Некроз (від гр. nekros) — омертвіння частини тіла живого організму. Відмирати можуть окремі клітини або їх частини (наприклад, органели, мембрани), групи клітин, ділянки тканин/органів, чи навіть цілі органи й частини тіла (вухо, хвіст тощо).
Проблема некрозів на свиногосподарствах не нова. Від ушкоджень страждають тварини різного віку: від новонароджених поросят до дорослих особин на відгодівлі. Некротичні ураження шкіри можуть проявлятися на будь-якій ділянці тіла свиней: боках, передніх та задніх кінцівках, спині, вухах тощо.
Ушкодження ратиць
Першопричина некрозів ратиць — неякісна підлога, зокрема бетонна. Часто господарства власноруч виготовляють щілинні бетонні блоки, але випускають з уваги обробку гострих країв. Об них тварини і травмують кінцівки.
Крім того, нова бетонна підлога тривалий час (близько року) має кисле середовище. Це також спричиняє негативні наслідки: кислота роз’їдає отримані рани під час їх контакту з підлогою, через що вони перетворюються на некрози.
Некрози кінцівок, боків та спини
Причиною розвитку уражень на цих ділянках можуть стати хвороби:
- Паракератоз (нестача цинку). Перші ознаки хвороби —незначні висипання на шкірі. Їх можна сплутати з алергією чи коростою. Проте з часом висипи перетворюються на струпи попільного,темно/світло-сірого кольору, в рівень зі шкірою.
Усунути цю проблему можна, збалансувавши рівень цинку у кормах. - Рожа (бешиха). На шкірі з’являються плями правильної (рідше неправильної) форми на кшталт кропивниці. Через неправильне лікування (зокрема антибіотиками, коли відбувається звикання до препарату) ушкодження переростають у некрози, які спостерігають по всьому тілу. На відміну від паракератозу, ці плями виділяються над поверхнею шкіри.
- Дерманекротичний синдром. У цьому випадку найуразливіші — м’які частинитіла: пахви, пах, підгруддя.Некрозам передують крововиливи під шкірою.
Ураження хвоста
Часто некрози можуть стати наслідком неправильної технологічної обробки або дії токсинів. Так, якщо хвіст обрізають щипцями (а не термокаутером, який одразу «припікає» рану), підвищується ризик потрапляння інфекції в рану, у наслідок чого може розвинутися некроз.
Від некрозів хвостика не застраховані і новонароджені поросята. У цьому випадку причину треба шукати у кормах — їх варто перевірити на мікотоксини (особливо коли випадки некрозів не одиничні). У суперпрестартері для поросят їх бути не може, а от у кормах поросних/лактуючих свиноматок — цілком можливо.
Низька молочність свиноматок може стати основною причиною некрозів рила поросят. На такий висновок наштовхує і те, що гнізда зазвичай уражені вибірково. Найчастіше проблеми виникають там, де поросятам не вистачає молока. Відтак, вони активно конкурують за сосок, б’ються, травмують одне одного. Як наслідок — отримані рани переростають у некрози.
Вуха
Вуха найчастіше зазнають некротичних уражень, які називають синдромом покусаного вуха, стрептококовим вушним дерматитом, виразковим спірохетозом свиней, некрозом вух тощо. Хоча патогенез цих уражень усе ж достеменно невідомий.
Однією з причин можуть бути невідповідні умови утримання поголів’я. Наприклад, різкі температурні перепади у приміщенні впродовж короткого періоду часу, протяги, висока концентрація поголів’я у загоні тощо. Як наслідок, тварини зазнають стресу, стають агресивними, а відтак — б’ються, кусаються, або навіть поїдають своїх «товаришів» (канібалізм).
З іншого боку, багато фахівців притримуються думки, що проблема має бактеріальний характер. Серед збудників називають спірохети, Staphylococcus hyicus, ЦВС-2 тощо.