 |
Олександр Романов, незалежний експерт зі здоров’я та благополуччя свиней |
ЯКІ ОСНОВНІ ІНФЕКЦІЙНІ ПРИЧИНИ РЕПРОДУКТИВНИХ ПОРУШЕНЬ СВИНОМАТОК?
Серед причин репродуктивних порушень у свиноматок інфекційні збудники займають незначну частку. Так, за даними науковців Університету штату Айова, які діагностували аборти у 1396 свиноматок упродовж 2003–2010-го років, інфекції були причиною лише у 20–30% випадків. У ході досліджень Віденського інституту інфекційні агенти виявили у 16% абортованих плодів. Зокрема у абортованому матеріалі від 409 свиноматок найчастіше виявляли вірус РРСС, ЦВС-2, парвовірус свиней, Leptospira, а також вторинну мікрофлору — Streptococcus sp. (найпоширеніший Streptococcus suis), Е.соlі, A. pyogenes, Staphylococcus sp. (найчастіше S. hyicus), Salmonnella sp. (таблиця 1).
Аборти можуть бути спричинені як системною, так і плодо-плацентарною інфекцією. У випадку ураження системною інфекцією (грип, бешиха, актинобацилярна плевропневмонія, африканська і класична чума свиней) є клінічні прояви захворювання: септицисія, лихоманка, відмова від корму, апатія.
У разі плодо-плацентарної інфекції, свиноматка може не проявляти жодних симптомів, бути імунокомпетентною. При цьому збудник здатний проникати через плаценту до плодів та уражати їх. Найчастіше таку картину спостерігають при парвовірусі свиней, лептоспірозі, хворобі Ауєскі, цирковірусі свиней 2-го типу (ЦВС-2), бруцельозі, репродуктивно-респіраторному синдромі свиней (РРСС), а також при інфікуванні неспецифічними агентами — вірусом енцефаломіокардиту свиней і токсоплазмою.
ЯК РОЗПІЗНАТИ ІНФЕКЦІЙНУ ПРИРОДУ РЕПРОДУКТИВНИХ РОЗЛАДІВ?
Інфекція може уражати свиноматку на будь-якому етапі репродуктивного циклу та має відповідні прояви, залежно від терміну поросності та стадії розвитку плодів:
- на стадії нідації/міграції (до 12-го дня поросності) регулярне повернення в охоту, які часто не помічають і сприймають як «перегул»;
- на 12–35-ий день поросності нерегулярні повернення в охоту (найхарактерніша ознака інфекційних захворювань!);
- на 35–65-ий день після запліднювання муміфіковані або мацеровані плоди;
- з 35-го дня до опоросу аборти;
- на 65–100-ий день мацеровані плоди або ті, що розпалися (плід має оболонку, а всередині темний вміст);
- з 100-го й до кінця поросності мертвороди або кволі живонароджені поросята.
Щоб визначити, коли відбулося зараження, варто брати до уваги вік абортованих плодів. Його просто визначити за їхнім розміром (таблиця 2).
ЯК РОЗСЛІДУВАТИ РЕПРОДУКТИВНІ ПОРУШЕННЯ У СВИНОМАТОК, СПРИЧИНЕНІ ІНФЕКЦІЄЮ?
- Зверніть увагу на свиноматок, чи є у них ознаки інфекційних захворювань (лихоманка, кашель, септицемія тощо) та який характер таких ознак.
- Проаналізуйте відсоток перегулів/абортів/мумій/мертвородів.
- Оцініть, скільки свиноматок у стаді абортує (масово чи індивідуально), а також яка за рахунком поросність таких свиноматок.
- З’ясуйте, свиноматки з одного чи різних корпусів мають репродуктивні розлади.
- Визначте вік абортованих плодів за їхнім розміром.
- Чи всі свиноматки мають схожі проблеми.
- Оцініть програму вакцинації та статус здоров’я стада.
- Проаналізуйте, чи відбувалися будь-які спалахи захворювань у свиней на дорощуванні чи відгодівлі.
- Зверніть увагу на якість годівлі та можливість розвитку мікотоксикозів (важливо для диференційної діагностики).
|
Польовий випадок Виробничі умови Свиноферма на 1000 свиноматок, розміщена в Центральному регіоні Україні. Статус здоров’я господарства — вище середнього, стадо вільне від хвороби Ауєскі, РРСС, дизентерії, епідемічної діареї свиней. Тварин вакцинували проти Е. Cоli, парвовірусу, бешихи та лептоспірозу. Обґрунтування проведення польового досліду Динамічне зростання рівня муміфікованих плодів (різного розміру) у свиноматок різних опоросів. До спалаху свиноматки данської генетики мали високу продуктивність — 15 живонароджених поросят, 1 мертвород та 1 муміфікований плід. Проте з моменту спалаху (кінець 2018-го–початок 2019-го) кількість муміфікованих плодів стрімко зростала, господарство несло втрати від зменшення кількості живо- народжених поросят і, відповідно, меншої кількості відлученців. Хід дослідження Насамперед, перевірили програму вакцинування стада та виявили збудники, що можуть спричиняти муміфікацію плодів. Для цього до лабораторії надіслали муміфікованих поросят за принципом «3–4/3–4» і зразки плаценти. Проте з переліку інфекційних хвороб, вирішили перевіряти найімовірніші та поступово виключати їх, аналізуючи зразки методом полімеразно-ланцюгової реакції (ПЛР). Разом із тим, почали з перевірки муміфікованих плодів на збудників парвовірусу та ЦВС-2, адже проти останнього ні свиноматки, ні поросята не були вакциновані. Результати дослідження Лабораторні дослідження підтвердили негативний статус господарства щодо парвовірусу та ефективність вакцинування проти нього. Водночас, виявили, що ферма була ЦВС-2позитивною, оскільки присутність вірусу в муміфікований плодах була досить високою. У результаті встановили діагноз — гострий перебіг ЦВС-2, що супроводжувався репродуктивними розладами у невакцинованому стаді. Вирішення проблеми Основний крок — вакцинування свиноматок/ремонтних свинок і поросят віком до 11-го тижня життя. Як наслідок, через кілька тижнів після щеплення спостерігали зменшення кількості муміфікованих плодів, а за півтора місяці — відновлення статусу здоров’я стада та продуктивності свиноматок. Економічна ефективність вакцинування Імунізація свиноматок проти інфекційних збудників, що спричиняють репродуктивні розлади, виправдана, оскільки затрати на вакцину невеликі, а повернення інвестицій швидке. Зокрема, господарство мало 40 опоросів щотижня та отримувало близько 500 відлученців/тиждень. У середньому у гнізді було 12,5 поросят. Вартість одного відлученця — 825 грн, а вартість вакцини у розрахунку на 1000 свиноматок — 44 000 грн, що еквівалентно 53-ом відлученцям (44 000 грн/825 грн=53). У результаті вакцинування вдалося отримати додатково 60 відлученців лише від однієї тижневої групи свиноматок, що повністю компенсує витрати на щеплення. Таким чином, досвід господарства свідчить, що вакцинування свиноматок проти основних інфекційних патогенів (ЦВС-2, парвовірус) є доцільним, оскільки не потребує значних затрат, проте дозволяє зменшити збитки, спричинені зниженням виробничої ефективності ферми. |
ЯКІ ТИПИ ЗРАЗКІВ ВАРТО ВІДБИРАТИ, ЩОБ ВИЗНАЧИТИ ПРИЧИНИ РЕПРОДУКТИВНИХ ПРОБЛЕМ?
Типи зразків обирають залежно від конкретного завдання, що стоїть перед ветеринарами чи діагностами. Проте слід пам’ятати, якщо підозрюють системну інфекцію, то зразки для діагностики відбирають у свиноматок. Якщо є ознаки плодо-плацентарної інфекції, аналізують абортовані плоди та плаценту.
Крім того, забір зразків для діагностики залежить від типу та фази перебігу інфекції. Якщо свиноматка проявляє клінічні ознаки захворювання, варто дослідити сироватку крові на наявність антитіл. Якщо немає жодних симптомів, але є репродуктивні проблеми, то, найімовірніше, свиноматка є імунокомпетентною, а її плоди чи плацента інфіковані.
Певні зразки можна забрати самостійно, проте деякі (насамперед органи плодів) обов’язково мають бути відібрані у лабораторії. Разом із тим, для достовірності діагностики, крім пулу органів до лабораторії необхідно направляти зразки муміфікованих плодів/мертвородів чи нежиттєздатних поросят/абортованих плодів за принципом «3–4/3–4»: де 3–4-и плоди з гнізда, а гнізд — 3–4-и.
PigUA.info за матеріалами журналу «Прибуткове свинарство» №5 (53), жовтень 2019 р.