Вступ
Синдром мастит-метрит-агалактія (ММА) — надзвичайно поширене інфекційне захворювання свиноматок у післяпологовий період. Його збудниками є бактерії Escherichia coli, стрептококи, стафілококи, клебсієли, мікрококи, а також, зрідка, Arcanobacterium pyogenes та мікоплазми. Те, як часто і наскільки тяжко хворіють тварини, значною мірою залежить від навколишнього середовища. У традиційних господарствах ММА, в середньому, вражає 20–30% свиноматок, а в господарствах із серйозними порушеннями менеджменту — до 80%. Патологічні процеси при маститі, метриті чи агалактії можуть проявлятись окремо або в комбінації одне з одним. Захворювання свиноматок на ММА спричиняє збитки через збільшення смертності серед поросят (Ноу, 2000), а також значне сповільнення їхнього росту (Smith and Wagner, 1984). Учені з’ясували, що для лікування ММА у свиноматок можна ефективно використовувати нестероїдні протизапальні препарати (НПЗП), які позитивно впливають на продуктивність (Cantin et al., 2000; Grandemange et al., 2000; Hirsch et al., 2003).
Тож наша мета — оцінити ефективність використання двох НПЗП (мелоксикаму та кетопрофену) в умовах крупного вітчизняного промислового свинокомплексу під час лікування запальних процесів і синдрому ММА у свиноматок, зокрема вплив на показники приплоду.
Матеріали і методи
Для експерименту відібрали дві однакові групи свиноматок на опоросі. У перші дві доби після нього в обох групах проводили поголівний огляд свиноматок і всім хворим тваринам із ознаками ММА, болю та запалення призначали лікування. Хворими вважали свиноматок, у яких реєстрували гіпертермію (понад 39,3° С), коли впродовж чотирьох годин після опоросу не вийшла плацента, спостерігали зменшення споживання корму й води, а то й узагалі відсутність апетиту, знижений чи відсутній рефлекс годування поросят, а також ендометрит, мастит, гіпогалактію та агалактію, помічали, що в гнізді є хворі поросята.
Тварин дослідної та контрольної груп утримували в однакових умовах. Схема їхнього лікування передбачала застосування нестероїдних протизапальних засобів, пропранолола гідрохлорид (Утеротон©, одноразово) та пролонгований амоксицелін (Ветримоксин© LA, 10 мл/гол., одноразово). У дослідній групі в ролі НПЗП використовували препарат на основі мелоксикаму дозуванням 2 мл/100 кг живої ваги (Метакам© , «Берінгер Інгельхайм», Німеччина), у контрольній — комерційний препарат на основі кетопрофену дозуванням 3 мл/100 кг ваги. Препарати застосовували відповідно до інструкцій.
Результати досліджень
Епізоотологічне обстеження господарства виявило в частини лактуючих свиноматок клінічні ознаки синдрому ММА (табл. 1).
Таблиця 1. Результати клінічного огляду свиноматок на ділянці опоросу на наявність синдрому ММА (3 секції)
| Секція | Днів після опоросу | Оглянуто свиноматок, гол. | Виявлено свиноматок з ендометритом | |
|---|---|---|---|---|
| гол. | % | |||
|
1
2 3 Разом: |
1-3 дня
3-5 днів 2-6 днів |
42
45 45 132 |
17
6 10 33 |
40,5
13,3 22,2 25,0 |
У хворих тварин спостерігались гнійні виділення з вульви (ендометрит), свиноматки відмовлялися годувати поросят. Хворі сисунці (відсталість у рості, з діареєю) були переважно в станках свиноматок, хворих на ММА.
Відповідно до записів в індивідуальних картках, цим свиноматкам призначали антибіотики (амокси цилін чи енрофлоксацин) та окситоцин. Однак те, що після курсу лікування (окситоцин + 1-3 ін’єкції антибіотика) виявили ще багато таких само хворих, свідчило про недостатню ефективність традиційної схеми. Після оцінки ступеня поширеності ММА в господарстві провели порівняння двох схем лікування із застосуванням НПЗП на основі мелоксикаму та кетопрофену (табл. 2 і 3). У дослідній і контрольній групах лікували всіх свиноматок з клінічними ознаками болю, запалення та ММА.
Таблиця 2. Порівняльна ефективність мелоксикаму та кетопрофену при лікуванні свиноматокпісля опоросу
| Показники |
Мелоксикам (Метакам®) |
Кетопрофен |
|---|---|---|
| Опоросилось свиноматок всього, гол. | 270 | 274 |
| Піддано лікуванню свиноматок (гіпертермія, анорексія, ММА), гол. | 163 (60,37) | 162 (59,12%) |
| Кратність обробок НПЗЗ, ін’єкції |
одноразово — 98 гол. (60,12%)
дворазово — 65 гол. (39,88%) |
дворазово — 39 гол. (24,07%)
триразово — 123 гол. (75,93%) |
| Тривалість клінічних ознак ММА після початку лікування, дні | 2 — 4 | 2 — 4 |
| Вибракувано зі стада, гол. | 15 (5,56%) | 18 (6,57%) |
| Загинуло свиноматок, гол. | 1 (0,37%) | 1 (0,36%) |
| Загальні втрати свиноматок, гол. | 16 (5,93%) | 19 (6,93%) |
| Позитивний лікувальний ефект (одужання), гол. | 158 (96,93%) | 110 (67,90%) |
Таблиця 3. Показники гнізд та причини загибелі поросят
| Показники |
Мелоксикам (Метакам®) |
Кетопрофен |
|---|---|---|
| Отримано живих поросят всього, гол. | 3367 | 3486 |
| Отримано живих поросят на 1 свиноматку, гол. | 12,47 | 12,72 |
| Загинуло поросят за період підсосу,гол. | 235 (6,98%) | 323 (9,27) |
| Віднято поросят на 1 свиноматку,гол. | 11,60 | 11,54 |
| Середня вага 1 поросяти при відлученні, кг | 8,26 | 7,94 |
| Збереженість поросят за період підсосу, % | 93,02 | 90,73 |
| Причини загибелі поросят: | ||
| — нежиттєздатні, гол. | 53 (22,55%) | 45 (13,93%) |
| — асфіксія (задушені), гол. | 56 (23,83%) | 92 (28,48%) |
| — гіпотрофія, гол. | 75 (31,92%) | 105 (32.51%) |
| — пупковий сепсис, гол. | 4 (1,70%) | 7 (2,17%) |
| — діарея/гастроентерит, гол. | 47 (20,0%) | 74 (22,91%) |
Як видно з табл. 2, у групі, що отримувала препарат мелоксикаму, більшості тварин було достатньо однієї ін’єкції, а в контрольній знадобилося давати порівнюваний препарат тричі. В дослідній групі одужання зареєстрували в 96,93% свиноматок, а в контрольній — лише у 67,90%. В обох групах фіксували показники гнізд і причини загибелі поросят (табл. 3).
Як видно з табл. 3, у групі, що отримувала препарати мелоксикаму, незважаючи на більшу кількість поросят, що народилися нежиттєздатними, насправді загинуло менше тварин (93,02 проти 90,73%). Крім того, задушених, із гіпотрофією, пупковим сепсисом та поросят із діареєю також виявилося менше. Щоб оцінити вплив лікування свиноматок із ознаками ММА на характеристики приплоду, із загальної кількості хворих випадковим чином відібрали по 13 тварин. Як видно з табл. 4, у групі свиноматок, котрі отримували для лікування препарат мелоксикаму, за період підсосу поросят збереглося на 4,25% більше (86,23 проти 81,89% у тих, кому давали кетопрофен). Втрати потомства на одну свиноматку за період підсосу в групі мелоксикаму були на рівні 1,77 поросяти проти 2,38 в контрольній групі. Середня вага одного поросяти при відлученні була більшою на 0,2 кг (8,15 проти 7,95 кг). Економічні розрахунки показали, що витрати на одну вилікувану свиноматку з урахуванням ефективності препаратів були в дослідній групі 50,5 грн*, тоді як у контрольній — 58,67 грн*
Таблиця 4. Вплив лікування свиноматок з ознаками ММА на характеристики приплоду
| Показники |
Мелоксикам (Метакам®) |
Кетопрофен |
|---|---|---|
| Кількість свиноматок, гол. | 13 | 13 |
| Середній вік свиноматок, кількість опоросів | 3,54±2,22 | 3,77±2,09 |
| Отримано поросят всього, гол. | 181 | 180 |
| Отримано поросят всього на 1 свиноматку, гол. | 13,92±2,63 | 13,85±1,86 |
| Отримано живих поросят всього, гол. | 12,85±2,38 | 172 |
| Відлучено поросят всього, гол. | 144 | 13,23±2,28 |
| Відлучено поросят на 1 свиноматку, гол. | 11,08±1,38 | 141 |
| Загальна вага поросят при відлученні, кг | 1174 | 10,85±1,68 |
| Середня вага 1 гнізда при відлученні, кг | 90,31 | 1121 |
| Середня вага 1 поросяти при відлученні, кг | 8,15 | 86,23 |
| Збереженість поросят за період підсосу, % | 86,23% | 7,95 |
Отже, підрахунки показують, що на кожну сотню хворих на ММА свиноматок, пролікованих із застосуванням мелоксикаму, можна отримати додатково 23 відлучених поросяти загальною вартістю більше 11 тис. грн (при вазі 10 кг та ціні 50грн/кг живої ваги).
Обговорення та висновки
Відомо, що коли свиноматки перехворіли синдромом ММА, це погіршує якість і кількість молозива/молока, а також репродуктивні показники. Внаслідок цього поросята, інфіковані збудниками ММА (стрептококами, стафілококами, патогенною E. coli), слабші й більш схильні до захворювання (загибелі) на дорощуванні. Водночас використання сучасних схем лікування ММА із застосуванням нестероїдних протизапальних засобів дозволяє зробити терапію набагато ефективнішою.
Результати досліджень засвідчують, що лікування хворих свиноматок після опоросу з використанням препарату на основі мелоксикаму потребує менших затрат праці й ефективніше, ніж при застосуванні кетопрофену (одужує 96,93% тварин проти 67,90%). Крім того, на одну вилікувану свиноматку при застосуванні мелоксикаму витрачено на 8,17 грн* менше, ніж коли використовували кетопрофен. У господарстві, де проводили експеримент, на кожні 100 хворих ММА свиноматок, пролікованих мелоксикамом, можна отримати додатково 23 відлучених поросяти.
* адаптовано відносно курсу російського рубля.