«Забезпечення здоров’я тварин в Україні»: результати програми підтримки виробників свинини у 2023 році

©

Війна спричинила низку викликів для вітчизняного свинарства, у тому числі щодо контролю хвороб і поширення інфекцій. Зважаючи на це, Департамент сільського господарства зарубіжних країн (FAS) Міністерства сільського господарства США (USDA) та Асоціація «Свинарі України» (АСУ) з жовтня 2022-го упродовж 12-ти місяців реалізували проєкт «Забезпечення здоров’я тварин в Україні».

Він мав на меті оцінити ризики контролю за поширенням хвороб під час війни, підтримати підприємства з деокупованих та наближених до бойових дій територій безкоштовною лабораторною діагностикою, допомогти свиногосподарствам покращити систему біобезпеки та підвищити потенціал Держпродспоживслужби реагувати на підозру захворювання тварин на етапі ветсанекспертизи на агропродовольчому ринку. Перший етап проєкту завершився у жовтні 2023-го року. Його підсумки підвели у розмові з Президентом Асоціації «Свинарі України» (АСУ) Оксаною Юрченко.

— Чому у фокусі співпраці з USDA опинилося питання здоров’я свиней?  

— Ще до війни питання епізоотичного благополуччя було одним з основних для галузей тваринництва. Адже безпосередньо впливає на їхню інвестиційну привабливість, можливість експортувати продукцію і, загалом, здійснювати виробничу діяльність.

Повномасштабна війна не могла не позначитися контролі епізоотичної ситуації у свинарстві. Оцінити та мінімізувати нові ризики АСУ взялася з Міністерством сільського господарства США через проєкт технічної підтримки «Забезпечення здоров’я тварин в Україні». USDA є одним із основних партнерів асоціації з 2014-го року. Враховуючи  нову реальність, в якій опинилася Україна, через вторгнення рф, оголосило можливість отримання фінансової допомоги для підтримки вітчизняного свинарства. Концепція АСУ пройшла конкурсний відбір і отримала «зелене світло на реалізацію». Складалася вона з п’яти компонентів:

  • масштабне галузеве опитування з метою з’ясувати вплив війни на вирощування свиней у промисловому та присадибному секторах, обізнаність гравців ринку щодо африканської чуми свиней (АЧС) та антибіотикорезистентності, а також рівень біобезпеки свиноферм та домогосподарств;
  • безкоштовна комплексна лабораторна діагностика для підприємств на деокупованих та наближених до бойових дій територій;
  • онлайн-школа для спеціалістів ветеринарної медицини у царині свинарства у партнерстві з Університетом штату Айова;
  • аудити біобезпеки свиногосподарств та підготовка відео про кращі практики біобезпеки;
  • розробка «Стандартної операційної процедури щодо дій інспекторів ветеринарної медицини та працівників лабораторій ветеринарно-санітарної експертизи на ринку при виявленні ознак хвороб тварин, які підлягають повідомленню» та організація симуляційних вправ у п’яти регіонах України з метою її практичного застосування.    

Кого опитували в рамках галузевого дослідження і про які наслідки війни заявили респонденти?

Загалом провели інтерв’ю з 550-ти респондентами, серед яких спеціалісти промислових свинарських підприємств, м’ясопереробних заводів та мисливських угідь; власники домогосподарств, що вирощують свиней; заготівельники свинини, які реалізують на агропродовольчих ринках м’ясо подвірно забитих тварин; керівники головних регіональних управлінь Держпродспоживслужби та державних лабораторій.

Опитування щодо впливу війни на виробництво свинини продемонструвало зниження поголів’я у 30% домогосподарств (з 305 учасників вибірки). 8% комерційних ферм зі ста опитаних повідомили про прямі матеріальні втрати, більша частка — 13% —зменшила поголів’я свиней від 3,5% до майже 97% після початку війни, ще 13% заявили про економічні наслідки через вторгнення рф.

65% з двадцятки опитаних переробних підприємств безпосередньо не постраждали від війни: не було пошкоджень потужностей чи транспорту внаслідок бойових дій. 35% вибірки відзначили економічні наслідки, насамперед труднощі з доставкою свиней на забій та реалізацією м’яса в перші місяці війни.  

— Чи очікуваними були результати опитування щодо біобезпеки?

Опитування підтвердило тезу про низький рівень у домогосподарствах, починаючи з придбання тварини (на нелегальних ринках, без жодних відомостей про стан здоров’я) до неналежної утилізації загиблих свиней та побічних продуктів забою.

Загальна вибірка промислових ферм продемонструвала переважно достатній рівень біобезпеки.  Однак:

  • 60% фермерських господарств дозволяють персоналу проносити особисті речі через санпропускник (мобільні телефони, сигарети, спідню білизну, засоби гігієни), тобто брудна та чиста зона належним чином не розмежовані;
  • близько половини опитаних допускають вхідні матеріали у виробничі приміщення без дезінфекції;
  • близько чверті опитаних не забороняють персоналу вирощувати свиней вдома;
  • менше 20% опитаних згодовують термічно оброблені корми свиням усіх вікових груп, незважаючи на те, що необроблені корми є високим фактором ризику, пов’язаним з АЧС;
  • 14% опитаних дозволяють персоналу проносити домашню їжу;
  • 13% господарств допускають персонал/відвідувачів на територію без проходження санпропускника та перевдягання у робочий одяг, наданий фермою;
  • 10% опитаних допускають нових тварин в стадо без лабораторної діагностики захворювань.

Результати опитування заготівельників теж не були неочікуваними і підтвердили, що ця ланка у ланцюгу свинини несе найбільші ризики поширення захворюваннь. Тварин закуповують як на фермах, так і у домогосподарствах у радіусі до 300 км, що може охоплювати до чотирьох областей. При цьому лише 7% з 28-ми опитаних заготівельників заявили, що дезінфікують транспорт (жоден не зміг назвати назву засобу, який застосовують!). Більше того, близько третини згодовує продукти подвірного забою сільськогосподарським тваринам, яких утримує.

Цікаво, якими виявилися результати опитування щодо обізнаності щодо африканської чуми свиней …

200 з 305 опитаних домогосподарств (65,6%) не знають про АЧС. Половина із них  сказала, що вперше чує про таку хворобу. З іншого боку, майже дві третини опитаних промислових ферм вважають, що АЧС є ключовим ризиком для промислових стад. При цьому лише 5% респондентів правильно обрали клінічні ознаки цієї хвороби. Виходячи з припущень респондентів, ключовими факторами ризику АЧС є:

  • люди (персонал та власники домогосподарств, які вирощують свиней) (42%);
  • транспортні засоби (29%);
  • прогалини в біобезпеці ферм (19%);
  • корми (17%);
  • свині (в т.ч. дикі свині) і продукти зі свинини (9%);
  • гризуни і птахи (4%);
  • недостатній державний ветеринарний контроль (2%).

Кожний п’ятий респондент серед переробників заявив, що відмовляється від закупівлі свиней на фермі через неофіційну інформацію про спалах АЧС. У поширенні АЧС 35% опитаних звинувачують: 1) недосконалі протоколи ліквідації спалахів АЧС; 2) торговців свинями, які купують свиней в інфікованих зонах і реалізують інфіковане м’ясо на агропродовольчих ринках; 3) власників свиней (домогосподарства та фермери), які не повідомляють відповідні органи про АЧС та продають хворих свиней або неналежним чином утилізують загиблих тварин.

Видається, що в такому контексті аудити біобезпеки дуже затребувані? 

Біобезпека господарства ніколи не буває досконалою, завжди є що покращити. Тому аудити дійсно користуються великим попитом, особливо серед підприємств з регіонів, де частіше реєструють АЧС. Ця робота системна і почалася ще в 2014-му році. Що нового і корисного зробили в рамках проєкту — разом з підприємствами, які мають найкращі протоколи біобезпеки, підготували навчальні відео, щоб інші могли втілити їх на своїх фермах. Зупинилися на аспектах, які найчастіше викликають запитання:

  • допуск персоналу і відвідувачів до виробничих приміщень (проходження санпропускника);
  • дезінфекція транспорту;
  • дезінфекція вхідних матеріалів;
  • організація рампи перевантаження тварин;
  • організація зони демаркації для перевантаження кормів.

Усі відео в постійному доступі на веб-ресурсах АСУ.

— Ветеринарна школа користувалася успіхом у спеціалістів свиногосподарств? З якою метою її організовували і які теми охоплювала програма? 

Починаючи з 2022-го року, коли зернові істотно подешевшали, а ціна на продукцію тваринництва, навпаки, зросла, непрофільних виробників, які споконвіку займалися рослинництвом, вирішили зайнятися вирощуванням свиней. У такий спосіб вони намагалися отримати більший прибуток, «конвертуючи» дешеве зерно у дорожче м’ясо. У галузі з’явився новий сегмент виробників. Зрозуміло, що за день перепрофілюватися, а тим паче займатися свинарством так, щоб організувати якісний ветеринарний супровід, досить складно. Тому в АСУ виникла ідея створити ветеринарну школу, щоб її учасники отримали комплексні знання про здоров’я свиней. Курс складався з п’яти модулів, під час яких науковий співробітник та практикуючий ветеринар Університету штату Айова доктор Джастін Браун, вітчизняні та міжнародні експерти вчили розробляти протоколи вакцинування та моніторингу стану здоров’я стада, акліматизації новопридбаного молодняка, розглядали різні типи хвороб свиней та поширені захворювання залежно від етапу вирощування тварин (хвороби свиноматок, підсисних поросят, свиней на дорощуванні і відгодівлі), принципів дезінфекції тощо. У кожному модулі школи окремим блоком вивчали питання лабораторної діагностики. Викладав їх доктор Дмитро Масюк, доктор ветеринарних наук, професор, директор науково-дослідного центру біобезпеки та екологічного контролю ресурсів АПК «Biosafety-Center».  

Кількість учасників модулів коливалася від 50 до 100 спеціалістів. Отримали чимало позитивних відгуків. Особливо сподобалося учасникам тестування і можливість безпосереднього спілкування зі спікерами.

Лекції курсу доступні на веб-ресурсах АСУ. Пройти курс із тестуванням можна на платформі AgroAcademy.

Пані Оксано, ви згадали, що одним із напрямів проєкту був безкоштовний лабораторний супровід для підприємств, що знаходяться на територіях, які зазнають найбільшого впливу через війну. Скільки господарств отримали таку підтримку?

Двадцять підприємств, переважно з Миколаївської, Дніпропетровської, Харківської, Запорізької та Чернігівської областей. Деякі учасники ділилися, що завдяки комплексній лабораторній діагностиці вдалося з’ясували причину, що негативно впливала на результати діяльності, та відтак покращити виробничі показники свиней.  

Як на мене, це показник того, що для бізнесу така підтримка була потрібною і корисною.

— Які висновки можете зробити щодо ефективності впровадження даного проєкту? Чи буде продовження?

— Коли планували концепцію проєкту, не гналися за ідеєю «грант заради гранту», а дійсно сфокусувалися на тому, що потрібно галузі. Все із запланованих заходів вдалося реалізувати, незважаючи на непросту ситуацію в країні. Бажання продовжити програму є і в АСУ, і Міністерства сільського господарства США. Концепція другого етапу вже затверджена, реалізація почнеться з січня 2024-го року. Більше підприємств отримає можливість безкоштовної лабораторної діагностики, цього разу включно з моніторингом кормової сировини на наявність мікотоксинів. Нова послуга  —ветеринарний супровід свиногосподарств. Продовжимо працювати над покращенням біобезпеки. На виробників чекають нові тренінги, у тому числі і щодо раціонального застосування протимікробних препаратів. Також передбачено роботу у співпраці з фахівцями Держпродспоживслужби з метою покращення нормативної бази та проведення навчань для її спеціалістів. План роботи насичений, команда експертів сформована! Сподіваюся, на завершення 2024-го року знову буде чим похвалитися!


Асоціація «Свинарі України» — неприбуткова, добровільна організація, заснована вітчизняними виробниками свинини. Головні цілі об'єднання — представництво і захист прав та інтересів господарств об'єднання, сприяння розробці та впровадженню нових технологій ефективного виробництва свинини, розширення ринків збуту, захист внутрішнього ринку збуту.