| Олег Осіпенко, заступник директора ТОВ «Компанія „Агротрейдхім”» |
Єва Суйка, комерційний директор компанія Liptosa |
Відлучення — стресовий період для поросят, який впливає на них як у соціальному так, і у фізіологічному аспектах. Їх забирають від матері, об’єднують з іншими поросятами, змінюються приміщення та умови утримання, система годівлі та корми. Усе це спричиняє значне стресове навантаження на організм, увнаслідок якого розвивається дисбаланс мікрофлори в кишечнику (дисбактеріоз, коли кількість патогенної мікрофлори переважає корисну) і в поросят розвивається діарея. Характер (гостра чи клінічна форма) і причину діареї визначають залежно від консистенції, кольору, запаху фекалій та частоти випорожнення. Ознаки захворювання — погіршення чи втрата апетиту, пасивність, пригніченість, підвищення температури тіла, фекалії рідкої консистенції (при гост- рій формі — із домішками крові та слизу), сповільнений ріст і розвиток. Усе це призводить до значних економічних втрат та недоотримання прибутку.
Основним збудником діареї у свиногосподарствах є кишкова паличка E. coli, рідше — Salmonella, Campylobacter, Brachyspira hyodysenteriae та Lawsonia intracellularis. Для лікування цих бактеріальних захворювань свинарі застосовують антибіотики разом із регідраційною терапією, хоча дієвішим методом є вакцинування свиноматок проти
E. coli. Крім того, антибіотики використовують із профілактичною метою для молодняка. Проблема в тому, що таке лікування спричиняє розвиток і поширення стійких до їхньої дії бактерій, які можуть передаватися людині шляхом контакту із тваринами, споживання продуктів тваринного походження, забруднення ґрунту і поверхневих вод побічними продуктами, що містять антибіотики та стійкі до них мікроорганізми. До того ж у разі значної концентрації стійкої до антибіотиків мікрофлори в організмі тварин лікування антибіотиками не даватиме результату.
З огляду на це, низка країн Європи та світу запровадили програми, націлені на скорочення загального рівня застосування антибіотиків у тваринництві: як стимуляторів росту, так і для профілактики і лікування. Першою країною, яка заборонила використання антибіотиків у тваринництві із терапевтичною метою, були Нідерланди. Як результат, продажі цих препаратів скоротилися вдвічі. Згодом, у 2006-му році, ввели заборону на антибактеріальні стимулятори росту й в інших країнах ЄС. У США запровадили Директиву про використання ветеринарних препаратів у кормах, а в Канаді «вето» на антибактеріальні стимулятори росту діє з 2017-го року. Усе це стимулювало розвиток і розробку інноваційних продуктів, які могли б замінити антибіотики як стимулятори росту та боротися із патогенними мікроорганізмами.
Здоровий кишечник — міцний імунітет
Метаболічні процеси, які виконує мікрофлора кишечника, включають: — перетравлення й засвоєння поживних речовин; — стимулювання росту клітин; — пригнічення росту патогенних мікроорганізмів; — адаптацію імунної системи та захист від хвороб. Підтримка стабільної та стійкої мікробіоти — основа ефективного вирощування свиней. Забезпечити здоров’я кишечника можна шляхом збагачення раціонів фітогенними кормовими добавками (фітобіотиками). Це продукти рослинного походження, виділені з рослин в твердій або в рідкій формі, — трави, спеції, леткі й нелеткі рослинні екстракти та їхні біоактивні молекули. До найвідоміших активних молекул фітобіотиків належить карвакрол, коричний альдегід, евгенол, тимол, анетол тощо. Більшість із цих сполук мають властивості фенолів.
Модуляція кишкової міклофлори
Фітогенні кормові добавки у поєднані із середньоланцюговими жирними кислотами опосередковано впливають на склад мікрофлори кишечника. Так, екстракти рослин моделюють мікрофлору за рахунок антимікробної дії на патогени. Результати досліджень (таблиця 1) демонструють, що кількість колоній патогенних грам-негативних мікроорганізмів E.coli, S.enteritidis та S.typhimurium зменшувалася після використання ефірних олій у концентрації 500 мг/кг субстрату. Відповідно до результатів цих досліджень, екстракти рослин не лише негативно впливають і на грам-позитивні бактерії (таблиця 2), але сприяють кращому росту корисної мікрофлори (таблиця 3). Тож крім антибактеріальної та бактеріостатичної дії, фітобіотики покращують засвоюваність поживних речовин за рахунок стимулювання виділення травних ферментів та посилення їхньої активності. Більше того, численні дослідженні довели їх позитивний вплив на морфологію тканин тонкого кишечника — зростає довжина ворсинок та глибина крипт, уміст келихоподібних клітин тощо. Зважаючи на це, провели експерименти, щоб визначити вплив рідкої та сухої форми фітобіотиків на основні виробничі показники поросят у період відлучення.
Практичний досвід
В умовах сільськогосподарського підприємства Вінницької області провели 2 досліди. Для першого відібрали дві групи поросят, яких відлучили у віці 18–28 днів, по 44 голови у кожній. Умови утримання та годівлі в обох групах були однаковими — тваринам згодовували повнораціонний престартерний комбікорм. Проте різниця між контрольною та дослідною групою полягала в схемі ветеринарної обробки поросят у період відлучення. Поросятам контрольної групи у воду додавали колістин сульфат із розрахунку 6 мг на кг живої маси впродовж 5-и днів після відлучення. Тваринам дослідної групи антибіотик замінили на фітобіотичну добавку, до складу якої входили рослинні екстракти та середньоланцюгові жирні кислоти в дозі 0,7 л/т питної води. Фітобіотик додавали за 3-и дні до відлучення та впродовж 4-ох діб після нього. Під час експерименту визначали кількість випадків діареї, збереженість поросят та їх масу. Об’єктом другого досліду стали 88 поросят віком 45–65 днів, яких порівну розділили на дві групи: контрольну та дослідну. Різниця в годівлі полягала в тому, що поросята контрольної групи отримували повнораціонний комбікорм із додаванням колістину сульфату та амоксициліну, а поросята дослідної — сухий фітобіотик.
Результати досліджень
Перший експеримент виявив, що в контрольній групі збереженість поросят була на 2,3 % меншою, ніж у дослідній, — 97,7 % (таблиця 4). Середня маса тварин, які отримували антибіотик, у кінці досліду сягала 7,53 кг, тоді як тих, яким давали фітобіотики, — 7,64 кг (на 1,5 % більше). Середньодобові прирости поросят контрольної групи порівняно з дослідною були на 9% меншими й становили 158,6 г/доба проти 172,9 г/доба відповідно. Це пов’язують з випадками діареї у контрольній групі, кількість яких становила 6,81% (2,27% у дослідній). Таким чином, застосування рідкого фітобіотика може бути альтернативою стандартній схемі профілактики антибіотиками. У ході другого досліду оцінювали вплив сухого фітобіотика на прирости поросят під час стартового періоду, а також стан мікрофлори кишечника. Результати досліджень демонструють, що середня маса поросят дослідної групи в кінці експерименту порівняно з контрольною була на 4,48% вищою і сягала 23,3 кг (таблиця 5).
Середньодобовий приріст також був більшим на 8,26 %. При цьому коефіцієнт конверсії корму покращився на 3,5% нижче порівняно з контролем. У кінці досліду провели дослідження кількісного складу мікрофлори товстого кишечника (таблиця 6). Зокрема встановили, що кількість корисних мікроорганізмів Bifidobacterium spp. у тварин, які отримували фітобіотик, перевищувала в тисячі разів показники контрольної групи, а Lactobacillus spp. — у 125 разів. Популяція патогенної мікрофлори E.coli в кишечнику поросят дослідної групи була у 2,3 рази меншою, а колоній Candida spp. і Candida albicans — у 152 рази порівняно із контрольними тваринами. Таким чином, застосування фітобіотиків у період відлучення може бути ефективним методом заміни антибіотиків, адже дає змогу збільшити збереженість поросят, підвищити середньодобові прирости та сприяє розвитку корисної мікрофлори у кишечнику свиней, покращуючи їхнє здоров’я.
 |
+380 44 257 0859 |
 |
athcompany.ua |
 |
infoathcompany@gmail.com |
PigUA.info за матеріалами журналу «Прибуткове Свинарство» №47