Юлія Жельніо працювала викладачем з дисциплін фінансовий та економічний аналіз кафедри «Облік і аудит» Херсонського національного технічного університету, паралельно займалась підприємницькою діяльністю у сфері торгівлі. У 2005 році прийняла пропозицію стати фінансовим, а згодом — генеральним директором ТОВ «Зоотехнологія» (2295 свиноматок, власна торгова мережа під брендом «М'ясной №1»).
У свинарство я прийшла, можна сказати, випадково. До «Зоотехнології» я викладала фінансовий та єкономічний аналіз у Херсонсонському університеті. У 2005 році власники ТОВ «Зоотехнологія» запропонували налагодити облікові та фінансові процеси на новоствореному підприємстві. Я прийняла пропозицію стати фінансовим директором, паралельно викладаючи на кафедрі, а у 2015 році — генеральним директором, остаточно вибравши роботу на підприємстві. Коли отримала пропозицію піти працювати на агропідприємство, то довго не вагалась, і те, що я не маю відповідного досвіду, мене не лякало. Але вирішальним фактором стала команда, що зібралась навколо цього бізнесу, у нашій «Зоотехнології».
За час роботи я навчилась говорити із свинарями однією «мовою», тож будь-якою професійною термінологією мене не злякати. До «Зоотехнології» я мало знала про свинарство, але я допитлива, тож багато спілкувалась, переймала досвід у наших фахівців та технологів. Якщо на початку моєю головною задачею було налагодити управлінський облік та звітність, то потім зрозуміла, що без глибинних знань технологічних процесів на фермі мені точно не обійтись.
Технологія у свинарстві — це дуже важливо і цікаво. Пам’ятаю, як одного разу сиділа і намагалась прив’язати виробничі процеси підприємства до економічних показників. Треба було розібратись у всьому, адже ми тоді активно впроваджували новинки — робили щілинну підлогу, яка на той час була у поодиноких господарств в Україні, розробляли нові підходи до систем вентиляції виробничих приміщень, годування, гноєвидалення, генетики та утримання поголів’я. Ці підрахунки мене настільки захопили, що я і не помітила, як наступив ранок. Саме тоді я точно зрозуміла, свинарство — це моя стихія.
Сільське господарство є бізнесом можливостей. У нас, на Півдні України, це домінуючий сектор економіки. Сподіваюсь, так буде і надалі.
Свинарство прийнято вважати чоловічим бізнесом. Але це не так, у цій галузі чимало жінок. Коли мене, тендітну жінку, бачать, то не вірять, що я директор потужного агропідприємства, чоловіки реагують з цікавістю. Проте знання галузі, емоційний інтелект, вміння організувати та мотивувати людей — все це дає мені змогу бути ефективною на своєму місці. Переконана — моя сила в слабкості, але іноді я можу пограти, як то кажуть, бізнесовими м’язами.
Мій робочий день дуже насичений, оскільки моя посада передбачає контроль та планування різних операційних процесів: стратегічних, тактичних, технологічних рішень. Тому заздалегідь планую робочий тиждень. Це може бути робота в офісі, або на виробничих майданчиках. Керівнику дуже важливо мати фактичне уявлення про роботу підприємства, тож як мінімум один раз на тиждень я буваю на виробничих ділянках (вони розташовані в трьох районах Херсонської області), постійно контролюю роздрібну мережу, де продається наша м’ясна продукція.
У суспільстві побутує думка, що свинарство — це брудна робота, але це не більше, ніж міф. Свиня — дуже чиста тварина, а новітні технології утримання дозволяють звести неприємний запах, трудомісткість робіт під час утримання до мінімуму. На відгодівлі обслуговується одним спеціалістом до 2800 голів.
Мене часто запитують, чи їм я свинину, яку ми виробляємо. І відповідь — так. Я впевнена у тому, як і у яких умовах її утримують і як годують перед забоєм. Я не тільки їм сама, а й постійно готую родині. Найбільше вони полюбляють свинину, запечену у духовці зі спеціями.
Жіночий підхід до роботи часто дуже відрізняється від чоловічого. Я системна людина і це позначається на усьому, що я роблю. Приміром, я вважаю африканську чуму свиней (АЧС) проблемою підприємства, але тільки у тому випадку, якщо немає системи операційних процедур. У нас на підприємстві є спеціально розроблений протокол із чіткими алгоритмами, як діяти у випадку виявлення спалахів.
Сільське господарство — це достойна і перспективна сфера, як чоловіків, так і для жінок. Тут можуть знайти своє покликання безліч людей з різними професійними знаннями — економісти, юристи, водії, маркетологи, інженери, лікарі, ІТ-спеціалісти та інші. Це шанс на достойну оплату праці, особливо, у сільській місцевості.
Інколи мені здається, що у мене не виходить знайти той бажаний баланс між робочим та особистим. Буває так, що дуже захоплюєшся роботою, тоді особисте життя відходить на другий план і ніби «просідає», а інколи навпаки — хочеться сімейного відпочинку, тепла чи просто почитати книгу. Мені здається, що важливо не те, як знаходити баланс між роботою та особистим, а те, чи прислухаєтесь ви до себе та своїх потреб. І робити це слід якомога частіше
Вважаю себе ефективним керівником, спроможним мотивувати свою команду. І ті вимоги, що є в роботі, не перевищують професійних обов’язків.
Мене дуже засмучує, що сьогодні існує проблема відтоку робочої сили, а в нашому випадку, саме інтелекту, до великих міст. Важко знайти працівника, який закривав би потребу у професійному плані та «спрацьовувався» з командою. Також однією з проблем сучасного агробізнесу є діалог між державними структурами та компанією, оскільки державні установи в певному розумінні відірвані від реалій ринку та бізнесових процесів.
Найбільше наше досягнення — команда. Від самого початку ми створюємо якісний продукт. Постійно навчаємося. Це дозволило нам створити декілька рівнів вертикальної інтеграції на підприємстві: вирощування, забій та роздрібна торгівля. Це все дуже різні напрямки та, по суті, різний бізнес, який потребує додаткових знань. І я дуже пишаюся нашою командою, колективом!
Хобі дозволяє зменшити напругу та емоційне вигорання на роботі. Люблю спорт, маю спортивну родину. Наразі займаюсь бігом. Планую подолати напівмарафон в квітні наступного року на змаганнях у Києві. Дуже подобається вирощувати квіти. Це «приземлює», допомагає відчути природу та розслабитися. Маю невелику, але гарну клумбу лілійників. Але цим не обмежуюсь маю ще декілька невеликих захоплень — це історія, психологія та гра на фортепіано.
Мій чоловік — найбільший мотиватор і критик водночас. Він так само працює у агробізнесі, займається рослинництвом, але ніколи не втручається у мої справи, хіба що може порадити. Взагалі, моя родина підтримує мене в усьому і навіть, коли я пізно приходжу з роботи, не ображаються. Діти цікавляться аграрною справою, ми обговорюємо різні питання та кейси і така залученість моєї сім’ї додає впевненості, що я все роблю правильно.
Навіть якщо б не агро, я б все одно обрала агро. Чому? Все просто, бо до цього лежить душа. Що стосується подальших перспектив — то вони за інноваційними технологіями, наприклад, є пропозиція від американської компанії щодо застосування штучного інтелекту у вирощуванні свиней. Є можливість виступити дослідним майданчиком. І це цікаво. На мій погляд, це дуже амбітна галузь, що швидко розвивається.
Серед моїх професійних пріоритетів — освоєння нових операційних процесів, що дозволять завершити технологічне коло для вертикальної інтеграції в компанії. Активно цікавлюсь і хочу опанувати технологію виробництва сиру. А щодо особистого — хочу вивчати іноземні мови і написати книгу. Про що? Нехай це буде таємницею, але і про сільське господарство там буде неодмінно.
PigUA.info за матеріалами agravery.com