Кращі практики дотримання екологічних норм: досвід компанії Goodvalley

  • 1459
  • 67
©

У ході обговорення стратегії розвитку галузі свинарства, виробники однією з ключових цілей виділили забезпечення сталості виробництва. Нині стоїть досить гостро питання стану довкілля та впливу промисловості на навколишнє середовище. Проте і в умовах неоднозначності законодавства у сфері екології, маніпуляцій з політичною чи фінансовою метою та корупції господарствам-учасникам Асоціації «Свинарі України» вдається не тільки успішно дотримуватися українських вимог, а і рівнятися на більш строгі, європейські. Прикладом кращої практики дотримання екологічних норм на шляху збереження довкілля є один із найбільших виробників свинини в Україні — Goodvalley.

Про шляхи вирішення проблем в царині екології, приклади для наслідування та кращі проекти щодо мінімізації негативного впливу виробництва на навколишнє середовище поспілкувалися з Оксаною Лаштою, керівником відділу охорони навколишнього середовища компанії Goodvalley.

— Як Ви наразі оцінюєте ситуацію у сфері екології в Україні. Які проблеми виникають найчастіше?

Ситуація в сфері екології в Україні досить неоднозначна. Впродовж тривалого часу відбувалося нехтування об’єктивними законами розвитку та відтворення природних геосистем. Тому ситуація в більшості випадків розглядається як кризова.

Наша компанія на власному досвіді відчула, наскільки критичною є ситуація з переробкою і утилізацією побічних продуктів. Уже декілька років поспіль ми впроваджуємо проект з сортування сміття на наших виробництвах і в селах, де є наші ферми. І, якщо встановити майданчики для збору різних видів відходів окремо і заохотити людей сортувати сміття нам вдалося, то сам процес його збору і відправки на переробку є досить складним. Ця сфера зовсім не розвинута в Україні, особливо на периферії.

Ще одна проблема, з якою зустрічаються всі підприємства, в тому числі і наше, це недосконалість законодавства. Трапляються такі випадки, що органи державної влади по-різному трактують одні і ті ж законодавчі документи.

— Яку з країн вважаєте прикладом до наслідування?

Данія – яскравий приклад того, як одночасно можна досягти розвитку сталого ведення сільського господарства і забезпечити економічне зростання і добробут.  Розглядаємо її, як країну-приклад, де насправді вирішуються проблеми зміни клімату. Після нафтової кризи 1970-х років в данському парламенті вкорінилася незмінна традиція підтримки відновлюваної енергії та політики в галузі енергоефективності. Данський  уряд і парламент пішли на амбітніші кроки з перетворення Данії на безпечну країну, яка перейде на стовідсотково відновлювані джерела енергії до 2050 року.

Окрім того, відходи в Данії розглядають як ресурс. Заводи нового покоління з утилізації сміття не тільки його спалюють, але й виробляють теплову та електричну енергію. Зрозуміло, що спалюють тільки те сміття, яке не підлягає вторинному використанню. При цьому тепло і електроенергія, отримані на цих заводах є «супутніми» продуктами, а відповідно обходяться дуже дешево.

Тож,  нам є на кого рівнятись та переймати досвід у досягненні своїх екологічних цілей, у роботі сільського господарства, у розвитку тваринництва  та досягненні мети , щодо зменшення впливу на навколишнє середовище.

— Яким чином ви намагаєтеся виконувати не лише екологічні вимоги, передбачені українським законодавством, а й дотримуватися найвищих данських?

Намагаємося працювати на випередження орієнтуючись на ті з законів, які строгіші. Також реалізовуємо багато екологічних проектів черпаючи досвід у європейських країнах. Щодо самого виробництва, то слідкуємо за нововведеннями, які відбуваються в світі і теж стараємося застосовувати в себе новітні технології.

— Які з останніх нововведень можете виокремити?

Наприклад, на одній з наших ферм немає котельні. Але це не означає, що ферма не опалюється. З метою зменшення викидів СО2 опалення ферми відбувається за рахунок підігріву води в теплообміннику тосолом. А тосол в свою чергу забирає тепло від гною і догрівається за рахунок електроенергії.  Вода, яка нагрілася за рахунок тосолу і потрапляє в систему, яка обігріває ферму. Ще одним моментом для зменшення викидів вуглекислого газу є зберігання кукурудзи в силосах під вакуумом. В такому випадку кукурудза не сушиться в сушках, значить не використовується газ і немає викидів СО2 від сушки.

Також на підприємстві використовуємо гноєсховища закритого типу, що дає можливість зменшувати викиди метану та сірководню в атмосферне повітря, також забезпечувати сировиною біогазовий завод.

Ще одним удосконаленням є прокладання гноєпроводів від гноєсховищ безпосередньо до полів. Що це дає? Зменшується використання палива та  кількості  викидів від транспорту, який використовували для транспортування органічного добрива до полів, суттєво зменшилося навантаження на дороги. Для підприємства це означає мінімальний вплив на навколишнє середовище, зменшення витрат на перевезення, економія часу і трудових ресурсів,  краще ставлення населення до роботи підприємства.

— Які плани у підприємства на майбутнє?

Планів безліч, підтримувати ті екологічні проекти, які вже діють. Також маємо напрацювання з новими проектами, які будуть поширені у всіх селах, де є наші ферми. Проекти будуть стосуватися не тільки моніторингу екологічного стану довкілля, але, як і попередні, матимуть частину про екологічну освіту для школярів, тільки цього разу спрямовану не на молодших школярів, а на старшокласників.  Також, передбачена співпраця з університетами: будемо брати на практику студентів різних спеціальностей. В цьому передбачаємо виховання для нас майбутніх працівників.