Володимир Лапа: Поки створюватимуть СЕС — про COVID забудуть

  • 1459
  • 67
©

Держпродспоживслужбу не чіпатимуть, про це заявив прем'єр-міністр України Денис Шмигаль. Для цього знадобився цілий тиждень обурень та негативних реакцій української бізнес-спільноти на ідею реформувати Держпрод.

В двадцятих числах серпня в мережі з’явилось фото документу Міністерства охорони здоров’я, в якому йшлося про створення державної служби з контролю захворювань. Для цього мали забрати функції у Держпродспоживслужби. Але офіційно від спроб створити санітарно-епідеміологічний орган в уряді досі не відмовились. Він, за словами Шмигаля, має здійснювати контроль за епідеміологічною ситуацією та здоров’ям людини. Тож бізнес буде уважно стежити, якими повноваженнями наділять новий орган і чи справді це не торкнеться Держпродспоживслужби. Про можливі зміни Agravery.com поспілкувалось із колишнім керівником Державної служби з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, а нині радником президента асоціації «Український клуб аграрного бізнесу» Володимиром Лапою.

На порядку денному Кабміну сьогодні реформування Держпродспоживслужби. Чому для бізнесу це стало болючим питанням?

Треба розуміти звідки йде проблема. А вона прийшла зі статистики по захворюванню на COVID-19. Зрозуміло, що в уряді виникають різні думки, як стабілізувати розповсюдження хвороби. В середині серпня стало відомо, що в Міністерстві охорони здоров’я запропонували відновити санітарно-епідеміологічну службу. Але у їхньому листі, який був тоді оприлюднений, йшлося не тільки про контроль в сфері санітарно-епідеміологічного благополуччя, а й контроль за харчовою продукцією, який вже давно був переданий до ДПССУ. Це означає, що мова йшла не тільки про боротьбу з COVID-19, очевидно, що в можновладців були й інші наміри. Чи могло це допомогти з коронавірусом в тому вигляді? Я маю сумніви.

Ми можемо подивитись репортаж про боротьбу з вірусом із будь-якої країни. Ви не знайдете там лікарів, які борються із захворюванням поза лікарнями. Те, що стосується боротьби на вулиці, щодо дотримання обмежувальних заходів, то це роль поліції. І так в усьому світі. Якщо брати українську систему координат, то тут низка функцій з контролю належить до виконання Держпродспоживслужбою, але разом із національною поліцією. В нашому випадку краще думати, як підсилити їх роботу задля боротьби з коронавірусом. Наприклад, не завадило б затвердити юстовані вимоги МОЗ щодо санітарних норм і правил та розробити для цього уніфіковану форму. Це б дало більшу легітимність тим перевіркам, які зараз здійснюються. Бо, чесно кажучи, правові засади тут трошки шкандибають. Якщо розпочати реформу Держпродспоживслужби за моделлю, яку пропонувало МОЗ, в мене великі сумніви, що в найближчі півроку чи рік це дало б хоч якійсь позитивні результати. Будь-який орган контролю на етапі реформування знижує свою дієвість. Відверто скажу, люди будуть більше думати, хто буде керівником області, хто обійме посаду в регіоні, потім постануть питання розподілу майна, потім — кадрів, створення нової структури штату, узгодження з Мінфіном бюджету наступного року.

Ми відкриємо таку скриньку Пандори, після якої є ймовірність, що про коронавірус забудуть через новостворені проблеми. Якщо, все ж таки, буде прийнято рішення про створення СЕС, в новому чи старому вигляді, то воно однозначно не повинно чіпати ДПССУ, інакше у нас підвисне «ветеринарка», «фітосанітарка», контроль харчової продукції, у нас зупиниться можливість комунікації з нашими закордонними партнерами щодо виходу на ринки збуту тощо.

Наскільки зачепить можлива реформа Держпродспоживслужби поставки на зовнішні ринки?

Якщо відбудуться серйозні зміни у структурі, то не виключено, що деякі наші торговельні партнери цю систему поставлять на переоцінку. Їм потрібно буде приїжджати з офіційною місією і дивитися, чи відповідає нова структура їхнім вимогам, чи достатньо повноважень, чи відповідає нова служба законодавству тощо. Тому ризик є, і він серйозний. Коли створювали Держпродспоживслужбу, цей процес значною мірою відбувався. Тоді зовнішні покупці звикли до тих гарантій, які дає ветеринарна та фітосанітарна служба України. Коли створили ДПССУ, нам доводилось витримувати ці перевірки і доводити, що ми відповідаємо цим вимогам.

Чи матиме зміна роботи Держпрода вплив на подальше запровадження норм, прописаних в угоді про асоціацію України-ЄС?

Ці зобов’язання, які зафіксовані в угоді, стосуються наближення законодавства. В цій частині в нас вже відбулось наближення законодавства по харчовій продукції, в першому читані вже прийнятий закон про ветеринарну медицину, далі нас чекає великий блок у сфері захисту рослин. Але схвалення законодавства — це перша половина питання, а друга половина — це готовність компетентного органу і бізнесу виконувати законодавство. Після ухвалення законів у бізнесу виникають питання: скільки грошей потрібно витратити на переоснащення до нових вимог. Від компетентного органу витрачаються додаткові зусилля по впровадженню ризик-орієнтованих систем контролю, навчання персоналу, тощо. Зрозуміло, при реформі ДПССУ угода назад не відіграється, а ось в частині виконання законодавства — наші торговельні партнери можуть поставити багато запитань і бізнесу, і відповідним державним органам.

Чи є шанс, що Держпродспоживслужбу все ж таки торкнеться реформа, враховуючи те, як це сприйняла аграрна спільнота та бізнес-асоціації?

Я, чесно кажучи, давно не бачив такої одностайності. Наш агросектор фрагментований і в кожної галузі свої інтереси. В даному випадку, практично всі асоціації, починаючи від зерновиків і закінчуючи виробниками харчової продукції, виступили категорично проти такої ініціативи. Лаконічно їх позиція звучить так: при створені нової, не потрібно руйнувати більшу частину вже робочої служби. Умовно кажучи, заради 20% функціоналу, не потрібно 80% знову створювати. Це навіть з менеджерської точки зору безглузде рішення. Оцінювати схвалення на рівні уряду мені складно, тому що я не інкорпорований в систему державної влади. Але мені здається, що сигнал від профільних асоціацій — це серйозний дзвінок для того, щоб ще раз переосмислити ці пропозиції. І якщо виходити з якимись рішеннями, то такими, які будуть сприйматись бізнес-середовищем.

У нас є приклад Мінагро. Не зважаючи на протести представників агросектору проти його об'єднання із Мінекномрозвитку, це все одно було зроблено.

Ну і до чого це призвело? Це призвело до того, що президент сказав, що ми будемо відновлювати Мінагро. Якщо логіка реформ полягає в тому, що давайте зробимо крок вперед, а потім два назад, то «ок», можна пробувати, але результат від цього буде негативний, і мені здається, що політичні стейкхолдери мали б це усвідомити.

Кабінет міністрів провів конкурс на посаду голови Держпроду ще у лютому, чому досі нікого не призначили? З чим ви це пов’язуєте?

Мені це нагадує якусь «мильну оперу». І це теж не є плюсом для репутації країни. У внутрішній та міжнародній політиці інституційна спроможність грає велику роль. Цей імідж завойовується з часом. Держпродспоживслужба вже 10 місяців працює в такому складі. Не можна сказати, що тут є критичні моменти, але і ситуація не є оптимальною. На мою думку, цей серіал із конкурсами значною мірою дискредитує саму ідею прозорого конкурсу держслужбовців високого рангу і це є суттєвим мінусом.

Наступне питання болюче для України: вже маємо декілька випадків АЧС цьогоріч, наскільки проблема гостра?

 

У цьому році зафіксовано 18 випадків АЧС. В минулому році було зафіксовано понад 50 випадків. У 2018, 2017 рр. було по 150. Тобто, ми бачимо падаючу траєкторію. І це знову вказує на те, що ефект від роботи новостворених служб можна побачити через два-три роки. Бо перші два роки служба витрачає на самоорганізацію. Сьогодні Держпрод показує ефективну роботу, і навіть без голови. Це говорить про те, що в Держпроді створений і працює гарний фаховий склад і в центрі, і в областях. Проблема з АЧС залишається, і вона досить серйозна, але тренд позитивний і тут велика роль саме Держпродспоживслужби.

Сьогодні більшість випадків зафіксовані в домогосподарствах та в дикій фауні, з 18 — лише три на товарних фермах. Якщо відбудеться відновлення популяції дикого кабана, яка суттєво знизилась в попередні роки, то є ризики, що тренд на повернення АЧС буде мати місце. Наприклад, у Бельгії всі свині та дикі кабани зареєстровані (навіть господарство, де є одна домашня свиня), в нас також запроваджена система ідентифікації, але вона не розвинута так як в Європі.

В напрямку ветеринарії нам не вдалося вирішити індексацію тарифів на ветеринарні послуги, вони досі розраховуються за курсом долару до 2014 року, при тому що багато реагентів, вакцин, тощо мають імпортне походження. По певних видах лабораторних послуг вони навіть не відшкодовують вартість реагентів. І це стосується не тільки препаратів, це також б'є по зарплатах, які люди отримують в лабораторіях, в лікарнях, на жаль, це питання досі не вирішене. Це один із факторів, який суттєво погіршує можливості боротись із епізоотіями, іде відтік кадрів. І, до речі, один із чинників — це реорганізація, тому що при творенні Мінекономіки довелося починати процес погодження відповідного наказу із нуля.

Ще одне болюче питання — це потрава бджіл. Що робила та робить Держпродспоживслужба в цьому напрямку?

Проводилась робота із роз’яснення серед виробників зерна, ми розповідали вимоги законодавства, вимоги щодо сповіщення органів місцевого самоврядування та бджолярів про хімічний обробіток полів. Проводилась робота із бджолярами щодо їх реєстрації, адже важко повідомити бджоляра, якщо бджоляр не зареєстрований. Не можу сказати, що проблема вирішена, але вона вже не така болюча як 2−3 роки тому. Так, є випадки, їх досить багато і є кричущі випадки. Але, як і з АЧС, динаміка йде на спад. На цю проблематику впливати з точки зору контролю важко, бо штрафи у 85 грн не лякають навіть власників невеликих фермерських господарств. З точку зору правових наслідків — спрацювало те, що у разі доказів, що бджола була отруєна агрохімікатами, пасічнику виплачується компенсація. Законодавство із захисту рослин не досконале. Ми сподіваємось, що відповідний законопроєкт у сфері захисту рослин буде зареєстрований восени чи взимку. В ньому йде мова, зокрема, про суттєве збільшення штрафів.

Ви багато з душею розповідали про ДПССУ, можна сказати, що це ваша дитина. Якщо б вас запросили ще раз очолити її, ви б погодились?

Знаєте, насправді, навіть були такі жарти що Держпродспоживслужба це «служба Лапи». Тому що я очолив її, коли служба тільки створювалась. Насправді, неправильно так казати, служба не повинна залежати від однієї людини. Я вже говорив про те, що позитивна динаміка, яка була започаткована, зараз в багатьох сферах продовжується. Це означає, що питання там не в одній особі, питання в побудові дієвої системи державного контролю, а не залежність від тих чи інших персоналій. Відповідаючи конкретно на ваше питання, я скажу, що ні. Я відпрацював на держслужбі чотири роки, і це був не найпростіший період в моєму житті. Думаю, що певний відпочинок і собі, і людям треба дати. Мені хотілось би сподіватись, що на конкурсних засадах, чи іншими способами, до керівництва служби прийде фахова людина, яка буде с таким же запалом говорити про нові досягнення.

Уявіть, ви відпочили і вирішили все ж таки податись на конкурс та виграли його. Що першим ви б запровадили, або змінили в ДПССУ?

Перше питання, яке я задав, коли мене тільки призначили на заступника голови служби: «Скільки отримує інспектор в районі?». Коли мені відповіли, що ставка 1750 грн, я зробив для себе дуже простий висновок — як можна боротись з корупцією, якщо твоєї місячної зарплати не вистачає, щоб дитині рюкзак в школу зібрати? В минулому році зарплата інспекторів в середньому дійшла до 8−9 тис. грн. Це можливо не космічна заробітна плата, але це той рівень, за який вже не соромно. Мені б хотілось, щоб тенденція на підвищення оплати праці в Держпроді зберігалася. Але, якщо відповідати конкретно на ваше запитання про перший крок, то для кожного часу він свій. Є такі питання, що актуальні зараз, але не факт, що вони залишаться такими через місяць.


PigUA.info за матеріалами agravery.com