 |
Олександр Романов, незалежний експерт зі здоров’я та благополуччя свиней |
Падіж свиней на відгодівлі найчастіше спричиняють такі патології шлунково-кишкового тракту (ШКТ):
- скручування кишечника;
- синдром геморагічного кишечника;
- гострий ілеїт свиней (PHE);
- гостра виразка шлунку;
- випадіння та стриктури прямої кишки;
- клостридіоз свиней;
- дизентерія свиней.
Ставлячи діагноз, обов’язково скласти анамнез, проаналізувати клінічні ознаки, патологоанатомічні зміни і дані лабораторних досліджень зразків, відібраних у загиблих тварин.
СКРУЧУВАННЯ КИШЕЧНИКА
Одна з найпоширеніших причин загибелі свиней на відгодівлі, що розвивається внаслідок перекручення кишечника (або його частини), а відтак — порушення кровопостачання, розвитку гангрени та некрозу. При скручуванні кишечника свині страждають від різкого болю, здуття, інтоксикації та зневоднення, врешті раптово гинуть. Цей розлад складно діагностувати, адже, по-перше, під час розтину кишечник може частково розкрутитися, а по-друге, не завжди просто диференціювати його від інших захворювань ШКТ.
Тому при патанатомічному розтині свиней треба звертати увагу на такі клінічні ознаки:
- кишечник здебільшого без змін, лише частина може мати виражений червоний колір;
- у корені брижі може бути скручування (прощупується при пальпації);
- інколи можна спостерігати рідину в черевній порожнині та потоншену стінку кишечника;
- положення сліпої кишки — її кінець має бути направлений на таз.
Скручування кишечника може розвиватися через неспокійну поведінку свиней при переміщенні чи бійки, коли тварини тиснуть боки одна одній. Наприклад, коли через обмежену даванку тварини голодували, а тоді, отримавши корм, б’ються за нього, травмуючись, або ж переїдають, стимулюючи надто активну роботу ШКТ. Дієвим методом лікування скручування кишечника є хірургічне втручання, а профілактика — дотримання належних умов утримання та догляду за тваринами, правильна організації годівлі.
СИНДРОМОМ ГЕМОРАГІЧНОГО КИШЕЧНИКА
Часто може розвиватися вторинно при скручуванні кишечника і спричиняти падіж на рівні 3–5%, а в складних випадках — 20–30%. Синдром геморагічного кишечника діагностують за такими ознаками:
- безсимптомна раптова загибель тварин;
- здутий живіт;
- витончена стінка кишечника;
- тонка і товста кишки наповнені газом;
- тонка кишка може бути уражена, а в товстій — перетравлена кров та фекалії з її домішками;
- реакція на підкислювачі;
- антибіотикотерапія або не дає результатів, або погіршує стан.
Спричинити синдром геморагічного кишечника може: високоферментований корм, що легко зброджується, корм з високим умістом протеїну й енергії, неякісні кормові інгредієнти, рідка годівля, при якій корм може закисати, а також бійки свиней біля годівниць. Для лікування синдрому геморагічного кишечника застосовують протимікробні препарати. Профілактика патологічного стану полягає у щоденному моніторингу якості кормів, кормових ліній та стану здоров’я свиней.
ГОСТРИЙ ІЛЕЇТ СВИНЕЙ (РНЕ)
Це інфекційне захворювання, спричинене грам-негативною бактерією Lawsonia intracellularis. Для захворювання характерні діарея, виснаження, слабкість. Раптова загибель часто є першим проявом захворювання й може сягати 10–20%.
При гострому ілеїті свиней уражається проксимальна частина ободової кишки та клубова кишка, що супроводжується набряком і потовщенням слизової оболонки. Товста кишка може містити фекалії з кров’ю або кров’янисті тяжі слизу, а просвіт клубової та товстої кишки — один або кілька великих тромбів. Крім того, патогномічні мікроскопічні зміни, які виявляють при гістологічному тесті, дозволять встановити діагноз і відрізнити гострий ілеїт від решти захворювань.
З метою лікування гострої форми ілеїту застосовують препарати тіамуліну, тилозину та лінкоміцину. Дотримання доброго менеджменту та гігієни виробництва, а також вакцинування проти Lawsonia intracellularis є ефективним методом профілактики захворювання.
ГОСТРА ВИРАЗКА ШЛУНКУ
Захворювання, що характеризується виразками слизової оболонки та інших тканин шлунку, які, як правило, локалізуються у стравохідній частині. Часто проявляється як спалах у свиней старших 10-тижневого віку.
У разі гострої виразки шлунок наповнений кров’ю. Типові прояви: анемія, блювання, задуха, слабкість, тварина відчуває біль, втрачає апетит та виснажується. Часто фекалії уражених свиней темного кольору через уміст перетравленої крові.
Для діагностики захворювання обов’язковим є розтин стравоходу, шлунку та сліпої кишки. Також огляньте стан слизової оболонки та вміст шлунково-кишкового тракту, що допоможе диференціювати захворювання.
Гостра виразка шлунку — технопатія, спричинена незбалансованою годівлею, неякісним кормом, замалим розміром часток, високою концентрацією мікотоксинів, кислот, вітаміну Е і селену у кормі тощо. Тому, ставлячи діагноз, крім клінічних ознак, варто перевірити:
- тонину помелу: який відсоток часток корму менше 0,7 мм;
- вміст вітаміну Е і селену;
- наявність компонентів, здатних спричинити бродіння;
- рівень клітковини;
- наявність токсинів, зокрема тих, які можуть уражати слизову шлунку (наприклад, Т2-токсин).
Тварин з підозрою на виразку ізолюють, проводять внутрішньовенну інфузійну терапію та переливання крові, забезпечують комфортні умови утримання та згодовують легкопетеравний корм, багатий на вітаміни. Для профілактики виразки шлунку треба покращити менеджмент та утримання тварин, забезпечити високий рівень клітковини у раціоні; збільшити розмір часточок корму до 750 мікрон.
Продовження статті читайте в журналі «Прибуткове свинарство №55, лютий 2020 р.
PigUA.info за матеріалами журналу «Прибуткове свинарство» №1 (55), лютий 2020 р.