Упродовж цих фаз потреба в енергії та поживних речовинах змінюється, тому правильно, коли раціон та стратегії годівлі також оптимізують залежно від періоду репродуктивного циклу. З другого боку, більшість господарств стикається з труднощами (складання рецептури корму, технологічні особливості системи годівлі на фермі тощо), коли згодовують понад два раціони. Багато ферм через це практикують лише два раціони: для поросних та для лактуючих свиноматок. При цьому не варто забувати, що годівля свиноматок — це більше, ніж забезпечення поживними речовинами, адже впливає на розвиток плодів, секретування молозива і молока, відновлення після лактації тощо.
Годівля свинок
Годівлі свинок часто не приділяють належної уваги. Проте умови утримання цієї технологічно-вікової групи мають бути найкращими, а раціони — адаптовані до їхніх потреб. Так, щоб свинки мали міцні кінцівки, суглоби та ратиці, з того часу, коли тварини починають важити 50–60 кг, їх не можна перегодовувати, забезпечувати норму вітамінів і мінералів, аналогічних до тих, які отримують лактуючі свиноматки. Щоб товщина шпику була в нормі, рівень енергії повинен бути помірним, а вміст протеїну не перевищувати 80–90% від умісту у граверному раціоні.
Кондиція свиноматки
Оптимальна кондиція свиноматок на всіх етапах виробничого циклу є необхідною умовою для збільшення продуктивності при максимальному засвоєнні корму. Часто ступінь вгодованості свиноматок перевіряють лише раз — після відлучення. Правильно ж робити це після запліднювання, один-два рази впродовж поросності. Це дозволяє менеджеру ферми регулювати даванку та забезпечити оптимальну кондицію тварини на момент, коли її переводитимуть у цех опоросу. Тоді у свиноматки буде добрий апетит, що необхідно для нормального секретування молока.
Якщо є можливість, то впродовж поросності краще мати чотири кривих годівлі — для:
- Свинок;
- Худих свиноматок;
- Свиноматок нормальної кондиції;
- Жирних свиноматок.
Зважайте, що у худих свиноматок конверсія корму дуже низька: щоб наростити кілограм маси, тварина повинна спожити 4–5 кг корму. Тобто, якщо така свиноматка схудне впродовж лактації на 40 кг, для відновлення їй знадобиться на 180 кг корму більше! Це означає, що споживання корму впродовж наступної поросності зросте на 1,5 кг/доба.
Ще один важливий момент про який часто забувають фермери: визначати кондицію свиноматки лише на око — неправильно. Щоб отримати об’єктивну інформацію, використовуйте сканер (необхідно заміряти товщину шпику у точці Р2).
Вимоги до годівлі на кожній фазі виробничого циклу
Імплантація ембріонів
Під час імплантації (приблизно 7–20-ий день поросності) ембріонів у матці, важливо, щоб свиноматка добре себе почувала. Зверніть увагу, що упродовж перших семи днів після запліднювання тварини (особливо свинки), не повинні отримувати великих даванок, оскільки це може негативно вплинути на подальший розмір гнізда. Однак, якщо свиноматка худа, вона повинна споживати більше корму впродовж періоду імплантації ембріонів.
Середина поросності
Годівля насамперед спрямована на забезпечення потреб свиноматки. Фокус на співвідношенні енергії та поживних речовин, якщо тварини отримують низькоенергетичні раціони.
Щоб переконатися, що крива годівлі оптимальна, визначте кондицію. Упродовж цього періоду свиноматок не годують досхочу, оскільки це може спричинити істотні перевитрати корму і негативно вплинути на показники продуктивності: жирні свиноматки частіше мають ускладнення під час опоросу, поганий апетит упродовж лактації, отже, гіршу молочність та, врешті, сильніше виснажуються, що негативно впливає на наступний репродуктивний цикл.
Кінець поросності
Упродовж останніх 28-ми днів до опоросу збільшення даванки до 3,5 кг/свиноматка/доба, забезпечує кількість поживних речовин, достатню для росту плодів — досягнення планової маси при народженні. Адже від того, скільки важить порося, залежить його виживаність у перші два дні після опоросу. Хоча цей показник можна покращити. Так, наприклад, експериментально доведено, що додавання у раціони сумішей жирних кислот, зв’язаних із гліцерином, з 21-го дня поросності і до опоросу поліпшує якість молозива та більшує життєздатність поросят.
Початок лактації
Щоб забезпечити добре секретування молозива, а тоді і молока, у фокусі — збільшення споживання корму. Останні дослідження демонструють, що додавання у раціони свиноматок перетравної клітковини покращує виживаність поросят та прирости впродовж перших днів після опоросу. Згодовування раціонів із таким самим рівнем протеїну, як і в раціонах для поросних свиноматок, протягом перших 3–4-ох днів лактації попереджає розвиток неонатальної діареї у гнізді.
Лактація
Під час лактації потрібно стежити за споживанням корму і за вмістом поживних речовин у ньому. Так, рівень протеїну у раціоні обмежують тільки впродовж перших днів після опоросу, а тоді збільшують, щоб задовольняти потреби лактуючих свиноматок.
Часто, коли різко збільшують даванку, свиноматка припиняє їсти, а відновити апетит складно. Тому щодня додавайте не більше 0,5 кг корму, поки не досягнете рекомендованих 8–9 кг/доба. Деякі свиноматки здатні споживати 10 кг/доба і більше, у цьому випадку обмежуйте годівлю. Хоча переважно тварини відмовляються споживати необхідну кількість корму. Ще раз наголосимо, що тут важлива стратегія: збільшуйте даванку поступово. Так, на сьомий день лактації свиноматка не повинна отримувати більше 5 кг корму. Якщо даванка більша, годуйте тварин тричі на добу, не давайте весь корм за один раз.
Типова помилка — збільшення рівня енергії «наосліп». Для цього переважно у раціон додають жир. Однак, якщо його вміст перевищує 4–5%, це негативно впливає на обмін енергії в організмі. Тому правильніше зосередитися на збалансованості раціону за амінокислотами, якості кормової сировини та умісті крохмалю (близько 40%).
Підготовка до запліднювання
Підготовка до наступного репродуктивного циклу починається під час лактації. У раціони, як правило, додають добавки, які стимулюють овуляцію. Цього можна досягти і маніпуляцією кривої годівлі: помірні даванки у перші кілька днів після відлучення, а тоді різке їх збільшення. Крім того, у раціон можна додавати інгредієнти, що є легкоперетравним джерелом енергії, наприклад, глюкозу.