Однак досягти цього непросто. І хоча генетичний потенціал свиней чималий, на практиці його повністю майже не реалізують.
Так, поросята на момент відлучення (28-ий день) можуть мати масу 9 —10 кг. Насправді ж не всі ферми досягають навіть 7–7,5 кг. Завдяки якісному менеджменту в цеху опоросу результат можна покращити, хоча повністю реалізувати генетичний потенціал все одно не вдається.
Робота у цеху опоросу
Оператори часто не усвідомлюють, що одне з їхніх основ- них завдань у цеху опоросу, — контролювати, щоб усі поросята отримували достатньо молозива і молока. Безперечно, багато залежить від молочності свиноматки, на яку, в свою чергу, впливають різні чинники — генетика, клімат, умови утримання, споживання корму тощо.
У середньому свиноматка продукує 9 л молока на добу. Звісно, є тварини, які дають до 14 літрів, однак немало таких, чия молочність не перевищує 6–7 л.
Якщо опорос пройшов без ускладнень, новонароджене порося впродовж перших 3-ох хвилин повинно встати на ноги і не пізніше, ніж через 20 хв. почати ссати молозиво. На цьому і варто зосередитися, адже поросята не мають запасів антитіл, уміст глікогену в їхньому організмі невеликий, а запаси жиру — мінімальні. Тож, щоб вижити, вони повинні отримати достатню кількість молозива, а згодом і молока.
Зважайте, що чим більше гніздо, тим більше молока секретуватиме свиноматка (лінійна залежність). При цьому «даванка» на порося знижується (рисунок 2), коли у гнізді більше 11–12-и поросят.
На споживання молока впливає і сосок, який дістався поросяті. Так, експериментально доведено, що маса сисунів, що захопили передні соски, була на момент відлучення на 3 кг більшою, ніж тварин, які ссали задні, — 9 кг проти 6 кг відповідно.
Що заважає повністю розкрити генетичний потенціалУ дикій природі проблем із браком молока не виникає. Свиноматка секретує його стільки, щоб вистачило для вигодовування всього потомства. Проте через постійне генетичне удосконалення, спрямоване на багатоплідність, а не молочність свиноматок, маємо великі гнізда і при цьому дефіцит молока. Відтак одне з обмежень, яке не дозволяє повноцінно розкрити генетичний потенціал, — великі гнізда.
Крім того, наслідок селекції — не лише більша кількість живонароджених і відлученців, але й метровородів.
Не всі поросята споживають достатню кількість молозива впродовж перших 12-и годин життя, а отже, недоотримують імуноглобуліни, що негативно позначиться на здоров’ї. Це також ускладнює перехід від материнського (пасивного) імунітету до набутого (активного). Щоб усі поросята отримували достатньо молока, практикують використання свиноматок-мачух. Проте пересаджувати сисунів можна тільки тоді, коли ви впевнені, що це не загрожує поширенням захворювань. Намагайтеся залишати якомога більше поросят (14 тварин) зі свиноматкою. Пересаджувати не можна пізніше 4-го дня життя. Щоб не переміщувати поросят між гніздами, потрібно забезпечити їх більшою кількістю молока. Найпростіше це зробити за допомогою замінника. Давати його треба всім поросятам. Підгодівлю можна починати з 2-го дня після народження.
поросята будуть здоровіші і краще ростимуть;- зменшиться падіж до і після відлучення (2–4%);
- збільшиться кількість відлученців на гніздо;
- гнізда будуть однорідніші;
- необхідність у свиноматках-мачухах зникне або зменшиться;
- збільшиться загальна маса гнізда; покращиться споживання корму поросятами.
Проте зважайте, що для того, аби досягти таких результатів, замінник повинен бути не тільки якісним, але й смачним!