ТОВ «Дан-Фарм Україна»: вітчизняне свинарство з данським характером

Данія славиться на весь світ своїм свинарством. Наскільки вдалося повторити успіх на теренах України, ділився Мортен Соренсен, генеральний директор ТОВ «Дан-Фарм Україна».

 

Мортен Соренсен,

генеральний директор ТОВ «Дан-Фарм Україна»

  • Чому обрали саме свинарство?
     
  • Це закономірно, адже данці — одні з всесвітньовідомих свинарів, що славляться високими технологічними надбаннями у цій сфері сільського господарства. Інтенсивний розвиток галузі у Данії змусив шукати нові «території» для ведення бізнесу. З середини 1990-х років розглядали різні країни, куди інвестувати, зокрема Польщу й Румунію. Однак обрали Україну: тут багато вільних земель і виробничих приміщень — занедбаних ферм. Так, 2005-го запустили свинокомплекс: данський досвід на українських теренах. Бізнес розвиваємо лише в Україні.
     
  • Тобто створення бізнесу — ініціатива виключно данських інвесторів?
     
  • Так, тому данські інвестиції складають 100%. Українських співвласників наразі немає і найближчим часом не буде: є доступ до кредитних коштів, зокрема від Данського інвестиційного фонду (IFU), якому належить 9% капіталу материнської компанії, що володіє ТОВ «Дан-Фарм Україна».
     
  • Не відлякали складнощі ведення підприємницької діяльності в нашій країні?
     
  • Виходячи на цей ринок, виявилося, що були не готові до української бюрократії. Проте не залишалося нічого іншого, як пристосовуватися до існуючих реалій. Ті уявлення та очікування, які мали на початку бізнесу, не виправдалися. Однак вивести інвестиції звідси дуже складно, тому єдиний вихід — розвиватися.

    З іншого боку, займатися свинарством  в Україні ще до недавнього часу було вигідніше, ніж у Данії. Ціна за кілограм живця тут у середньому на 20% вища, а виробничі витрати приблизно однакові. Хоча прикро відзначати, що останнім часом рентабельність бізнесу  знизилася.
     
  • Як розвивали бізнес в Україні? Чого досягли з моменту створення?
     
  • Усе почалося 2005-го, коли  викупили тваринницький комплекс у с. Халча, що на Київщині, та створили ТОВ «ДанФарм Україна». Впродовж 10-и років його розбудовували: реконструювали чи зносили старі приміщення, на їх місці будували нові, аж поки вийшли на планову потужність — 3000 свиноматок, власний комбікормовий завод, сушарка, зерносховище (потужністю 9 тис. тонн), а також різні додаткові адміністративні будівлі. 

    Першочергово планували у с. Халча ферму закритого циклу, проте змінили рішення через брак земельного ресурсу. Під відгодівельники придбали дві ферми у Житомирській області (Коростенський район). Один з об’єктів поки розбудовуємо, а інший, розрахований на 6000 голів, уже в експлуатації. Туди перевозимо поросят зі свого репродуктора, що у Халчі, а решту — реалізуємо (30-кілограмових поросят).
     
  • Розширюватися почали ще до початку «неспокійних» подій у країні. Зміна ситуації вплинула на ваші плани? Не сповільнили темпи розвитку?
     
  • Плани розширюватися з’явилися ще  2011-го року, хоча придбати ферму вдалося лише у 2014-му. Раніше домовлялися про купівлю іншого комплексу на Житомирщині. Вже й договір підписали та внесли аванс. Чекали рік, а продавець відмовився від угоди. Однак ми були твердо націлені на купівлю нових виробничих потужностей, залучили на це  кошти, тому від плану не відступали. Реалізувати його вдалося два роки тому, коли буремні події на сході України були «на піку». Оскільки потужності розміщені у Житомирській області, оцінили ризики як мінімальні.
     
  • Враховуючи перипетії із придбанням нових комплексів під відгодівлю, не думали про те, щоб не замикати цикл?
     
  • Насправді, замкнення циклу не було для нас самоціллю. Натомість вирішальне значення мало зменшення ризику ураження хворобами. Якщо розділити маточник з дорощуванням та відгодівлею (організувати дві окремі ферми), це дозволить значно знизити комерційні ризики від інфікування хворобами та вірусами. Адже, коли це станеться на одному з господарств, є можливість не допустити проблем на іншому. Стадо на фермах ТОВ «Дан-Фарм Україна» впродовж останніх 10-и років має статус «чистого» відповідно до данської системи стандартів SPF. Крім того, ми підтримуємо найвищі стандарти здоров’я свиней згідно з нормами ЄС. Це дозволяє досягати добрих результатів з мінімальним використанням вакцин та антибіотиків.

    Наші стандарти біозахисту є основою підтримання високих показників здоров’я наших свиней.
     
  • Як зменшуєте собівартість виробництва?
     
  • Методом аудитів. Данські фахівці регулярно приїжджають, оглядають ферми та консультують, що слід виправити та покращити. Рекомендації стосуються різних сфер: менеджмент, годівля, утримання, облік. До речі, так почали  використовувати програмне забезпечення CloudFarms, що дозволяє бачити повну картину виробництва онлайн 24-и години на добу, 7 днів на тиждень. Безперечно, в останні роки собівартість зросла у зв’язку зі здороженням кормових інгредієнтів та ветпрепаратів. Проте намагаємося раціоналізувати годівлю, зокрема використовуємо у раціонах жито. Ця практика поширена в Данії вже впродовж 20-и років і довела свою ефективність. Власний земельний банк (Кагарлицький район — 2700 га, Коростенський і Малинський — 3000 га) дозволяє забезпечити потребу у зернових, тому купуємо лише білкові компоненти та добавки.

    Щоб максимально задовольнити потреби тварин і зменшити перевитрати кормів, запровадили фазову годівлю. Використовуємо 10 раціонів: з них три для свиноматок, чотири для поросят на дорощуванні та три для свиней на відгодівлі.

    Крім того, цікавимося та поступово впроваджуємо ощадні технології. Нині, наприклад, майже відмовилися від використання природного газу. Встановлена нами система дозволяє використовувати для опалення тепло від гною свиней. Усі лампи на наших фермах — люмінесцентні. 

    Ми слідуємо принципу: «Економія повинна бути розумною». На обладнанні не економимо (купуємо в іноземних виробників, які гарантують якість), бо від цього залежить добробут і виробничі показники свиней. Так, комплекс у Житомирській області буде побудований та оснащений з використанням найновітніших технологій свинарства. Там запровадимо рідку годівлю, яка, як показує практика, забезпечує найкращій коефіцієнт конверсії корму. 

    Виробничі показники господарства обумовлює ще й генетика. Ми використовуємо лише данську. Для ремонту стада раз на два роки завозимо партію тварин (кнурці та свинки) з Данії, щоб продукувати власне якісне племінне поголів’я та в такий спосіб зменшити витрати.

    Приділяємо значну увагу підготовці кадрів. Майже всі наші менеджери мають досвід роботи на свинофермах Данії. Разом з тим, регулярно направляємо їх туди на стажування.
     
  • Для Данії одне з ключових питань свинарства — підтримання високого статусу здоров’я. Як вдається цього досягти в українських реаліях?
     
  • Біобезпека у нас завжди була пріоритетом. Однак у зв’язку з африканською чумою свиней ще більше посилили заходи захисту. Так, щоб максимально обмежити заїзд транспорту на територію ферми, у господарстві ТОВ «Дан-Фарм Україна» збудувати новий пункт, де перевантажуємо свиней на продаж, обладнали додаткові дезбар’єри. Ретельно контролюємо будь-які переміщення людей та предметів з «брудної» в «чисту» зону: не тільки харчових продуктів, а навіть цигарок і телефонів!
     
  • Планів у вас багато, а які здійсните у 2016-му?
     
  • Введемо в експлуатацію частину свинокомплексу в Коростенському районі, що дозволить «розвантажити» існуючі виробничі приміщення, а також наростити об’єми виробництва і реалізації. Попри все, продовжимо розвиватися та досягати наших поставлених виробничих цілей.
comments powered by Disqus