Чому навчила ЕДС?

Профузна діарея у поросят

Як відомо, найбільше вірус ЕДС небезпечний для маточника: смертність серед поросят до 14 днів — 100% (через зневоднення організму, спричинене профузною діареєю), у свиноматок може спричинити проблеми з лактацією, поверненням в охоту. Як показує практика американських свиноферм, під час спалаху 80% маточного поголів’я відмовляється від корму, 4–5% блюють, у більшості тварин спостерігають профузну діарею впродовж 3–4 діб, падежу немає. Схожа картина і в секторі відгодівлі. На дорощуванні ситуація інша: смертність поросят 19–28 днів може сягати трьох відсотків. При цьому доведено, що незалежно від віку ЕДС негативно впливає на виробничі показники тварин, які перехворіли.

Менеджерські практики під час спалаху ЕДС

ЕДС змусила американських фермерів розробити особливий режим роботи, який включає:

1. Відлучення поросят. Щойно вірус ЕДС проявився у господарстві, всіх тварин, старших 10–12 днів, відлучають від свиноматок і переводять на майданчик дорощування. І хоча відсоток падежу усе ж високий (5–15% у віці до 18 днів), якщо поросят залишити зі свиноматками, усі вони заразяться й більшість загине.
2. Програма зворотного згодовування. Основна мета — одночасно заразити все маточне поголів’я, щоб запустити процес продукування антитіл, які тоді з молоком отримуватимуть поросята. Для цього свиноматкам згодовують фекалії інфікованих поросят, розведені водою (заливають шприцом кожній тварині індивідуально, додають у корм тощо). Замість фекалій можна використовувати перемелені кишечники інфікованих поросят, однак, як доводять дослідження, у фекаліях вірусних доз більше. Для «закріплення» результату зворотне згодовування повторюють через тиждень.
3. Ліквідація поросят. Упродовж трьох тижнів з моменту зараження ЕДС в організмі свиноматок починається формування імунітету та, відповідно, продукування антитіл. У цей період (21 день після першого зворотного згодовування) усіх новонароджених поросят треба ліквідувати одразу після народження, оскільки їх все одно не врятувати, при цьому кожна тварина — джерело вірусних доз. Можна піти іншим шляхом — давати свиноматкам спеціальні препарати, щоб стимулювати аборти.
4. Посилений режим миття та дезінфекції виробничих приміщень і коридорів. Щоб перемогти ЕДС, важливо мінімізувати концентрацію вірусних доз в оточенні свиней. Тому миття та дезінфекція мають стати основними рутинними операціями з моменту підтвердження діагнозу. У цеху опоросу повинно бути так само чисто, як в операційній!
5. Миття свиноматок перед переведенням у цех опоросу. Це можна робити у спеціальному боксі чи просто зі шлангу, проте обов’язково зі спеціальним миючим засобом.
6. Обмежити доступ персоналу в цех опоросу. За цехом повинна бути закріплена мінімальна кількість працівників, кожен працює у своїх боксах (виключно у цеху опоросу). Для кожного боксу є своя пара взуття і робочий костюм. Працівник перевзувається і перевдягається щоразу, заходячи/виходячи з нього. Це важливо з точки зору попередження рознесення вірусу фермою.

Вплив вірусу на продуктивність

На відміну від трансмісивного гастроентериту (теж коронавірусу, що має схожі симптоми), ЕДС спричиняє погіршення продуктивності свиноматок. Як доводять результати американських ферм, тривалий час показники не перевищують 80%. Як наслідок, господарство втрачає 4,2–4,5 відлученців на свиноматку на рік.

У чому причина?

• Період відновлення свиноматок, які перехворіли на ЕДС, триває близько шести тижнів. Однак у багатьох господарств стається рецидив.
• Упродовж трьох тижнів після зараження свиноматок методом зворотного згодовування усіх поросят ліквідують. Крім того, певний відсоток тварин через інфікування ЕДС абортує.

Так, з огляду на те, як ферми відновлюються після спалаху ЕДС, можна виокремити три моделі (за основу взяли кількість загиблих підсисних поросят, результати 240 маточних ферм компанії Smithfield).

• Один цикл захворювання і повне одужання ферми. Падіж поросят має місце тільки під час трьох тижнів після спалаху ЕДС. Таких господарств 40%.
• Після спалаху хвороба повертається на 10–12 тиждень, але завдяки посиленню програми ерадикації вдається її позбутися. Іншими словами, ферма переживає два цикли захворювання. 40% господарств відновлюються за такою моделлю.
• «Хронічні» ферми. Рецедив стається кожні півроку. Смертність відлученців постійно на рівні 50–60% (8–12 відлученців на свиноматку на рік). Таких господарств 20%.

Щоб зрозуміти, чому у виробничій практиці мають місце друга і третя модель, команда найкращих ветеринарів розробила опитувальник (близько 70 питань). Завдяки анкеті виявили основні причини:

1. План цеху опоросу. «Коридорний» принцип: вірус розноситься «за ногами», у результаті інфікування більшої кількості тварин. Усе тому, щоб потрапити у потрібне приміщення, треба пройти через інші. При цьому, взуття і одяг ніхто не змінює. «Готельний» принцип забезпечує ізольованість боксів, також є можливість перевзуватися та перевдягатися, заходячи в кожен із них. А отже, істотно зменшується ризик рознесення інфекції.
2. Виробничий цикл поділений за майданчиками. Шанси ферми не мати рецидиву ЕДС, якщо відлученців перевозять на окремий майданчик, а не просто переводять у цех дорощування, що знаходиться на тій самій фермі.
3. Менеджмент одноденних поросят. Дуже важливо, щоб новонароджені поросята отримували молозиво/молоко, а отже, необхідну кількість антитіл проти ЕДС (молоко містить набагато більше антитіл, ніж молозиво). Перевірте, чи всі соски свиноматки нормально функціонують. Стежте, щоб кожне порося отримувало молоко. Якщо помітите тварину з ознаками недоїдання, її краще одразу умертвити, ніж дати можливість захворіти і стати джерелом вірусу.
4. Мити приміщень треба тільки чистою водою. Деякі американські господарства практикують використання відстояної води (у лагунах після сепарування стоків і гноївки). Цього робити не можна.
5. Статус здоров’я на 90-ий день після спалаху. Зрозуміло, чим він вищий, тим менша вірогідність ослаблення імунітету у тварин, що може спричинити повторне зараження ЕДС.
    

План цеху опоросу: «коридорний» (а) і «готельний» (б)

З практики про дезінфекцію

Американці, враховуючи реалії виробничого життя, взялися перевірити, який спосіб обробки транспорту буде найефективнішим у знезараженні вірусу.

1. Температура. Якщо транспорт не чистити від органіки, вірус гине за двох умов: 10 хвилин при 71 °С (запікання у спеціальній камері) чи 7 днів при 20 °С. Якщо температура менше 20 °С, можете «відстоювати» вантажівки місяцями, результату не буде!
2. Ультрафіолет. Вбиває вірус тільки на поверхні, а отже, ті вірусні частинки, які «сховалися» в органіці, виживуть.
3. Застосування дезінфікуючої пудри широкого спектра. Якщо посипати органіку — ефекту немає.
4. Застосування концентрованого розчину перекису водню. Убиває вірус навіть у присутності органіки впродовж 30 хв.
5. Мийка, а тоді дезінфекція. Вірус не стійкий, важливо зменшити його концентрацію. Якісна мийка і обробка дезінфектантом — ефективний спосіб знищити вірус!

У лагунах вірус ЕДС інактивується після 6 місяців відстоювання гною.

Вапно — ефективний дезінфектант. У США його широко використовують для обробки виробничих приміщень (після миття) у період спалаху ЕДС у господарстві.

Як бути з ремонтним поголів’ям?

У США більшість господарств вирощують свиней на «трьох майданчиках»: маточник, дорощування, відгодівля. Ремонтний молодняк закуповують. У ферм, які пережили спалах ЕДС, виникає запитання: завозити свинок із ЕДС-чистого господарства, чи з такого, яке вже було позитивним (програма зворотного згодовування перш ніж уводити тварин в основне стадо).

За результатами неофіційного дослідження, трохи більше половини американських господарств — 52% — купують свинок на позитивних фермах і заражають їх вірусом ЕДС під час карантину, 48% — завозять реммолодняк із «наївних» стад. Якщо ферма імунізує тварин, важливо знати, скільки часу повинна тривати «акліматизація». Для цього провели експеримент: свинок, придбаних у вазі 20 кг, поставили на карантин, згодували інфіковані фекалії (один раз) і моніторили, скільки часу вони виділятимуть вірус.

Так, на сьомий день у всіх тварин спостерігали діарею. Після цього «піку» кількість вірусу, що виділявся, щодня зменшувалася. На 28-ий день лише в одному станку зафіксували тварин, які були заразними. На 42-ий — усі свинки були негативними на ЕДС і не становили загрози для основного поголів’я. Отже, карантин не повинен тривати менше 42-ох днів після зворотного згодовування зараженого ЕДС матеріалу.

Вакцина

Нині на ринку представлено кілька вакцин проти ЕДС. Однак варто розуміти, що ці препарати не призначені для профілактики (не запобігають зараженню ферми). Їх можна використовувати позитивним господарствам для того, щоб розірвати цикл хвороби і не дати їй набути хронічної форми. Вакцини здатні пришвидшити продукування антитіл, збільшити їх кількість в організмі свиноматки. Першими вакцинують свиноматок, які мають опороситися починаючи з 21-го дня карантину після спалаху ЕДС у господарстві (період після зараження методом зворотного згодовування, впродовж якого тварини виробляють антитіла; у цей час умертвляють усіх народжених поросят). Це перша партія тварин, поросят від яких не ліквідуватимуть.

Щоб зрозуміти доцільність використання вакцин, американські ветеринари провели експеримент. З двох господарств: ЕДС-позитивного у минулому (8 місяців до досліду) і «наївного» відібрали по 16 свиноматок. Кожну з груп поділили на 2 підгрупи (отримали 4 підгрупи по 8 тварин у кожній).

16 свиноматок (8 із «наївної» і 8 із колись інфікованої ферми) вакцинували проти ЕДС. Решту не прищеплювали. Народжених від свиноматок тварин на третій день життя заразили вірусом ЕДС. У результаті, у всіх свиноматок з «чистої» ферми поросята загинули, а з ЕДС-позитивної — вижили, незалежно від того, вакцинували тварин чи ні. Єдиний ефект, який забезпечила вакцина — дещо вищий рівень імуноглобулінів А у свиноматок з наївної ферми, порівняно з тваринами з того ж господарства, яких не прищеплювали. Однак, їх кількості все ж було недостатньо, щоб перемогти вірус. У свиноматок із колись позитивної на ЕДС ферми рівень імуноглобулінів «зашкалював», незважаючи на те, чи їх прищеплювали.