Як зберегти максимум поросят із багатоплідних гнізд

Завдяки старанням генетиків і селекціонерів багатоплідність свиноматок за останні роки значно покращилася, при цьому погіршилася виживаність поросят. Виникають закономірні питання, які показники збільшилися у тих господарств, які пишаються плодовитістю своїх свиноматок: більше відлучених поросят чи відсоток падежу? Як досягти максимальної збереженості поросят із багатоплідних гнізд?

Коли втрачаємо сисунів

Дослідники із компанії Swine Management Services, LLC проаналізували дані 50-и свиногосподарств із Канади та США, які працювали на ринку не менше трьох років.

Порівнюючи показники підприємств за кількістю народжених поросят, виявили істотне коливання: від 9,4 до понад 15 поросят/гніздо.

Ферми також значно різнилися за збереженістю поросят, адже були такі, де виживало менше 67%, і такі, де зберігали понад 90% малят.

Щоб з’ясувати, коли втрачають найбільше поросят, час їх перебування у маточнику поділили на три відрізки. Виявилося, що понад половину падежу сисунів (52%) трапилося у дні 0–1 після народження, майже третина (31,8%) — у дні 2–8 після народження і 16,2% поросят гинули після 9-го дня від народження.

При цьому частка мертвонароджених поросят у різних господарств коливалася від 2,2% до 12,2%, а падіж серед сисунів — від 3,1% до аж 22,5%. Тобто виживаність поросят до відлучення, що в середньому становила 82,5%, на кращих господарствах сягала 93,1%, а на гірших не перевищувала 65,5%.

Що означає 27,6% різниці у виживаності поросят з точки зору прибутку? Для прикладу, свиноферма на 2500 свиноматок, де щотижня 120 опоросів по 13 поросят/гніздо, потенційно може отримати 1560 поросят/тиждень. При збереженості 93,1%, як у кращих господарств, така ферма відлучить 1452 поросят/тиждень; але при збереженості 65,5%, як у гірших, — лише 1022 поросят/тиждень, тобто на 430 голів менше. А тепер помножте недоотриманий прибуток на 52 тижні — коментарі зайві.

Визнаний міжнародний консультант зі свинарства Джон Гадд зауважує, що багато тих свиногосподарств, де стабільно втрачають 10–12% сисунів і більше, виправдовують себе: «Цілком природно, що зі збільшенням чисельності гнізд зріс і падіж сисунів, адже збільшилася частка тих поросят, що мають меншу масу, а отже, менші шанси на виживання». Проте експерт із цим категорично не погоджується, адже інші господарства, що застосовують ідентичні сучасні генотипи, умудряються із тими самими маловаговими поросятами утримувати рівень падежу сисунів не вище 6%.

Як зберегти максимум поросят?

У господарств із найкращими показниками збереженості багатоплідних гнізд немає ні чарівної палички, ні секретних технологій — лише ефективні підходи до менеджменту поросят.

Деякі ключові фактори ефективного управління підсисними поросятами:

1. Навчений і турботливий персонал

Догляд за поросними свиноматками, а згодом за новонародженими поросятами, потребує відповідної кваліфікації і навичок, а також значних затрат часу і терпіння. Тому правильний підбір, підготовка і мотивація персоналу для маточника — половина успіху.

2. Оптимальна температура й ідеальна гігієна

Важливість правильного температурного режиму та чистоти для виживання сисунів не викликає сумнівів. Але пан Гадд, який налагоджував роботу свиногосподарств у 23 країнах світу, зауважує, що 75% відвіданих ним ферм не дотримуються необхідної гігієни у маточнику, а у третини — приміщення цеху занадто спекотні або задушливі.

Постачальники пропонують сучасні системи клімат-контролю, що самостійно балансують температуру і швидкість повітрообміну до оптимальних показників. Проте часто господарства відмовляються модернізувати свої приміщення такими системами, лякаючись високої ціни. Рахуйте правильно: витрати для, скажімо, двох маточників на 100 свиноматок за десять років служби обладнання поширюються на 60 тис. відлучених поросят, отриманих із цих приміщень. Тож, насправді, такі інвестиції більше, ніж прийнятні.

Упродовж першого тижня життя поросят у маточнику повинно бути бездоганно чисто, а далі — дуже чисто. Джонн Гадд наголошує, що кращі господарства досягають високої збереженості поросят саме завдяки гігієні. З 25-и людино-годин на свиноматку/рік, витрачених у маточнику, половину часу персонал таких ферм витрачає на прибирання. Разом із тим, у багатьох господарствах загальний час, витрачений на маточник, ледве сягає 12 людино-годин на свиноматку/рік, із яких лише 4–6 год./свиноматка/рік відводять на прибирання. Отже, необхідно не тільки збільшити загальний час на роботу персоналу в маточнику зі свиноматками і сисунами, але й виділити більше на підтримання гігієни. Це непросто, та результати того варті.

3. Допомога під час опоросу

Ті господарства, де оператори маточника почали працювати у дві зміни, кількість контрольованих опоросів зросла із 50 до 85%. Деякі ферми практикують повний контроль усіх опоросів і допомогу свиноматкам у режимі 24-и години 7 днів на тиждень, завдяки чому частка мертвонароджених поросят у них не перевищує 2–3%, а падіж поросят до відлучення не вищий 4–6%.

Пан Гадд відзначає, що скорочення тривалості опоросу позитивно впливає на виживаність новонароджених поросят, оскільки менше малят страждають через гіпоксію. Штучні засоби (препарати) для пришвидшення опоросу не виправдали сподівань. Найкраще — підтримувати нормальну фізичну форму свиноматок завдяки регулярним моціонам. Тож маємо ще один аргумент на користь групового, а не фіксованого утримання поросних свиноматок.

4. Догляд за новонародженими і контроль споживання молозива

Важливо якомога швидше після народження обсушити поросят (рушником, спеціальною пудрою тощо) та помістити у тепле гніздо.

Критично важливо для виживання поросят — достатнє споживання молозива у першу добу після народження. Переконайтеся, що всі поросята отримали необхідний мінімум. Застосовуйте роздільне вигодовування: виявляйте слабких поросят або тих, що народилися останніми, і підкладайте їх до передніх молочних залоз упродовж перших годин опоросу, щоб вони гарантовано отримали достатній імунний захист до кінця підсисного періоду.

5. Перехресне вигодовування

Починаючи із другого дня після народження персонал цеху має відслідковувати поросят, які почали відставати у рості. Вчасне підсаджування в інші гнізда, застосування свиноматок-мачух чи навіть системи «rescue-deck» дасть таким поросятам шанс протистояти патогенам. Саме ці процедури потребують чи не найбільшого терпіння й уваги персоналу. Якщо вашим операторам таких якостей бракує, перехресне вигодовування поросят може не дати бажаного результату.

Генетичні компанії проробили справді вражаючу роботу, щоб дати свиногосподарствам можливість отримувати від свиноматок великі гнізда. Тепер черга за свинарями: перегляньте і відкоригуйте менеджмент маточника у вашому господарстві, щоб повністю скористатися перевагами сучасних генотипів свиней і зберегти якомога більше поросят.

comments powered by Disqus