Становлення господарства
ТОВ «Українська Вольниця» — наймолодший член «родини» свиногосподарств, яка об’єднує підприємство замкненого циклу ТОВ «Чернігівська м’ясна компанія» (близько 1000 свиноматок) — стратегічний інвестор — та партнерів — ТОВ «Ланагропрод» (6 тис. голів одночасного утримання) і ТОВ «Біо- агроінвест» (3 тис. голів). Оскільки два останні господарства спеціалізуються на вирощуванні товарних свиней, була постійна потреба в якісному молодняку. Щоб не залежати від постачальників, вирішили самостійно вирощувати поросят, запустивши власний репродуктор.
Микола Федотенко:
«Прагнули розвиватися таким чином, щоб стати незалежними у питанні завезення поголів’я. Звісно, просто не було. У пошуках підходящого майданчика оглянули чимало об’єктів в різних регіонах України. Проте у більшості випадків не змогли б витримати санітарно-захисну зону. Врешті вирішили утримувати таку кількість поголів’я, яка б не суперечила визначеним нормам. За виробничу базу для „Української Вольниці” обрали ферму, збудовану ще в 60-их роках. За два роки завершили проектні та ремонтні роботи і в 2018му розпочали діяльність. З 2019-го реалізуємо поросят. Для забезпечення якісної та професійної роботи на завершальному етапі реконструкції сформували команду молодих фахівців, які не побоялися взяти на себе відповідальність та оперативно вирішували нагальні питання утримання тварин, мікроклімату, біобезпеки та ін. Так, через здобутки та втрати, вчилися самостійно вирішувати всі задачі».
Роман Мусійко:
«Запрошені фахівці, серед яких пощастило бути й мені, внесли свої корективи у вирішення першочергових завдань щодо монтажу обладнання та налагодження технології. Керівництво, бажаючи якнайефективніше організувати робочий процес, з одного боку, забезпечило нас всім необхідним для його оптимізації, а з іншого — підтримувало та дозволило самостійно приймати рішення, що входили до нашої компетенції. Так змогли „розправити крила” та працювати значно ефективніше. Завдяки такому підходу під- приємство розпочало роботу в заплановані терміни».
Данська генетика
У ТОВ «Українська Вольниця» переконані, що якість поросят залежить від генетики. Обрали перевірену світовою практикою — данську.
Микола Федотенко:
«Головне завдання, яке поставили перед собою, — конкурентноспроможний молодняк. Відвідуючи з робочими візитами данські ферми, часто задавав собі питання: невже в Україні немає можливості вирощувати таких тварин? Попри те, що данська генетики "вибаглива”, її обрали через низку важливих економічних показників — добрі прирости та вихід м’яса, низький коефіцієнт конверсії корму. Проте одним з ключових є багатоплідність. Так, живонароджені поросята потребують додаткового догляду і в цеху опоросу, і на дорощуванні. Адже мають невелику масу, а розмір гнізд більший, ніж може вигодувати свиноматка. Однак усі затрачені зусилля компенсуються на відгодівлі. На власному досвіді переконалися, що після досягнення маси 25 кг навіть у найменших та найслабших тварин «відкривається друге дихання» і до забою вся група приходить однорідною. Тож ми жодного разу не пожалкували про вибір генетики, з якою працюємо».
Усі технологічні процеси в господарстві налагоджені відповідно до рекомендацій постачальника генетичного матеріалу. Керівники підприємства вважають, що не варто нічого вигадувати, якщо є перевірені часом підходи і рішення, дотримання яких гарантує найкращий результат.
Микола Федотенко:
«Значна частина успіху залежить й від годівлі. В цьому питанні теж вирішили бути незалежними. Маємо свій комбікормовий завод, продуктивністю 1,5 т/год., що повністю забезпечує поросят та свиноматок свіжими, а головне якісними і правильно збалансованими кормами. Стратегія годівлі у нас аналогічна до тієї, що застосовує компанія-постачальник генетики».
Роман Мусійко:
«Важливу увагу приділяємо благополуччю тварин, зокрема вимоги щодо мікроклімату, простору в розрахунку на голову. Щоб тварини не сумували, забезпечуємо їх іграшками, наприклад, ланцюгом-шайбою. Ці заходи підвищують комфорт свиней, зменшують ризик канібалізму, сприяють кращому здоров’ю та росту».
Біобезпека
У фокусі підприємства — біобезпека. Територія комплексу розділена на три зони: брудну, умовно чисту та чисту. Доступ на територію господарства обмежений і суворо контролюється: тварин відвантажують на території брудної зони, пересування співробітників фермою здійснюється з регламентом. Проте це лише «верхівка айсберга», адже дотримання правил біобезпеки охопює всі аспекти виробництва.
Роман Мусійко:
«Розуміючи, що патогени не рухаються автономно, а розносяться, зосередилися на розведенні потоків. Наприклад, працівники чистої та брудної зони не перетинаються. Водіям кормовозів заборонено виходити з кабіни. Всі препарати, престартери та інші фоміти проходять ретельну дезінфекцію. Для цього зокрема застосовуємо іони озону, які активно знешкоджують мікроорганізми. Що така обробка мінімізує ризик зараження, переконалися на практиці, коли після застосування цього методу значно знизився рівень захворюваності поросят на дорощуванні. Також забезпечуємо, щоб персонал не контактував з кормами. Комбікорм з кормоцеху, де самостійно його готуємо, через зовнішній трубопровід транспортується безпосередньо до годівниць. У підприємстві впровадили внутрішній мобільний зв’язок — для персоналу у кожному з секторів ферми є телефон, свій проносити заборонено. Для оперативного внутрішнього зв’язку використовуємо портативні рації. Також організували відеонагляд, що значно спрощує ветеринарний контроль. Курити на території ферми дозволено виключно в спеціально облаштованих місцях. Причому пачки цигарок, потрапляючи у господарство, обов’язково повинні бути закритими та проходити ретельну дезінфекцію. Це суворо контролюється. Загалом, виконання всіх процедур/ правил біобезпеки обговорюємо ще під час працевлаштування. Регулярно проводимо навчання, постійно контролюємо виконання. Одним словом, намагаємося, щоб усі вимоги були не тезами на папері, а невід’ємною частиною свідомості і роботи кожного працівника».
Персонал
Прогрес підприємства насамперед залежить від персоналу. Щоб досягати поставлених виробничих цілей в «Українській Вольниці» створили належні умови праці та справедливу мотиваційну систему.
Микола Федотенко:
«Підприємство може реалізувати свій потенціал в економічному зростанні лише за умов ефективної мотивації. Правильно підготувавши команду, слід віддячувати їй за роботу у вигляді бонусів. Люди повинні почувати себе комфортно. Ми дотримуємося філософії годинникового механізму: розуміємо, що втрата однієї з шестерень може зупинити весь процес. Приміром, прогалини на етапі осіменіння позначаться на відсотку опоросів, тоді — на кількості отриманих поросят і, врешті, на обсягах реалізації живця. Тож запровадження системи мотивації за принципом винагороди за спільний кінцевий результат об’єднало колектив і істотно сприяє досягненню поставлених виробничих цілей. Не менш важливо, що працівники з різних цехів приходять „на виручку” один одному, в господарстві панує дружня атмосфера. Люди цінують своє робоче місце та самі прагнуть розвивати підприємство».
Роман Мусійко:
«У нас невеликий колектив — 1,1 працівника на 100 свиноматок. Наразі працюємо злагоджено, наче годинник. Але досягли цього, подолавши чимало бар’єрів. Це і брак кадрів, і формування команди, і адаптація до данських технологій вирощування свиней. Проте завдяки розумінню та підтримці керівництва надихалися та розвивалися. Я — добрий тому приклад. Усі задуми прагну реалізувати чимшвидше. Буває, що не все виходить. Однак є моральна підтримка керівників. Підхід, протилежний до "ось норма, ось бюджет, — виконуй". Тобі дають можливість реалізуватися. Саме так, а не авторитарним тиском, можна сформувати прогресивну команду, здатну досягти успіхів!»
Боротьба з антибіотикорезистентністю
Антибіотикорезистентність — проблема глобального характеру, адже за останні 20 років стійкість бактерій до протимікробних препаратів зросла майже втричі. Відповідно, в усьому світі скорочують застосування антибіотиків. Україн- ські виробники теж не стоять осторонь та перелаштовуються на нові стандарти. Такої політики дотримуються і в ТОВ «Українська Вольниця».
Роман Мусійко:
«Підтримуємо глобальну стратегію відмови від антибіотиків у профілактичних цілях. Хоча розуміємо, що найскладніше її реалізувати у найстресовіші періоди виробничого циклу — відлучення від свиноматки і перехід на твердий корм. Надалі більшість розладів можна попередити, забезпечивши належну годівлю, умови утримання, мікроклімат та гігієну виробництва. Взагалі, завжди раджу молодим ветлікарям, що ін’єкція — це останнє, що можна зробити, насамперед варто розуміти поведінку тварин та забезпечувати їм добрий догляд і умови».
Плани
Маточне поголів’я ТОВ «Українська Вольниця» налічує 900 свиноматок, хоча підприємство розглядає можливість розширення потужностей та вже працює над удосконаленням технологій. Нині обладнують ферму «молочною кухнею», щоб автоматизувати процес годівлі й тим самим спростити роботу операторів.
Роман Мусійко:
«Позиція нашого підприємства — люди не повинні працювати, як коні! Тому підтримується впровадження технологій, які дозво- ляють оптимізувати робочий час. „Молочна кухня” — одна з таких. Вона має низку переваг з точки зору гігієни і скорочує витрати часу на приготування та роздачу підкорму поросятам. Це означає, що оператори можуть більше уваги приділяти тваринам і, відповідно, забезпечити кращі виробничі результати. Так і рухаємося до поставлених цілей!»
PigUA.info за матеріалами журналу «Прибуткове Свинарство» №58