70-100 ц/га. Тим часом собівартість його вирощування значно нижча завдяки мінімальним втратам через високу стійкість до посухи, вимерзання та вилягання (генетично закладена висота гібридного жита не більше 120 см). А також завдяки мінімальним затратам на обробіток через високу стійкість гібридів жита до традиційних листкових хвороб. Крім того гібриди жита належать до культур інтенсивного вирощування, позитивно реагуючи на високі норми азотних добрив (120-130 кг N).
Не дивно, що частка жита у зернових посівах країн «Житнього поясу» стабільно зростає. Так, за даними KWS Lochow, у 2011-му ця цифра сягнула 5 млн га. Наразі лідерами із вирощування і застосування жита виступають Росія, Польща, Німеччина та Білорусь. Територія України також входить до сприятливої зони, і, за деякими підрахунками, при врожайності 60 ц/га рентабельність вирощування жита в умовах України сягає 80%. Отже, я сенс зважити всі за і проти. Можливо жито — саме ваш резерв.