Основна мета дезінфекції — розірвати епізоотичний ланцюг шляхом унеможливлення передачі збудника хвороби від джерела інфекції до сприйнятливого організму.
Щоб вона була ефективною, потрібно ретельно підібрати дезінфікуючий засіб. В іншому випадку неякісна дезінфекція може спричинити виникнення інфекційних захворювань тварин і навіть повну втрату поголів’я. Це особливо актуально в умовах поширення африканської чуми (АЧС) свиней.
Спеціалісти свиногосподарств часто цікавляться:
Який дезінфікант краще використати, щоб попередити АЧС?
Зауважимо, що універсального методу чи препарату для дезінфекції немає — рішення повинно бути індивідуальним. Воно залежить від умов підприємства, пори року та конкретного спектру патогенів (бактерій, грибів, вірусів). Проте є загальні підходи і правила, дотримання яких буде запорукою успішної дезінфекції.
Правило 1. Обов’язкова попередня підготовка об’єктів до дезінфекції.
Бруд продезінфікувати неможливо, тому для ефективної дії дезінфікуючих засобів обов’язково проводити попереднє механічне очищення та миття поверхонь водою.
Якісне миття можливе за умови додавання синтетичних миючих засобів (з умістом кальцинованої чи каустичної соди, сульфанолу тощо). Причому важливо застосовувати дезінфектант уже після попереднього видалення видимих забруднень, адже жири, білки та аміни, що містяться в бруді, ослаблюють його дію. Оброблювальні поверхні після миття повинні бути сухими — залишкова волога зменшує концентрацію дезінфікуючого засобу.
Правило 2. Ретельний вибір дезінфектанту, його концентрації та експозиції (часу впливу).
Концентрацію діючих розчинів дезінфікуючих засобів визначають, враховуючи мету дезінфекції (профілактична чи вимушена) і тип збудника хвороби, а також дані інструкцій та рекомендацій щодо їх застосування.
Останнє важливо, адже хімічні дезінфікуючі засоби за механізмом дії відрізняються. Вони:
- забезпечують окислення білків у клітині (хлор і хлоровмісні сполуки, галогени, окисники);
- коагулюють білки (альдегіди, феноли);
- дегідратують (відщеплення води) клітини (кислоти);
- сприяють лізису цитоплазми (руйнування клітин) (луги);
- порушують структуру, проникність оболонки мікроорганізмів, активують протеолітичні ферменти, розчиняють клітини (детергенти);
- блокують процеси метаболізму в мікроорганізмі (колоїдні розчини наночастинок металів).
Тому дезінфектанти ефективні проти одних патогенів і «безсилі» проти інших.
Враховуючи те, що вірус африканської чуми свиней містить 28 структурних поліпептидів (ланцюгів амінокислот) та є «оболонковим» — має два капсидних шари (складаються з білків) і зовнішню оболонку, лише деякі дезінфектанти здатні нейтралізувати його.
Згідно з діючою Інструкцією щодо профілактики та боротьби з африканською чумою свиней, це:
- розчин формаліну з умістом 1,5% формальдегіду;
- 1,5% розчин параформу на основі 0,5%-го розчину їдкого натру;
- 3% розчин парасоди або фоспару;
- 5% розчин хлораміну; сухе хлорне вапно з вмістом не менше як 25% активного хлору;
- розчини хлорного вапна з умістом 4% активного хлору;
- 3% (гарячий) розчин їдкого натру;
- Хлорантоїн у вигляді 2% водного розчину (експозиція 3 години);
- Біоклін 1,5% розчин (експозиція 1 година);
- Зоостерил з умістом 0,5% надоцтової кислоти;
- Кристал 900, Кристал 1000 та інші засоби, які відповідно до рекомендацій з їх застосування є активними до збудника АЧС.
Зважайте, що більшість із перерахованих засобів не працюватимуть у присутності залишків різних органічних забруднень.
Слід також враховувати комбінації діючих речовин у готових препаратах. Зокрема високу ефективність проти вірусу АЧС мають глутаровий альдегід і засоби на основі четвертинних амонієвих сполук (ЧАС). Глутаровий альдегід в низьких концентраціях (0,2%) інактивує вірус АЧС навіть у присутності органіки. А ЧАС руйнують ДНК- вмісні оболонкові віруси (у тому числі АЧС) ефективніше окислювачів з хлором та йодом. Утім, щоб деззасоби були дієвими, потрібні відповідні умови (температура та вологість повітря).
Перевірка тест-організмом
Згідно з положеннями діючої Інструкції «Ветеринарна дезінфекція, дезодорація, дезінсекція, дезінвазія, дератизація», хімічні дезінфікуючі засоби за стійкістю до збудників основних інфекційних хвороб тварин і птиці поділяють на чотири групи: з вираженою чутливістю, з помірною чутливістю, слабко чутливі, відносно нечутливі.
У зазначеній Інструкції вказано, що до другої групи (з помірною чутливістю) «відносять збудники аденовірусних інфекцій, ящуру, віспи, туляремії, хламідіозу птиці, диплококозу, стафілококозу, стрептококозу, сказу, чуми, некробактеріозу…»
Тест-мікроорганізмом для визначення чутливості збудників другої групи до дезінфікуючих засобів є стафілокок. З його використанням у лабораторних умовах досліджують бактеріостатичну і бактерицидну концентрацію дезінфектантів проти мікроорганізмів з помірною чутливістю та визначають зниження активності засобів у присутності високомолекулярного білка у вигляді свинячого гною, що імітує забруднення об’єктів тваринницьких приміщень.
Таким чином, ґрунтуючись на положеннях діючого нормативного документу, робимо висновок, що дезінфекційні засоби, які нейтралізують стафілокок, повинні знезаражувати і вірус АЧС. Утім, слід зробити примітку, що в Інструкції не деталізовано, який саме вірус чуми, адже збудники класичної та африканської чуми свиней чи чуми м’ясоїдних різняться між собою за стійкістю.
У цьому випадку рекомендацією може бути збільшення витрат препарату, щоб знищи- ти вірус АЧС. Наприклад, якщо стандартно рекомендована норма — 0,4 л готового розчину на 1 м2, збільшіть її до 1 л засобу на м2 площі, яку обробляєте.
Чи ефективне оброблення рук спиртовими дезінфекантами для знищення вірусу АЧС?
Ні. Проте, якщо дезінфектант не діє проти АЧС, це не означає, що не потрібно використовувати препарати на основі спирту, наприклад, для дезінфекції рук. Адже спирти добре знищують грам-позитивні та грам-негативні бактерії, грибки.
Як дезінфікувати в холодну пору року?
За таких умов препарати на основі формальдегіду істотно знижують свою ефективність. Тому краще застосовувати засоби, що містять пероцтову чи органічні кислоти.
Для дезінфекції неопалюваних приміщень в холодну пору року дезінфікуючі розчини рекомендують готувати безпосередньо перед використанням і на основі теплого (40–50°С) роз- чину кухонної солі:
- при температурі до –10°С— 15%-ому;
- при температурі до –20°С— 20%-ому.
А поверхні при цьому варто зрошувати гарячим (70–80°С) 15–20%-им розчином кухонної солі у розрахунку 0,5 л/м До того ж, в умовах низьких температур радять збільшувати концентрацію засобу, наприклад, для органічних кислот удвічі, а для альдегідів — утричі.
Чи ефективне ультрафіолетове опромінювання при дезінфекції матеріалів, тари та інших фомітів, що надходять в господарство?
Ультрафіолетове опромінювання застосовують обмежено через невелику силу проникнення УФ променів.
Ультрафіолетові промені забезпечують добрий результат, якщо мікроорганізми і частинки пилу розміщені в один шар. Тобто дія променів обмежена поверхнею предмета, який опромінюється (при багатошаровому їх розміщенні виникає явище екранування — верхні шари бактерій захищають ті патогени, що розміщені в нижніх. Тому цей метод дезінфекцї дієвий переважно для санації (знезараження) повітря.
Слід враховувати, що ефективність бактерицидної дії УФ променів залежить від довжини хвилі, інтенсивності опромінення, часу впливу, і навіть стану повітряного середовища приміщення — температури, вологості, рівня запилення, повітряних потоків.
Дезінфекція тари (та інших матеріалів), що поступають у господарство, здійснюють у спеціально обладнаних приміщеннях. Для цього застосовують спрямовані аерозолі препаратів дезінфікуючих засобів із класу кислот: надоцтової (0,25% діючої речовини) чи мурашиної (0,3% діючої речовини) по 150 мл/м2 при експозиції 15 хв.