Cвинячий грип: мутації вірусу — виклик сьогодення

  • 1459
  • 67
©

Незважаючи на вагомі успіхи в технологіях вирощування свинини та досягнення ветеринарної медицини досі не вдається вирішити проблему свинячого грипу. Справа в тому, що вірус постійно мутує, що значно ускладнює профілактику та лікування тварин. Детальніше про мутації свинячого грипу та їх наслідки розповів лікар ветеринарної медицини, експерт зі здоров’я свиней Віктор Еверт.

Віктор Еверт, лікар ветеринарної медицини, експерт зі здоров’я свиней, директор ТОВ «Зоетіс Україна»

ДОВІДКА

Свинячий грип. Основні характеристики

  • Інкубаційний період: 1–4 дні.
  • Гостре інфекційне захворювання, яке може вражати усі технологічно-вікові групи.
  • За кілька днів заражається все стадо.
  • Гостра фаза в середньому триває 3–6 днів. 

Клінічні ознаки

  • Лихоманка 41°C–42 °C.
  • Погіршення апетиту, пригнічений стан.
  • Утруднене дихання, кашель.
  • Виділення з очей та носа.
  • Бронхіт, перибронхіт.
  • Аборти, спричинені лихоманкою, у свиноматок.
  • Високий ризик вторинних бактеріальних інфекцій.

Поширення вірусу

  • Основне джерело — хвора тварина.
  • Передача повітряно-крапельним шляхом.
  • Швидка реплікація вірусу в легенях.

Чому вірус мутує?

Є три типи вірусу грипу — A, B і C. Два останні небезпечні лише для людини, тип А також уражає ссавців та деяких водоплавних птахів.

Штами вірусу грипу типу А різняться за комбінацією поверхневих антигенів —  гемаглютиніну (H, названого так за здатність аглютинувати (склеювати) еритроцити) та нейрамінідази (N, ферменту). Гемаглютинін відповідає за прикріплення вірусу до клітини, а нейрамінідаза — за його проникнення в клітину та вихід вірусних частинок із неї після реплікації. Свині сприйнятливі до таких штамів: H1N1, H3N2, H1N2.  

Здатність вірусу грипу мутувати загальновідома. Спричиняють її зміни в антигенах:

  • антигенний дрейф (рисунок 1) — незначні зміни в структурі антигенів (H та N), що є результатом точкових мутацій генів, які їх кодують, під час реплікації вірусу. новоутворений варіант часто не викликає імунну відповідь в організмі, який уражає.
  • антигенний зсув (рисунок 2) — значні зміни в структурі антигенів (H та N), що спричиняють виникнення нових штамів вірусу в популяції.

Основні механізми: перенесення вірусу від інших видів (наприклад, від птахів до свиней) (рисунок 3) або генетична рекомбінація двох чи більшої кількості вірусів, які інфікували того самого господаря (обмін фрагментами нуклеїнової кислоти один одного). Приклади: підтип H1N2, ізольований у США, ймовірно, є результатом антигенного зміщення H1N1 і H3N2. 2009-го у Мексиці виявили серотип А(H1N1)09 (відмінний від «класичного» свинячого H1N1), що містив фрагменти нуклеїнової кислоти вірусу грипу людей та спричинив пандемію. 

Антигенні зсуви вірусу грипу свиней є причиною гострих спалахів цього захворювання в різних географічних зонах.

Наслідки мутації

За останню декаду клінічні ознаки грипу свиней змінилися — стали неспецифічними. Градація симптомів коливається від анорексії і відмови від корму до респіраторних розладів, абортів і серйозних репродуктивних змін. У багатьох випадках не спостерігають жодних клінічних проявів: ні лихоманки, ні навіть кашлю (характерно для вірусу H1N3, який поширювався країнами Європи у 2004-му році).

Як тоді захиститися від грипу та виявляти захворювання? З досвіду скажу, щоб діагностувати грип у господарстві потрібно забрати багато біоматеріалу (зразки крові, слини, бронхоальвеолярний лаваж), тоді шанс правильно, а головне вчасно виявити вірус зростає. Складнощі діагностики також пов’язані з такими чинниками:

  • вірус грипу виділяється одразу після інфікування, за 3–4-и дні до розвитку клінічних ознак, а отже, обрати «правильну» тварину для забору зразків складно;
  • свинячий грип у великих стадах може стати ендемічним, проявлятися циклічно;
  • у стаді можуть бути присутні різні штами/підтипи вірусу.
  • груповий імунітет до грипу після того, як тварини перехворіли, не формується, оскільки максимальна концентрація антитіл у крові свиней — впродовж 3–4 тижнів.

Також варто розуміти, що виявити вірус і визначити його штам — різні речі. А це означає, що рішення щодо вакцинування стада для кожного господарства треба приймати індивідуально. У моїй практиці були випадки, коли підприємство придбало вакцину «наосліп» (не змогли визначити штам вірусу грипу), проте це допомогло стабілізувати ситуацію.

Добра новина, діагностика також розвивається: у Європі вже використовують експрес-тести, що дозволяють  виявити збудник в «польових умовах». Це особливо важливо у випадку грипу: адже те, що проблема в господарстві не проявляється, не завжди означає, що її немає — може бути, що її не діагностували!


PigUA.info за матеріалами журналу «Прибуткове свинарство» №3 (45), червень 2018р.