3 тези про закордонну свинину

  • 1459
  • 67
©

Останнім часом питання надходження продукції свинарства з-за кордону стало одним з «найгарячіших». Так, значну увагу привертають як до оприлюднених офіційних даних, так і до гіпотез, які висловлюють оператори та експерти ринку. Розібралися у тому, чи виправдане поширення чуток та панічних настроїв, аналітики Асоціації «Свинарі України».

Теза 1: «Внутрішній ринок заповнений контрабандною свининою»

«Історії про контрабас» нерідко слугують чинником для тиску на внутрішню ціну закупівлі свиней забійних кондицій, тож аналітичний відділ АСУ підійшов до вивчення цього питання з кількох напрямків.

Доступність відкритих даних щодо обсягів зовнішньої торгівлі дозволила провести перехресне порівняння загального тонажу та товарної структури відправлення та надходження м’яса, субпродуктів та жиру свиней з Європейського союзу до України. Так, аналітики порівняли офіційну статистику зовнішніх поставок свинини, жиру та субпродуктів з країн ЄС (дані https://ec.europa.eu/eurostat) з даними ДССУ (http://www.ukrstat.gov.ua/).  Звівши дані цих статистичних джерел, бачимо, що «вихідний потік» відповідає обсягам «вхідного» не тільки по товарних позиціях УКТ ЗЕД «Свіжа, охолоджена та морожена свинина», а навіть при деталізації до товарних підпозицій свинячих частин та їстівних субпродуктів. Так, максимальна розбіжність в обсягах складає 300 т (наприклад, по мороженій свинячій печінці), мінімальна — менше 20 т (охолоджені свинячі півтуші). Щодо поставок свинячого жиру, то тут відзначаємо більшу розбіжність: так, за даними Євростату, з країн співдружності «виїхало» 56,2 тис. т, а дані митної статистики ДФСУ та Держстату свідчать про надходження понад 59 тис. т такої продукції. Не зважаючи на це, результати такого співставлення вказують, що відхилення обсягів зовнішьоторгових операцій по згаданих товарних позиціях коливається в межах 0,5-6%. Тож обсяги неофіційного надходження свинини з країн ЄС не перевищують згадану максимальну межу.

Крім цього, Асоціація провела опитування представників м’ясопереробної галузі та імпортерів, а також експертів їх галузевих об’єднань показали, що оператори вважають обсяги надходження контрабандної свинини незначними та такими, що скорочуються. Так, згідно з коментарями представників «Всеукраїнської асоціації імпортерів м'яса та м'ясопродукції» найактивніша контрабандна активність фіксувалася у період реформації 2014-го.

Оскільки «чорні» та «сірі» поставки м’яса суперечать інтересам офіційних імпортерів, організація запустила кампанію з протидії нелегальному ввезенню м’яса та м’ясопродуктів (у тому числі, і свинини та свинячих субпродуктів). Окрім власних моніторингів,  «Всеукраїнська асоціація імпортерів м'яса та м'ясопродукції» тісно співпрацює з ДФСУ з метою боротьби з контрабандними поставками м’яса. Зокрема, у відповідь на звернення цієї організації до Державної фіскальної служби України, митні пункти Волинської, Львівської, Закарпатської та Чернівецької посили заходи контролю за ввезенням товарів групи 02 згідно з УКТ ЗЕД (м’ясо та їстівні субпродукти).

При цьому, Президент «Всеукраїнської асоціації імпортерів м'яса та м'ясопродукції» Василь Король вважає припущення про недостатній контроль з боку ветеринарів поставок свинини та іншої м’ясної сировини до України безпідставними:

«Усі вантажі з країн ЄС, що містять м’ясо та продукцію з нього проходять багатоетапну перевірку на шляху слідування від постачальника до покупця. Так, при завантаженні продукції на підприємствах-постачальниках вона проходить перевірку незалежними державними ветеринарами, які виписують відповідні ветеринарні сертифікати, де детально описується товар та його обсяги, дати виробництва, вантаж пломбується ветеринарною пломбою. Крім цього, транспорт пломбується і на митниці країни-експортера. Перед в’їздом до України товар декларується, сплачуються мито та ПДВ у повному обсязі (у випадку з поставками свинини з ЄС мито сплачується при перевищенні річної квоти на цей вид м’яса у 20 тис. т , а на сало та субпродукти квот взагалі немає), а імпортер має сповістити вітчизняну ветеринарну службу про намір завезти м’ясну продукцію через систему єдиного вікна. Окрім перевірки супровідної документації при перетині кордону, при розмитненні товару ветеринари перевіряють 100% вантажів: звіряється маркування, проводиться огляд (у випадку з м’ясною продукцією це легше, оскільки вона транспортується у прозорих поліблоках), звіряється кількість, якість та вид товару, плюс перевірка температурного режиму рефрижератора протягом всього часу транспортування. Крім цього, 5% з завезеного випадковим методом відбирають для проведення мікробіологічного аналізу, для перевірки на вміст залишків антибіотиків та для проведення інших аналізів у рамках програми держмоніторингу імпортованої продукції. Лише після цього, вона може направитися до холодильних потужностей компанії-імпортера, який також має бути зареєстрований у ветеринарній службі та знаходиться під її контролем».

Динаміка імпорту свинячого жиру (УКТ ЗЕД 020910), 2011-2018 рр.

Джерело: Аналітичний відділ АСУ за даними митної статистики ДФСУ

Серед операторів м’ясного ринку «гуляють чутки» про «сірі» схеми завезення свинини під видом дешевого свинячого жиру. Утім за обсягами надходження ця позиція з 2014-го, коли завезли рекордні 70 тис. т, займає першість, а обсяги імпорту такої сировини протягом останніх семи років не падали нижче 40 тис. т.

Теза 2: «Українці їдять імпортну свинину»

Торішні обсяги імпорту свинини, дійсно, відчутно перевищують обсяги зовнішніх поставок свинини за 2015-2017 рр. Проте не варто забувати і про те, що імпорт свинини у 2018-му «не дотягує» до надходжень м’яса свиней з-за кордону в 2014-му, уп’ятеро менший ніж у 2013-му та всемеро порівняно з 2012-м. Девальвація гривні у 2014-му змусила операторів вітчизняного ринку свинини в більшій мірі покладатися на м’ясну сировину українського походження. Збільшення імпортної  активності торік було обумовлено як меншою внутрішньою пропозицією свинини, що втримувало ціни на неї на високому рівні, так і намаганням м’ясопереробників оптимізувати витрати на заготівлю сировини в таких умовах.

Хоча з минулого року обсяги надходження продукції свинарства з-за кордону зросли, її питома вага у ємності внутрішнього ринку не перевищила 15%, а суто по м’ясу свиней цей відсоток складає 5,5%.

Динаміка обсягів імпорту свіжого, охолодженого та мороженого м’яса свиней (УКТ ЗЕД 0203), 2011-2018 рр.

Джерело: Аналітичний відділ АСУ за даними Митної статистики ДФСУ

Обсяги імпорту продукції свинарства у 2018-му, тис. т

Джерело: Аналітичний відділ АСУ за даними ДСС

Навіть з урахуванням імпорту не тільки свинини, а й свинячого жиру та субпродуктів, левову частку фонду споживання свинини в Україні забезпечує саме вітчизняна продукція. Так, з 2010-го рівень самозабезпеченості України свининою не падав нижче 73% навіть за максимальних обсягів імпорту продукції свинарства у 2012-му. Протягом 2015-2017-го українські виробнки свинини забезепечували понад 90% фонду споживання свинини та продукції з неї. 

Динаміка внутрішнього виробництва та зовнішньої торгівлі свининою та м’ясопродуктами з неї

Джерело: Аналітичний відділ АСУ за даними МЕРТ, Економічного дискусійного клубу

*прогноз

При цьому, не варто вважати, що іноземне сало «витісняє» вітчизняний продукт. Такий міф, зокрема, допомагають розвінчувати імпортери. Як зазаначають у «Всеукраїнській асоціації імпортерів м'яса та м'ясопродукції»:

«Імпортне сало спрямовується на виробництво ковбас через його вищу тугоплавкість. Саме ця характеристика дозволяє використовувати таку продукцію у виробництві делікатесних виробів, наприклад ковбаси «Московська», оскільки при термічній обробці вона не «тане», не втрачає форму  і має естетичний вигляд. Вітчизняне сало для такої продукції не підходить через інакшу консистенцію».

Традиційно основна маса продукції свинарства, що надходить з-за кордону, має європейське походження. Саме країни Європейської співдружності постачають майже усі імпортовані обсяги свинячого жиру, субпродуктів та 90% м’яса свиней. При цьому, маючи зокрема і територіальні переваги, трейдери Польщі можуть оперативніше відреагувати на запит українського імпортера. Тож не дивно, що близько чверті імпортної свинини, 15% свинячої печінки та майже половина інших свинячих субпродутків та жиру мають польське походження. На початку 2019-го ця країна стала основним постачальником свинарської продукції до України.

Теза 3: «Імпорт та контрабанда впливає на ціну»

Звичайно, пожвавлення імпортної активності слугує фактором тиску на внутрішні ціни на свинину. Аналогічні наслідки мають епізодичні інфоприводи про наявність пропозиції контрабандної продукції, що негативно впливають на настрої операторів ринку. Однак, на треба перебільшувати його вплив на цінову ситуацію, яка змінюється виключно залежно від співвідношення основних ринкових сил — попиту та пропозиції.

Так, опитування представників м’ясопереробної галузі підтвердило, що більшість із них працює або виключно з вітчизняною сировиною, або з сировиною, що завозиться офіційними імпортерами. Контрабандна продукція може бути предметом зацікавлення виключно для фізичних осіб та дрібних локальних виробників ковбасних виробів у прикордонних регіонах. При цьому активізація такої діяльності «прив’язана» до холодних сезонів через можливість тривалішого зберігання м’ясних продуктів у непристосованих для цього умовах.

Оскільки така продукція знаходить свого покупця переважно у прикордонних регіонах на Заході країни, а її обсяги не є значними, вплив цього чинника на цінову ситуацію малопомітний. Тож більшої шкоди для ринкової кон’юнктури завдає не сам факт існування пропозиції контрабандної свинини та свинячих субпродуктів, а поширення чуток та непідтвердженої інформації про неї, зокрема в медіа-просторі.

Отже, виключити такі явища неможливо, але вони мають епізодичний характер, частота таких епізодів знижується, а їх поява не має критичного впливу на ринкову ситуацію. Підтвердженням цього слугує відсутність значних розбіжностей цін закупівлі свинини у прикордонних регіонах та на решті території України: згідно з щотижневими моніторингами цін на свиней забійних кондицій ціни закупівлі живця у прикордонних Західних областях відповідали діапазону їх коливання в межах країни.