Стратегії та менеджмент відгодівлі

  • 1459
  • 67

Норми поживних речовин

Із віком потреби свиней у поживних речовинах збільшуються, проте зростає й обсяг споживання корму (причому значно швидше). Отже, з наближенням тварини до товарної кондиції концентрацію поживних речовин у кормі можна поступово скорочувати (рисунок 1). Ця концепція лежить в основі фазової годівлі товарних свиней: застосування на різних етапах вирощування відмінних раціонів, що відповідають поточній потребі тварини у поживних речовинах. Завдяки такому під ходу мінімізують нераціональне використання дорогих кормових інгредієнтів.

Добову норму поживних речовин розраховують на основі середньодобового споживання корму. Це особливо важливо для балансування амінокислот у раціоні тварин фінальної стадії відгодівлі. Припустимо, згідно з потенціалом приросту м’язів, свині потрібно 20 г/доба лізину. У свиней останнього етапу відгодівлі обсяг спожитого корму (енергії) практично не впливає на темпи нарощування пісних тканин і, відповідно, на добову потребу в лізині. Тому, якщо свиня з’їдає 2,5 кг/доба корму, концентрація лізину в ньому має складати 8 г/кг; якщо 3 кг/доба корму — 6,66 г/кг. Завдяки такому корегуванню концентрації амінокислот можна істотно знизити вартість кормів для фінішерів.

У поросят масою до 60 кг, навпаки, обсяг спожитого корму (енергії) є лімітуючим для нарощування м’язових тканин. Якщо поросята починають споживати більше корму, темпи нарощування ними пісних тканин зростають і, відповідно, збільшується потреба в амінокислотах. Коли ж добове споживання скорочується, недоцільно збільшувати концентрацію амінокислот у решті корму. Тому балансувати їх раціон потрібно не за обсягом спожитого корму, а за співвідношенням енергії до лізину.

Енергетична цінність

Оптимальна концентрація енергії залежить здебільшого від вартості одиниці енергії у раціоні. Як згадували раніше, свині масою понад 60 кг можуть адаптуватися до зниження енергетичної цінності корму: з’їдають настільки більше, щоб добове споживання енергії залишалося сталим. Так, якщо рівень ПЕ корму знизити на 10%, із 3300 до 3000 ккал/кг, тварини просто споживатимуть на 10% більше корму. Це не відобразиться на темпах приростів, однак коефіцієнт конверсії корму зросте на 10%. Таким чином, оптимальний вміст ПЕ у раціоні доцільно розраховувати, відштовхуючись виключно від вартості одиниці енергії (таблиця 1).

У поросят масою до 60 кг обсяг шлунково-кишкового тракту «обмежений»: вони не зможуть компенсувати дефіцит енергії за рахунок більшого споживання. Тому енергетична цінність корму є визначальною (чим вона вище, тим більше енергії отримають поросята), а отже, вартість одиниці енергії відходить на другий план.

Кормові добавки

Ринок пропонує розмаїття кормових добавок: ензими, підкислювачі, пробіотики і пребіотики, ароматизатори, мікосорбенти тощо. Проте вони значно ефективніші для щойно відлучених поросят або свиноматок, ніж для свиней на відгодівлі. Це пов’язано зі зрілістю імунної і травної системи дорослих свиней, а також відсутністю різких стрибків у продуктивності й обсязі споживання корму (як ті, що переживають свиноматки перед та після опоросу). Крім того, ефективність добавок може різнитися залежно від статусу здоров’я господарства та умов утримання свиней.

Обставини, коли кормові добавки можуть бути дійсно ефективними у цеху відгодівлі, — для щойно переведених поросят, особливо якщо їх привезли з різних господарств (різний статус здоров’я). Адже в період адаптації поросята мають отримувати якісний, смачний, добре перетравний корм із високою концентрацією вітамінів і мінералів.

Однак найпрактичніший спосіб полегшити адаптацію — впродовж першого тижня після переведення (або до моменту, коли обсяги споживання корму повернуться до норми) згодовувати поросятам стартерні корми.

Якщо міркуєте над застосуванням кормових добавок, найперше ознайомтеся з результатами використання цих препаратів на реальних фермах. І пам’ятайте:

  • жодна добавка не здатна компенсувати прорахунків у менеджменті,
  • добавки неефективні проти хвороб у клінічній формі.

Фазова годівля

Фазовий підхід до відгодівлі свиней полягає у тому, що поросятам від моменту переведення в цех та до товарної маси згодовують кілька раціонів. Серед незаперечних переваг такого підходу, по-перше, можливість максимально забезпечити потреби свиней у енергії та поживних речовинах відповідно до етапу їх росту, а по-друге, мінімізувати перевитрати дорогих кормових інгредієнтів.

Найбільше корму споживають свині заключного етапу відгодівлі. Згідно з типовою кривою росту і трифазовою програмою годівлі, частки корму, спожитого свинями під час першої (25–45 кг), другої (45–70 кг) і третьої фази (70–105 кг), складають 18%, 27% і 55% відповідно. Тобто доцільно інвестувати у поживність корму тільки першої фази відгодівлі.

При фазовому підході зростають витрати на управління годівлею, але заощадження на вартості корму компенсують їх із надлишком. У результаті одного з досліджень, під час якого порівнювали рентабельність одно-, дво- і трифазової відгодівлі, з’ясували, що найефективніша — трифазова (таблиця 2). Рівень ПЕ в усіх раціонах становив 3150 ккал/кг. При однофазовій годівлі свині отримували один вид корму (0,65% перетравного лізину) від 25 до 105 кг маси. При двофазовій — раціон А (0,7% лізину) від 25 до 60 кг та раціон Б (0,57% лізину) від 60 до 105 кг. При трьохфазовому підході: 25–45 кг — раціон А (0,75% лізину), 45–75 кг — раціон Б (0,6% лізину), 75–105 кг — раціон В (0,52% лізину). Концентрацію інших амінокислот та мікроелементів (фосфору й кальцію) корегували відповідно до раціону.

Годівля за статями

Один зі способів оптимізувати ефективність годівлі — роздільно годувати тварин різних статей: кабанчиків, свинок, некастрованих кнурців. Згідно з даними низки сучасних досліджень, кабанчики споживають більше корму, ростуть швидше, мають гіршу конверсію корму та менший вихід пісного м’яса із туші, ніж свинки (таблиця 3). Зі збільшенням маси зростає різниця між показниками різних статей. Так, при масі 25 кг відмінності помітити складно, однак вже на заключному етапі відгодівлі обсяг споживання корму та темпи приросту можуть різнитися на 15%.

Свинки краще перетворюють протеїн на м’язові тканини, ніж кабанчики, тому їх економічно доцільно годувати кормами із вищим рівнем лізину: майже на 5% на етапі ранньої та на 15% — на етапі пізньої відгодівлі. Крім того, у свинок споживання енергії лімітує нарощування пісних тканин довше, ніж у кабанчиків, тому свинок варто годувати кормом з вищою енергетичною цінністю.

Кабанчики ростуть швидше від свинок, але і жир депонують активніше. Щоб сповільнити відкладання жиру, на заключному етапі відгодівлі їм варто обмежити обсяг споживання корму. Доцільно також раніше відправляти їх на забій.

Серед інших переваг роздільного утримання — однорідність груп за масою та можливість ефективнішого використання приміщень (кабанчики ростуть швидше, а отже, оборотність приміщення більша).

Переваги роздільного утримання й годівлі за статями ще відчутніші при відгодівлі некастрованих кнурців, адже у них потенціал приросту пісних тканин значно вищий, ніж у свинок. Кнурці потребують більше поживних речовин, але засвоюють їх із корму значно ефективніше.

Марнування корму

Найбільше корму марнують при годівлі свиней із підлоги — майже на 5,5% порівняно із годівницями. Крім того, такі свині матимуть гірші виробничі показники, ніж тварини, що користувалися годівницями, навіть якщо кількість отриманого корму однакова.

На раціональне використання корму також впливає його форма та спосіб обробки. На дорощуванні-відгодівлі конверсія гранульованого корму в середньому на 8% краща порівняно із сипучим. Відомо, що відлученцям гранулювання допомагає краще засвоювати поживні речовини корму. Однак для свиней на відгодівлі термічна обробка корму практично не підвищує його перетравність. Отож, покращення конверсії гранульованого корму пов’язане виключно із меншим його марнуванням.

Головне про облік

Повний облік та аналіз даних цеху відгодівлі значно складніший, ніж у цехах запліднювання чи опоросу. Звісно, можна обійтися без спеціальної комп’ютерної програми для контролю відгодівлі, однак ігнорувати сучасні досягнення науки і техніки — збитково.

Головне застереження: точність даних програми залежить лише від того, наскільки точні цифри в неї ввели, а правильність здійснених обрахунків — тільки від правильності дій користувача. Оператор, що працює із програмою, повинен знати, які обрахунки проводить програма, щоб розуміти, звідки взялися ті чи ті цифри. Інакше можна неправильно потрактувати результати і прийняти хибні управлінські рішення. Як правило, компанії-розробники програмного забезпечення завжди готові допомогти вам розібратися із цими аспектами.

Не шукайте універсального раціону, що підходить будь-якій фермі і приносить прибуток за будь-яких економічних обставин. Такого «золотого стандарту» немає. Щоб отримати максимум із кожної вкладеної гривні, треба бути пильним і гнучким.


PigUA.info за матеріалами журналу «Прибуткове свинарство» №2 (32), квітень, 2016 р.