Технології годівлі свиноматок у групах

  • 1459
  • 67

Одним із технологічних рішень у свинарстві є переведення поросних свиноматок на групове утримання. Зважаючи на актуалізацію питань благополуччя тварин, ця технологія нині поширена як у США, так і країнах Західної Європи. Як облаштувати загін для групового утримання свиноматок, яке обладнання є найефективнішим і на що потрібно звертати увагу, щоб не знизити рентабельність, — на ці та інші запитання відповів Фріц Річардсон, директор із міжнародних продажів компанії HOG SLAT, найбільшого виробника обладнання для свинарства в США.

Фріц Річардсон,
Директор з міжнародних продажів компанії HOG SLAT

— Розглядаючи різні технології утримання свиноматок у групах, які з них насамперед варті уваги?

— На перше місце поставив би електронні станції годівлі (ЕСГ), оскільки вони забезпечують індивідуальний підхід. Кожна тварина ідентифікується в системі за допомогою вушної бирки (RFID) і отримує рівно стільки корму, скільки потрібно для забезпечення її потреб. Це дозволяє контролювати споживання корму, відразу ж реагувати на погіршення стану тварин (недоїдання сигналізує про проблему зі здоров’ям), вести точний облік розходу кормів. Водночас, технологія ЕСГ має і низку недоліків. По-перше, свиноматки повинні пройти період навчання, який зазвичай триває 2–4 тижні. Близько 5% тварин не зможуть його пройти. По-друге, через те, що для функціонування ЕСГ необхідно використовувати комп’ютери, сканери, бирки RFID та лінії низької напруги, до персоналу висувають високі вимоги. Через плинність кадрів, яку спостерігають у багатьох свиногосподарствах, складно забезпечити необхідне навчання працівників, а відтак — постійне обслуговування ЕСГ. По-третє, завжди потрібно бути готовим до того, що електронні компоненти системи можуть вийти з ладу, і, відповідно, треба мати на складі необхідні запасні запчастини.

— На яких фермах, на вашу думку, найдоцільніше застосовувати ЕСГ?

— На невеликих, де можна стежити за роботою ЕСГ і, в разі потреби, оперативно їх ремонтувати. Крім того, важливо, щоб в регіоні, де знаходиться свиноферма, були відповідні спеціалісти, які забезпечуватимуть техпідтримку. Приміром, у Західній Європі на території, яка за розміром дорівнює одній області України, є доступ до послуг щонайменше шести технічних фахівців сервісної служби ЕСГ. Тому, якби я займався свинарством в Україні та планував застосовувати ЕСГ на фермі, я б переконався, що поблизу є центр сервісного обслуговування і склад запчастин. Або ж подбав би про підготовку технічного фахівця для господарства й обов’язково сформував запас запчастини. Оскільки, наголошую, своєчасне усунення неполадок є одним з найважливіших критеріїв, який слід враховувати при виборі ЕСГ.

— Як щодо «традиційніших» варіантів обладнання для групового утримання свиноматок?

— Наприклад, станки для поросних свиноматок з вільним доступом (станки з дверцятами, що фіксуються самостійно). В цій системі свиноматок утримують групами, але вони мають індивідуальний доступ до годівниці та можуть при бажанні «ізолюватися». Принцип цих станків такий — на задніх дверцятах є механізм блокування, який забезпечує доступ свиноматки до станка і водночас захищає її від інших. Тварина може в будь-який час повернутися на вигульний майданчик загону. До того ж, у більшості конструкцій оператор самостійно може закрити свиноматок у станках для «обслуговування».

Однак потрібно розуміти, що це недешева технологія. Станки з механізмами блокування дверцят коштують дорожче, ніж стандартні. Крім того, при їх монтажу висуваємо жорсткі вимоги до площі загону — не менше 3,44 м2 на свиноматку.

— Яка технологія організації годівлі свиноматок у групах нині є найзатребуванішою?

— Коли кормові місця відокремлені перегородками (плечовими роздільниками). Тоді кожна свиноматка має індивідуальне місце і під час годівлі захищена від інших тварин. Такий тип конструкції дає можливість великого вибору розмірів груп свиноматок і більшої варіабельності загонів відповідно від розмірів виробничого приміщення, що важливо для реконструювання та переобладнання свиноферм. До того ж персоналу простіше управляти годівлею, адже працюють із тією ж системою кормороздачі, як і при індивідуальному утриманні.

— Що важливо при проектуванні таких кормових станцій?

— Для початку — розрахувати площу на кожну свиноматку. Це рішення, яке кожен виробник повинен приймати, порівнюючи його з вартістю будівництва чи реконструкції приміщення, а також з діючими у країні вимогами до добробуту тварин. З досвіду нашої компанії загони на 10–20 голів є найпопулярнішими. Стандартне обладнання включає стінки загону висотою 1 м, а також перегородки заввишки 50 см, які відокремлюють кормомісця. Перегородки відкритого типу (зі стрижнів) встановлюють на ширині 50–53,3 см. Вони дешевші, але захищають вуха і голову свиноматки від агресії інших тварин так само ефективно, як і суцільні. При цьому не перешкоджають руху повітряного потоку. Крім того, загін, зібраний зі стрижнів, має довший термін експлуатації.

— Які особливості управління такою системою годівлі?

— Нічого складного: автоматизована система подачі корму з індивідуальними дозаторами. В очікуванні чергової годівлі свиноматки починають шикуватися перед кормовими жолобами. При цьому вони не переходять від стійки до стійки: тварини очікують на свою порцію, розуміючи, що після того, як вони з’їдять «свій» корм, в інших відсіках кормового жолоба їжі не буде. Поки свиноматки їдять, оператор виявляє тварин, які не підійшли до годівниці, у такий спосіб реагуючи на погіршення їх стану. Раніше у системі годівлі використовували так зване потокове завантаження, коли впродовж тривалого часу подавалися невеликі порції корму, щоб утримувати свиноматку на відведеному для неї місці. Проте потокова подача корму довела недоцільність і з точки зору якості годівлі, і вартості обладнання.

— Наскільки така система популярна у світі?

— Наприклад, у США лише наша компанія обладнала більше 150 тис. загонів для групового утримання свиноматок з відокремленими перегородками кормовими місцями, починаючи від невеликих господарств і закінчуючи найбільшими виробниками свинини.

— А недоліки вона має?

— Безперечно. Порівняно з електронними станціями годівлі та станками з самофіксуючимися дверцятами, ця система не передбачає індивідуальної годівлі тварин. Свиноматок, які «випадають» з групи через хворобу або травму, потрібно перемістити в карантинний загін. Водночас, як я вже зазначав, система розділення кормомісць перегородками є однією з найдешевших, забезпечуючи добрі результати годівлі свиноматок у групах.

comments powered by Disqus