Минулого тижня компанія відвідала Конгрес свинарів в Онтаріо та взяли участь у виставці Genesus. Спостереження з події:
- Конгрес проводиться в Стратфорді вже багато років поспіль. Як і більшість інших виставок, відвідуваність знижується, оскільки в галузі консолідується все менше виробників.
- Захід в Онтаріо є унікальним, адже в ньому продовжують брати участь незалежні виробники з незначною часткою корпоративної власності. Вони здебільшого є власниками землі, більшу частину кормів виготовляють самостійно та вирощують тварин від опоросу до відгодівлі. Вартість землі є високою, а орні землі в районах з гарними умовами для землеробства продають за 30 тис. дол. США за акр, що створює потужну базу для власного капіталу.
- Маточне поголів’я в Онтаріо залишається відносно стабільним. У 2024 році воно становить 317 тис., у 2020-му — 323 тис. свиноматок.
- Виробники тут утримують більше свиней, ніж можуть продати. Два великих заводи Sofina та Conestoga переробляють близько 45 тис. свиней на тиждень. Ще близько 20 тис. голів щотижня постачають до США.
- За останні кілька років компанія Olymel (найбільший виробник свиней у Квебеку) втратила близько 100 мільйонів доларів. З тих пір вона скоротила потужності забою. Це призвело до того, що близько 20 тис. свиней на тиждень відправляються до Онтаріо або США, спричинивши так званий «ефект доміно».
- Свинарство в Квебеку підтримує державна програма ASRA. Це програма страхування, за якою фінансування відбувається на основі собівартості продукції, виробники беруть участь у розподілі витрат. За ці роки понад мільярд доларів надійшло виробникам Квебеку. Якби не ASRA, в регоіні було б стільки ж свиней, скільки в штатах Нью-Йорк та Нова Англія (майже нічого). Нещодавнє дослідження, проведене Міністерством сільського господарства Квебеку, демонструє, що собівартість виробництва тут на 19% вища, ніж в Онтаріо, або близько 45 дол. США за голову.
- Зараз у Квебеку діє програма, за якою виробники можуть отримати гроші за вихід з виробництва. Вона є добровільною і має на меті скоротити виробництва щонайменше на один мільйон свиней (50 тис. свиноматок). Причому тут є певна активність. На Конгресі свинарів місцеві виробники озвучували різні думки з приводу розвитку галузі — одні вважають, що пропозиція скоротиться, тоді як інші, — що не так сильно. Транспортування квебекських свиней на деякі заводи зараз коштує 60 дол. США/гол., а собівартість виробництва на 45 дол. США/гол. вища. Тож, складно уявити, як це може продовжувати працювати в галузі, яка вже й так має проблеми з прибутковістю.
- Роб Флек, нещодавно призначений міністр сільського господарства провінції Онтаріо (протягом 25 років був президентом Master Feeds, канадської компанії з виробництва кормів, яка зараз належить Alltech) також був на Конгресі, щоб поспілкуватися зі свинарями. І на запитання, що потрібно галузі, виробники, жартома, відповіли, що програма ASRA для Онтаріо, щоб зрівняти «умови гри» з Квебеком.
- В Онтаріо один з найбільших заводів Conestoga (45 тис. гол./тиждень) тиждень тому відсвяткувала своє 30-річчя. За цей час він об’єднав 150 незалежних виробників свинини, і хоча спочатку було важко, вони наполегливо працювали і побудували успішний бізнес, який приносить фермерам прибутки, вищі за ринкові.
- Під час Конгресу ми поспілкувалися з кількома брокерами з відгодівлі свиней. Зазвичай, в цю пору року попит на маленьких товарних поросят падає, адже їх реалізація на забій припадає на грудень, який вважають не зовсім ідеальним маркетинговим місяцем. Втім, що цікаво, що упродовж року запит на закупівлю маленьких поросят залишається досить активним і брокери шукають можливості, щоб виконати великі замовлення.
Підсумок
Перспективи галузі на наступний рік виглядають не дуже оптимістично. Станом на кінець травня забій свиноматок був на 92 тис. голів більшим, ніж торік. Очікують, що поголів'я свиноматок скоротиться, зокрема внаслідок епізоотичних проблем. І хоча зменшення поголів'я свиней підтримає ціни, варто вирішувати проблеми довгострокового попиту. Нам потрібен кращий смак свинини, щоб привабити споживача.