Практичні поради для оптимізації годівлі та зниження інших виробничих витрат

  • 1459
  • 67
©

Зниження собівартості годівлі та виробничих витрат загалом — дуже складний процес, який включає ретельний контроль низки питань: кормовиробництва, формування раціонів і технологій годівлі, менеджменту стада та статусу здоров’я свиней. З цього приводу маємо кілька простих, але дієвих порад.

Кормовиробництво і система годівлі:

Зменшення тонини помелу корму

Зменшення тонини помелу зерна на 100 мкм підвищує ефективність годівлі на 1,2%. Наприклад, зменшення тонини зернових з 750 мкм до 600 мкм дозволяє суттєво заощадити за рахунок кращої перетравності корму і не загрожує розвитком виразок, діареї тощо (про те, яка тонина помелу, приміром кукурудзи є оптимальною, читайте у журналі «Прибуткове свинарство», №6 (36), с. 46–49).

Гранулювання корму

Згодовування сухого корму може супроводжуватися значними його втратами (через розсипання з годівниці — більше 1 кг/голова). Гранулювання дозволяє скоротити витрати кормів на 20% у розрахунку на годівницю. Крім того, науковці університету штату Канзас підтвердили, що годівля гранульованим кормом: підвищує доступність поживних речовин — він краще засвоюється, а отже зменшується конверсія; зменшує кількість пилу в кормі — ризик розвитку виразок та інших захворювань шлунково-кишкового тракту нижчий.

Налаштування обладнання для виробництва кормів

Має стати обов’язковою практикою в господарстві. Зважайте, що відхилення не дозволяють проконтролювати параметри та дозування інгредієнтів, однорідність фракції помелу, а відтак і якість готового корму.

Переконайтеся, що робота обладнання для подрібнення зерна та змішування кормів була налаштована таким чином, щоб тонина помелу була однорідною, а кормові інгредієнти постійно змішували в однаковій пропорції.

Зламані або пошкоджені годівниці дорого коштують, адже, за підрахунками американських дослідників, навіть 2–3% втрат корму за рік годівлі свиней можуть перерости у тисячу доларів збитку на голову.

Налаштування годівниці

Своєчасні перевірки роботи кормоліній і годівниць та їх налаштування дозволить суттєво заощадити. Науковці Університету штату Канзас рекомендують коригувати роботу системи годівлі у кілька кроків:

  • Перекрийте доступ корму до годівниці після того, як очистите її;
  • Налаштуйте годівницю так, щоб корм подавався невеликим потоком і за одну подачу жолоб заповнювався лише на третину;
  • Щодня очищуйте кути годівниці від залишків корму.

Рідка чи суха годівля?

Вибір системи годівлі (рідка чи суха?) — індивідуальний для кожного виробника. Одні з них стверджують, що рідкий корм краще задовольняє фізіологічні потреби свиней, дає можливість забезпечити поступову заміну раціонів і ферментацію корму. При цьому рідкий/вологий корм смачніший, ніж сухий, що збільшує його споживання й прирости. Водночас, система рідкої годівлі вимагає чіткої дисципліни операторів, які повинні постійно стежити за роботою системи кормороздачі, за якістю корму (щоб він не прокисав). З іншого боку, виробники рекомендують застосовувати суху годівлю, яка вимагає менших витрат на обладнання та обслуговування, а корм за санітарно-гігієнічними властивостями стабільніший і може довше зберігатися.

Менеджмент годівлі

Якість кормів

Є кілька мікотоксинів, присутність яких у кормі спричиняє значні проблеми зі здоров’ям свиней та зниження виробничих показників. Зараження може відбуватися під час росту рослин, дозрівання, збору, зберігання та переробки зерна. Активно пліснява розвивається за сприятливих умов — високої вологості (більше 16%) й температури (понад 25–28°С), доступу кисню.

Пошкоджене, недозріле та пересушене зерно сприйнятливіше до розвитку мікотоксинів. Тому щоб контролювати якість сировини та кормів, важливо забезпечити належні умови їх зберігання: низька вологість, не висока температура, добре провітрювання приміщення (оптимальна кратність обміну повітря — 15 м3 на 1 м3 зерна), чистота складу, ізоляція від птахів, шкідників, гризунів.

Чітка потреба у кормі — менші витрати

Дотримуйтесь точної потреби корму залежно від технологічно-вікової групи свиней. Незбалансованість раціону знижує ефективність годівлі та збільшує витрати. Важливо визначити чітку норму поживних речовин, необхідну для свиней залежно від стадії фази вирощування (таблиця 1), і, відповідно до цього, розрахувати потрібну кількості корму. Якщо цього не зробити, тварини не зможуть досягти доброї конверсії та високих виробничих показників — корми марно витрачатимуться, а витрати зростатимуть.

Фазова і «роздільна» годівля для свиноматок і кнурів

Перегляньте особливості годівлі свиней відповідно до кожної фази їх розвитку та генетичних особливостей. Підвищує ефективність цього підходу ще й формування раціонів залежно від статі тварин, адже помилково годувати одним й тим самим кормом свиноматок і кнурів, потреби яких у поживних раціонах значно різняться. Тож максимальна орієнтація на задоволення індивідуальних потреб організму свиней має бути ключовим завданням технологів/нутриціоністів ферми.

Норма поживних речовин, необхідна для свиноматок

Поліпшити репродуктивну здатність свиноматок і збільшити тривалість їх продуктивного життя можна шляхом збалансованої годівлі, орієнтованої на потреби тварин залежно від фази поросності. Раціони для ремонтних свинок повинні містити високий рівень білка та енергії. Для старших свиноматок зростає потреба у поживних мікроелементах (цинк, мідь, залізо тощо). Раціони з високим їх умістом допомагають максимально збільшити продуктивність.

До того ж, варто враховувати фізіологічні потреби свиноматок під час поросності та лактації. Так, у перші 84-и дні поросності годівля повинна бути помірною, а в останні 30 днів з вищою поживною та енергетичною цінністю, оскільки в цей період інтенсивно розвиваються плоди і потреба в поживних речовинах різко збільшується. Водночас, перед опоросом та в перші 2–З-и дні після нього потрібно вдвічі зменшити розмір даванки, яку поступово збільшують до 5–7-го дня лактації.

Контроль даванки й споживання корму

Система нормованої годівлі впливає на ефективність використання кормів. За можливості рекомендують забезпечувати годівлю свиней «до схочу», коли свині можуть споживати корм необмежено. При цьому варто зважати на його перевитрати.

Хоча оцінити споживання корму окремою свинею дуже складно, середнє споживання в загоні потрібно постійно контролювати, щоб швидко визначити недоїдання або перевитрати корму, виявити погіршення апетиту, проблеми зі здоров’ям, якість та доступність води тощо.

Часта перевірка якості й витрат води

Вода часто є недооціненим джерелом найважливіших поживних речовин для свиней. Брак води або погана її якість можуть серйозно погіршити виробничі показники свиней або навіть призвести до їх загибелі. Якщо ж вода подається у надлишку, це не тільки «гроші на вітер», а й погіршення якості гноївки (її поживної цінності) та збільшення емісій аміаку. Поїлки мають бути легко доступні та регулярно перевірятися на справність, а їх кількість у загоні такою, щоб задовольняти фізіологічні потреби свиней (таблиця 2).

Годівля перед реалізацією свиней на забій

Рекомендують не годувати тварин упродовж 12-и годин до забою, адже це дозволяє заощадити корми та виявити реальну живу масу тварини. Такий підхід має переваги і з точки зору біобезпеки: при переміщенні свиней коридори та рампа (якщо використовують, то й внутрішній транспорт) будуть істотно менше забруднені фекаліями.


PigUA.info за матеріалами журналу «Прибуткове свинарство» № 1 (37), лютий 2017р