Огляд ринку
Тиждень 3, 2021
Олександра Бондарська, керівник аналітичного відділу Асоціації «Свинарі України» |
Кількість поголів’я свиней в Україні станом на початок року вперше з 2015-го року демонструє позитивну динаміку (+2% до січня 2020-го) завдяки приросту в промисловому секторі на 9,7% чи 320 тис. гол.
Ця новина просто не могла пройти повз увагу операторів ринку. Мовляв, про який приріст поголів’я може йтися, коли галузь вже кілька місяців в кризі: оператори понад квартал працюють у збиток, деякі вже «пустили під ніж» маточне поголів’я. І таке обурення можна зрозуміти. Але….
По-перше, дані офіційні і доступні для всіх охочих на сайті Державної служби статистики України.
По-друге, можна поставити під сумнів дані ДССУ. Проте, погодьтеся, декларувати в статзвітності більшу кількість поголів’я, ніж є насправді, не типово для вітчизняних тваринників.
І найголовніше: такий приріст не з’явився нізвідки. Додаткові триста з гаком тисяч свиней є наслідком низки ринкових подій. Так, з 2017-го і до осені 2020-го (понад 3,5 роки) вітчизняні виробники свинини працювали у відносно сприятливому ціновому середовищі. Це дозволило операторам «увірувати» в перспективність галузі та сформувати плани з нарощування виробничих потужностей, готовність до чого вони декларували в тому числі на початку 2020-го року. Як мінімум частині свиногосподарств це вдалося: збільшення кількості поголів’я на сільськогосподарських підприємствах почали відзначати ще з початку осені 2020-го.
Якщо дивитися на зміну кількості промислового поголів’я в розрізі регіонів, то найактивнішими в нарощуванні виробничих потужностей були свинарі Полтавщини та Тернопільщини, які збільшили загальне поголів’я на 63,6 та 65,1 тис. свиней порівняно з початком минулого року (+51 та 34%, відповідно).
До слова, така активність дозволила Полтавщині не просто потрапити в п’ятірку регіонів з найбільшою чисельністю свиней на сільськогосподарських підприємствах, а «увірватися» одразу на 4-те місце, обігнавши Черкащину. Відчутно зросла кількість свиней на промислових майданчиках Київщини та Донеччини: плюс 34 тис. гол. та плюс 41 тис. гол. відповідногол.
Помітну позитивну динаміку відзначаємо і в Житомирській, Львівській та Хмельницькій областях (+66 тис. голів сукупно). З огляду на це, скорочення кількості свиней у Волинській, Запорізькій та Рівненській областях (-24 тис. гол разом) малопомітне в масштабах України.
«Але ж господарства вирізаються?» На жаль, рішення залишити галузь щороку приймають 200-500 сільгоспвиробників. При цьому не говоримо про зменшення виробництва промислової свинини, адже ці обсяги перекривають підприємства, що, навпаки, нарощують виробництво свинини.
Хоча, безперечно, є чималий ризик, що довгоочікуваний приріст промислового сектору кінця 2020-початку 2021 втратимо вже в найближчі місяці, якщо криза у галузі затягнеться. А тоді знову чекатимемо на сприятливі умови, щоб побачити розвиток.
З іншого боку, дані про поголів’я свиней в Україні можна «читати» й інакше.
Зокрема, факт, що частка промислового сектору в Україні порівняно з присадибним сягнула історичного максимуму (62%) свідчить про значні перспективи. Так, через послаблення позицій присадибних виробників і зниження рівня самозабезпеченості громадян власновирощеною свининою, приріст ємності ринку промислової свинини в Україні невідворотний. А тому додаткові 300 тис. свиней на ринку — не зайві.
Темпи падіння цін протягом січня співставні з їх коливанням у січні 2019-го та відображають постноворічне послаблення споживчої активності, посилене карантинними обмеженнями та меншою платоспроможністю населення.
Водночас, надходження імпорту практично вдвічі менше (близько 0,9 тис. т станом на 22.02.21 проти 2,1 тис. т у січні минулого року). Тож повісити всіх собак за цінову ситуацію, яку спостерігаємо, на досить мляві зовнішні надходження не можна, навіть якби сильно хотілося.
Асоціація «Cвинарі України» — неприбуткова, добровільна організація. Дата створення —14 липня 2011-го. Наразі АСУ об’єднує 38 господарств, маточне поголів’я яких становить 39% від загальнодержавних обсягів. Основною ціллю Асоціації є захист прав та інтересів підприємств у галузі свинарства, досягнення світових стандартів виробництва продукції завдяки впровадженню сучасних технологій.