Фактори впливу на заплідненість свиноматок

Перш ніж розпочати мову про запліднюваність свиноматок та фактори, які її зумовлюють, необхідно розглянути біологічний потенціал їх відтворювальної функції. Враховуючи те, що поросність свиноматки триває 115 діб, відлучення поросят проводять у віці 28 діб, а статева циклічність у свиноматок відновлюється на четверту—п’яту добу після відлучення, це дає можливість щороку отримувати 2,2 опоросу, а то й більше, при заплідненості 80% і вище. Однак не в усіх господарствах України отримують такі показники. Це не дає можливості забезпечити повноцінне відновлення, своєчасну заміну вибракуваних свиноматок ремонтними та створення технологічних груп і циклів.

Заплідненість — статистичний показник, який визначає співвідношення кількості поросних самок до тих, які запліднювалися, виражений у відсотках (запліднювали 10 свиноматок — поросними стали 8, тому заплідненість 80%). Це єдиний об’єктивний показник ефективності запліднювання та роботи техніка штучного запліднення.

Фактори успішного запліднення

Основні чинники, що впливають на запліднюваність свиноматок, такі: якість сперми, фізіологічний стан свиноматки, селекція, умови годівлі, догляду й утримання, правильність вибраного для запліднювання часу, технологія, вплив стрес-факторів після цієї процедури та кваліфікація техніка.

Говорячи про якість сперми, треба розглянути нормативні показники нативної (свіжоотриманої, нерозрідженої) сперми кнурів та зробити її правильну оцінку: візуальну (об’єм, колір, запах і консистенція) та лабораторну (рухливість, концентрація, густина, вміст патологічних, живих і мертвих сперміїв та визначення виживаності). Правильна оцінка сперми дає змогу визначити її біологічну повноцінність, тобто можливість запліднювати й давати повноцінне потомство.

Показники якості сперми подано в таблиці 1.

Таблиця 1. Нормативні показники якості нативної сперми кнурів-плідників

Зменшення показників нативної сперми призведе до малоефективного чи й безрезультатного її використання.

Одним із найпоширеніших методів отримання сперми у кнурів—плідників є мануальний (рукою) на фантом свиноматки або підставну тварину. Нині дещо змінилася техніка отримання сперми та конструкція фантомів, порівняно зі штучною вагіною. Відповідно до цього збільшилися фактори негативного впливу на якість сперми, що в кінцевому підсумку призводить до погіршення показників заплідненості та багатоплідності свиноматок.

Мануальний спосіб відбору сперми потребує спеціальної конструкції фантома. На ринку представлено величезну кількість фантомів, різних як за формою, так і за матеріалом. Однак при конструюванні чи купівлі фантомів необхідно враховувати потреби кнурів-плідників, щоб забезпечити повноцінний прояв у них статевих рефлексів. Особливо часто проблема з фантомом виникає тоді, коли в ньому немає бокових вирізів чи косих зрізів.

Через це технолог з отримання сперми змушений сильно згинати статевий член (під кутом 90о і більше) і при цьому міцно його стискувати, що викликає у плідника біль (стрес) і гальмує еякуляцію, внаслідок чого еякуляту отримають значно менше, до того ж у ньому з’являються нежиттєздатні спермії.

При використанні саморобних металевих фантомів зростає ймовірність травмувати головку кнурячого статевого члена. Найчастіше це відбувається тоді, коли технік штучного запліднювання невчасно й неправильно підставляє руку, а також коли має місце корозія матеріалу, з якого зроблено фантом. Техніки майже ніколи не заглядають під низ фантома, керуючись при цьому правилом «зверху чисто — значить, нормально».

У кнурів-плідників, на відміну від інших самців, препуцій має дивертикул (сліпий мішок), розташований між нижньою черевною стінкою і препуціальним мішком, в якому накопичується сеча, секрет залоз (смегма) та залишки еякуляту, що створює агресивне середовище, шкідливе для сперми. Об’єм дивертикула може бути 30–50 мл у 8-місячних кнурів і 350–400 мл у дворічних. Запах вмісту дивертикула майже завжди нагадує запах гниючої сечі, жовтого, жовто-бурого або жовто-вишневого кольору, з великим вмістом мікроорганізмів. Контакт цього середовища зі спермою призводить до втрати рухливості сперміїв, а запліднювання свиноматок такою спермою — до зменшення показників заплідненості, збільшення відсотка ембріональної смертності та неплідності свиноматок. Тому при отриманні сперми у кнурів мануальним методом слід користуватися подвійною вініловою рукавичкою та масажувати препуцій після застрибування кнура на фантом.

Категорично заборонено використовувати латексні рукавички, оскільки після контакту сперми з латексом спермії втрачають рухливість.

Контроль охоти

Вчасність запліднювання свиноматок залежить від кратності виявлення тварин в охоті. Якщо спостереження за тваринами проводять чотири рази, запліднювання молодих свинок проводять одноразово через 17–18 год., а основних свиноматок — через 21–24 год. після виявлення статевої охоти. При дворазовому контролі статевої охоти (з проміжком 10–12 год.) сперму вводять двічі: якщо охоту виявили вранці, запліднюють увечері, і навпаки. Другий раз свиноматок запліднюють через 10–12 год. після першого введення сперми. Якщо за тваринами спостерігають один раз на добу, то запліднювання проводять через 12 та 24 год. після виявлення охоти.

У будь-якому разі оцінюють зміни статевої петлі у свиноматок (таблиця 2).

Таблиця 2. Характерні зміни вульви на стадії збудження

Показник

Характерні зміни

Фактор ембріонів

Більшість практиків користується простим правилом «запліднив свиноматку — зробив роботу без подальших дій». Відтак постає запитання: свиноматок потрібно утримувати в цеху запліднювання в індивідуальних станках півтори—дві доби чи 28–30? Оптимальний варіант — 28–30 діб. Це важливо, бо вилуплювання ембріонів (вихід за межі блискучої оболонки) відбувається на 7–8-й день, а імплантація (прикріплення до слизової оболонки матки) — на 9–11-й день. Отже, завдаючи свиноматці стресу через перегрупування та інші дії, ми автоматично спровокуємо зменшення показника заплідненості на 25–30%, затримку розвитку ембріона чи ембріональну смертність. Уявіть ситуацію, коли у свиноматки попередній опорос відбувся з ускладненнями, внаслідок чого матка зазнала переродження, а в яєчниках також сталися патологічні зміни (слабший перебіг фолікуло- і лютеогенезу). В такому разі прикріплення ембріона до слизової оболонки матки неможливе через її неповноцінність, тобто імплантація не відбувається, що призводить до ранньої ембріональної смертності.

Ще одна важлива проблема, яка не дає змоги отримувати максимальний результат, — ембріональна смертність (переривання поросності на 30–35-й день після запліднення). Ембріональну смертність ділять на ранню та пізню. Рання — коли переривання поросності стається до двадцятого дня після запліднювання. На жаль, точніше визначити її тривалість неможливо через розсмоктування ембріона без видимих клінічних ознак. Наступний статевий цикл настає вчасно і без змін, не затримуючи лютеогенез.

Пізня ембріональна смертність (20–35-а доба поросності) характеризується розсмоктуванням або виведенням ембріона зі статевих органів самки. Раніше таку смертність підозрювали лише за частотою відновлення статевої циклічності не 18–22, а 30–35 діб, внаслідок збільшення терміну функціонування жовтого тіла в яєчнику.

Нині переважна більшість господарств використовують прилади УЗД — як з метою діагностики поросності, так і для виявлення причин неплідності. Застосування таких приладів для діагностики поросності дає можливість візуалізувати ембріон із 20-го дня після запліднювання, тобто точно встановити поросність. Відсутність ембріона в матці при наступних дослідженнях (наприклад, через 15 днів) свідчить, що він загинув. Тобто, говорити про ембріональну смертність можна тільки після ранньої УЗД-діагностики поросності. Тому раніше, діагностуючи поросність традиційними методами (наприклад, оглядом у другій половині), свинарі просто не помічали втрат ембріонів на ранніх термінах.

Також серед причин, що впливають на заплідненість, — патології статевого апарата свиноматок та порушення обміну речовин. Відомо, що за будь-яких стресів (температурних, хімічних, больових, емоційних), при фізичних навантаженнях чи голодуванні пригнічується материнська домінанта поросності й порушується прогестероносинтезуюча функція жовтого тіла, що призводить до зменшення показника заплідненості та багатоплідності.

Таким чином, ми розглянули лише окремі фактори, що зумовлюють заплідненість та впливають на неї і є запорукою успішного відтворення свиней.