Чи може корм переносити збудники хвороб?
Якщо не дотримуватися основних принципів виробництва кормів, то відповідь однозначна — так.
Відомо, що через неналежне зберігання кормової сировини чи готового корму (доступ мають сторонні люди, тварини, птахи, гризуни тощо), вони можуть бути інфіковані різними патогенами. Наприклад, як підтверджено, Salmonella spp, E.coli та вірус епідемічної діареї свиней.
Якщо зерно та бобові, з яких виготовляють корм, вчасно не зібрали чи зберігають у невід- повідних умовах (висока вологість, недостатня вентиляція), їх можуть уразити мікотоксини. Вони порушують обмінні процеси в організмі тварин, спричиняючи порушення роботи шлунково-кишкового тракту, збільшення конверсії корму, сповільнення росту, репродуктивні та інші розлади.
Наразі виробники свинини у всьому світі переймаються питанням, чи корми можуть пере- носити збудники небезпечних захворювань свиней, зокрема африканської чуми. Поки достеменно не доведено і не спростовано цей факт, ризик зараження корму залишається. Щоб його мінімізувати, треба дотримуватися правил гігієни кормів.
Рекомендації щодо гігієни виробництва корму
Зберігання зерна
Гігієна корму починається ще задовго до його виготовлення. Точка відліку — поле: догляд за посівами, боротьба зі шкідниками, грибками тощо. Адже зерно, уражене пліснявою, не буде якісною сировиною, незважаючи на спосіб обробки (екструдування, гранулювання тощо). Тому зернові треба збирати тоді, коли їх вологість сягає 14%.
Важливою є ізоляція приміщення для зберігання зерна від потрапляння гризунів, птахів чи інших тварин, які можуть переносити збудники захворювань.
Пам’ятайте про дезінфекцію складів. Перед тим, як завезти туди сировину нового врожаю, їх потрібно ретельно очистити (зокрема від осілих решток) і продезінфікувати. З метою підвищення гігієни кормів свинарі останнім часом усе частіше будують власні кормозаводи, або зберігають зерно у великих елеваторних комплексах. Деякі підприємства згодовують свиням «консервоване» зерно, хоча це вимагає додаткових витрат.
Якщо зерно зберігають у власних силосних елеваторних спорудах, розрахованих на понад 500 т зерна, необхідно будувати систему вентиляції. При цьому температура повітря, яке подається у приміщення, має бути на 60 С нижчою за температуру зерна. Оптимальна кратність обміну повітря (незалежно від вологості) —15 м3 та 1 м3 зерна. Зважайте також на рекомендовані норми часу зберігання зерна залежно від вологості й температури в силосі.
Очистка зерна
Її можна проводити на різних етапах збору та зберігання зерна. Це допомагає у боротьбі з мікотоксинами. Разова очистка сировини вдвічі зменшує ймовірність розвитку грибків, а кожна наступна — знижує концентрацію токсинів.
Залежно від специфіки роботи й об’ємів зберігання сировини підприємство може використовувати різні системи очистки зерна — від мінімальної (до 20 т/год.), що є інтегрованою частиною комбікормового заводу, до інтенсивної (до 150 т/год.), яку можна побачити на великих елеваторних комплексах.
Купівля/приготування комбікорму
Промислові комбікормові заводи не завжди можуть приготувати комбікорм за наданою підприємством оригінальною рецептурою. Якісь сировини при цьому не завжди може бути високою, а проконтролювати це складно.
Вартість комбікорму також включатиме витрати на доставку — здороження близько 30%. При цьому кормовоз заводу може рухатися за маршрутом від ферми до ферми, що збільшує ризик поширення захворювань та погіршує гігієнічний статус кормів.
Якщо підприємство має власний комбікормовий цех, важливо слідкувати за станом обладнання. Відхилення загрожують недостатнім контролем за параметрами інгредієнтів, неточним їх дозуванням та неякісним змішуванням, зміною фракції помелу, а також високою залежністю від людського фактору (ймовірне втручання сторонніх осіб).
Можливість господарства самостійно виготовляти корми дозволяє контролювати якість сировини та готового продукту, чітко дотримуватися рецептур, а в разі потреби швидко змінювати раціон, щоб досягати максимальних виробничих показників. Крім того, контролювати собівартість корму та знизити виробничі витрати.
Пам’ятайте про правило 4-ох тижнів і 50%. Тобто свіже зерно не рекомендують
згодовувати раніше, ніж через 4—и тижні після збору. Його частка у раціоні не повинна перевищувати 50% (співвідношення свіжого і старого зерна — 50:50).
Оснащення комбікормового заводу
Залежить від розміщення бункерів. Якщо вони всередині приміщення, зерно захищене від перепаду температур. Якщо ззовні, варто звернути увагу на їх герметичність, а встановлювати бажано з північного боку.
Враховуючи, що використовувати готові комбікорми варто впродовж 3-ох—5-и днів після виготовлення, краще будувати більше невеликих бункерів (так корм у них не буде залежуватися).
Градус нахилу стінок бункерів повинен забезпечувати «текучість» комбікорму. В іншому випадку, потрібні додаткові механізми його подачі.
Бункери зі скловолокна (пластику) мають кращі гігієнічні властивості (герметичність та гладка внутрішня поверхня, яка спрощує випадання корму).
Для подачі корму у кормолінії краще застосовувати норії та ланцюгові транспортери, ніж компресори. Важливо проводити своєчасну заміну молотків у системі подрібнення корму. Коли вони зношені, комбікорм довше перебуває у камері помелу і більше нагрівається. Це знижує його якість — фізичні та хімічні властивості.
Гранулювання й термообробка як методи підвищення гігієни корму
Ефективність термообробки корму
Термічну обробку корму традиційно вважають найефективнішим методом знезараження корму. Це твердження справедливе, зокрема, коли йдеться про інактивацію збудника АЧС. Це довели експериментально. Так, ультрафіолетове опромінення дворазово впродовж години, опромінення електромагнітним полем (4, 6 та 9 кГц) сумарно протягом 6 годин, а також озонування упродовж 2-ох, 4-ох, 6-и та 18-и годин не дали бажаного результату. На відміну від термообробки, однак лише за умови правильного співвідношення температури і тривалості.
«Ціна» термообробки
Основний недолік термообробки — істотне здороження собівартості корму, адже енергоресурси недешеві. Так, для прикладу, в установці для грануляції комбікорму з потужністю 5 т/год. для виготовлення однієї тонни гранульованого комбікорму витрачають 2,7 м3 природного газу або 38 л/год. зрідженого газу.
При цьому зважайте, що вартість установки для гранулювання корму може перевищувати вартість побудови традиційного комбікормового заводу.
Термообробка має ще один важливий недолік, — це втрата поживних якостей зерна, наприклад вітамінів, через високу температуру. Відповідно, ефективність годівлі знижується.
Тож обробку високими температурами не варто вважати універсальним методом знезараження (не завжди ефективний, дорогий та може погіршувати властивості корму). Краще ретельно дотримуватися всіх рекомендованих правил гігієни корму, що дозволить не лише попередити хвороби, а й знизити витрати підприємства.