Часи турбулентності приносять нові виклики. Саме кризові умови змушують змінюватися людей, галузі, країни. Як використати процес вимушеної трансформації на користь агросектору, плюси та мінуси пандемії для галузі — провідні експерти розповіли під час заходу BlackSeaGrain 2020.
Контроль та продовольча безпека
Як показує світовий досвід, сільське господарство виявилося стійкішим до пандемії, ніж промисловість. В країнах, в яких переважає промисловий експорт, наприклад, Німеччина, в другому кварталі падіння експорту складало близько 30 відсотків. Для України падіння експорту в цей період було мінімальним, знижувався лише імпорт.
«Сільське господарство є менш вразливим до пандемії. Хоча знаємо випадки і в США, і в Німеччині, і в Україні, коли підприємства зупинялися, зокрема, тваринницькі комплекси, бо в колективі були захворювання на коронавірус. Та в цілому спостерігається спокійніша реакція щодо попиту на сільськогосподарську продукцію, ніж на промислову. Хоча були і панічні закупівлі, заборони на експорт вводили», — згадує Тарас Качка, заступник Міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України.
Єдиний чинник, який вплине в майбутньому на агросектор та інші галузі — це новий вид контролю. Тарас Качка впевнений: «В повітрі витає додатковий контроль щодо Covid у продукції. Думаю, це буде необтяжливо. Питання безпеки набирає більше ваги».
Тарас Качка, заступник Міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України. Фото: УкрАгроКонсалт
Схожої думки притримується і Олена Волошина, керівник діяльності Міжнародної фінансової корпорації (IFC) в Україні:
«Що мені здається Covid змусить нас зробити — так це те, що питання харчової безпеки та сертифікації продукції стануть абсолютно необхідними для будь-яких компаній. Це HACCP та інші».
«Питання Фуд сейфіті стало більш нагальним, відчутним, яким усі почали опікуватися», — зазначає Ольга Трофімцева, незалежний експерт.
Здорове харчування у посиленому тренді
Прихильників здорового способу життя побільшає у всьому світі. Цей тренд існував і до пандемії. У постковідну еру він тільки посилиться, також споживачі будуть шукати здорову їжу, і вимоги до сільськогосподарської продукції можуть змінюватися.
«Очевидно, що в наступні роки буде більш уваги до двух речей — зміни клімату, увага людей до свого здоров’я, до харчування. Відповідно, ці тренди, які були дуже довгострокові — щодо більшого споживання рослинницької продукції, ніж тваринницької — вони будуть пришвидшуватися. Ця дієтологічна зміна споживання буде дедалі пришвидшеною і потужною», — вважає пан Качка.
На споживчих ринках настає нова постковідна ера, отже потрібно буде вивчати зміни попиту.
«Потрібно говорити про нову еру, як ми будемо жити з Covid19. Людство має вчитись жити і з цим вірусом. Потрібні відповідні стратегії. Дивитись треба комплексно: з точки зору попиту і пропозиції. Попит — це про зміну дієт і вподобань, перевагу рослинних продуктів тощо», — розмірковує Ольга Трофімцева.
Ольга Трофімцева, незалежний експерт. Фото: УкрАгроКонсалт
Проте експертка руйнує сталі переконання щодо майбутнього перенаселення планети та неможливості прогодувати світ:
«Ми маємо годувати світ, та останні прогнози свідчать, що населення світу буде збільшуватися до певної межі і потім піде плавно вниз. Як це буде виглядати? Китай, Німеччина, Польща, Україна — населення цих країн буде поступово зменшуватися. В Кенії показник може збільшитися втричі. А в Україні буде 17 млн людей до 2050 року, згідно прогнозів експертів. То ж яким чином ринки збуту будуть виглядати для українського АПК, ось на що треба звернути увагу», — наголошує Ольга Трофімцева.
Післяпандемічні ризики в агро
Агросектор в постковідну еру знову стикнеться з проблемами зміни клімату, в Україні на перший план вийде питання зрошення.
«Яким буде світ після пандемії? Поки ніхто не скаже, як її зупинити, але їсти ми будемо завжди — і ми, і люди на планеті. Україна вже є глобальним гравцем, якщо брати олійні та зернові. Але ми весь час отримуємо нові виклики. І це пов'язано не тільки з ковідом, але і з погодою», — каже Олена Волошина.
Погода є важливим чинником майбутнього в агро, а отже важливі технології, їх адаптація до змін клімату. Важливим, на думку експертки, є і відновлення іригації, адже в Україні є канали, системи зрошення, на які були витрачені свого часу величезні інвестиції.
«Зміни клімату ведуть до того, що іригація потрібна вже не тільки на півдні, а й в центрі України. Друге питання — логістика, річки — це недовикористаний ресурс», — вважає пані Волошина.
фото: УкрАгроКонсалт
З обережністю до вкладання коштів в системи зрошення ставиться Ольга Трофімцева:
«Величезні інвестиції в зрошення — чи окупляться вони? Враховуючи, що вода повинна бути не солоною, вода може стати викликом. ЇЇ стає менше, та перерозподіл її змінюється».
Ейфорія аграрних ринків
Постпандемічні настрої на аграрних ринках в останні тижні — майже істеричні. Та щодо тривалого зростання економіки – думки експертів не співпадають.
«Хочу бути практичним, звернути увагу на те, що відбувається на аграрних ринках в останні два-три тижні. Глобальний ринок знаходиться в ейфорії, ціни ростуть, попит стабільно високий. Це відбувається саме в постковідний період, зараз унікальний час — період швидкого відновлення глобальної економіки після глибокої кризи», — каже Сергій Феофілов.
Cергій Феофілов, генеральний директор компанії «УкрАгроКонсалт». Фото: УкрАгроКонсалт
Ольга Трофімцева висловлює схожу думку:
«Зараз агроринки трохи істеричні, і ціни поводять себе відповідно. Істеричність ринків буде залишатися і в поточному році і в наступному. Тому що вона посилюється, зокрема, через національний протекціонізм, який зріс останнім часом».
«Природно, що людство звертається до питань продовольчої безпеки. Це означає активізацію попиту саме в агросекторі, але саме на сировину. Цей період ейфорії, тривалого попиту, підвищення цін, зростання маржинальності, вважаю, він не буде тривалим. Це поточний рік, це майбутній 2021-й можливо, але потім глобальна економіка побачить більш збалансоване ставлення і продовження роботи на сировинних ринках буде вкрай невигідно», — вважає Сергій Феофілов.
Ольга Трофімцева не бачить поки відновлення економіки ні в Україні, ні в індустріальних країнах, а ще одним трендом постковідної економіки вважає дефіцит кадрів в агросекторі.
«Не погоджуюся з тезою, що почалося відновлення економіки. Економіки індустріальних країн також будуть падати. Обережне відновлення можливо почнеться в 2021 році. Потрібно налагодити життя поруч з вірусом. А от тренд дефіциту кадрів в АПК буде посилюватися», — вважає експертка.
Вихід з коронакризи, на думку Сергія Феофілова, стався на основі ефективного використання фіскальних інструментів, це були величезні бюджетні витрати. Трильйони доларів були надруковані, щоб не допустити більшого падіння.
«2020 рік може стати дуже показовим і таким, що завдасть тенеденції на майбутні 10-20 років. Краще не буде. Волатильність зросте. Чи маємо триматися за кукурудзу і соняшник до останнього – не знаю, потрібно рахувати, чи маємо триматися за переробку – питання дискусійне, є різні випадки. Підприємцям слід замислитися, що будемо вирощувати в Україні з огляду на зміни клімату», — резюмує Ольга Трофімцева.
Щодо ковідної реальності, то найточніший прогноз — це те, що все буде непрогнозованим. Давати довгострокові прогнози стало невдячною справою, дуже багато факторів є непредбачуваними та ризикованими. Волатильність ринків та агросектору буде тільки зростати.
PigUA.info за матеріалами agravery.com