Будівництво ферми: алгоритм дій

  • 1459
  • 67

Цьогоріч ціна на ринку живця дозволяє нарощувати потужності. Однак враховуйте, що правила гри змінилися! Як саме, розкажуть експерти.

Віктор Кобилянський, експерт «Гарячої лінії» ГС «Всеукраїнська Аграрна Рада»

Верховна Рада України прийняла кілька законів, які вносять зміни в містобудівне законодавство. Один із них — Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення містобудівної діяльності» від 17.01.17 р. №1817-VIII (далі — Закон №1817). Він набрав чинності 10 червня 2017-го. Цим законом зокрема:

  • посилено адміністративну відповідальність (збільшено розмір штрафів) за порушення вимог законодавства, будівельних норм, стандартів і правил під час будівництва (ст. 96, 961, 18842, 2446 КУпАП) та правопорушення у сфері містобудівної діяльності (ст. 2 ЗУ «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності»);
  • категорії складності об’єктів містобудування замінено класом наслідків (відповідальності) (зміни в ст. 2, 8, 9, 12, 14 ЗУ «Про основи містобудування», ст. 50 ЗУ «Про землеустрій», ст. 7, 31, 32, 34, 36, 37, 39, 392 ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності» (далі — Містобудівний закон), ст. 2 ЗУ «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності», ст. 7 ЗУ «Про ліцензування видів господарської діяльності»);
  • скасовано окремий вид документу, який дає право на виконання будівельних робіт, — декларації про початок виконання будівельних робіт (зміни в ст. 19 ЗУ «Про архітектурну діяльність», ст. 14, 16 ЗУ «Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю»);
  • уточнено порядок видачі містобудівних умов та обмежень (далі — МУО): їх мають видавати на підставі містобудівної документації (наприклад, відсутність генплану чи ДПТ — підстава для відмови у видачі МУО); встановлено перелік документів, які подаються разом із заявою про видачу МУО; визначено підстави для відмови у видачі МУО, їх зміст, підстави для скасування МУО (ст. 29 Містобудівного закону);
  • змінено норми, що регулюють отримання дозволу на виконання будівельних робіт (ст. 36, 37, 391 Містобудівного закону).

Ще одним важливим нововведенням є Закон України «Про оцінку впливу на довкілля» від 23.05.17 р. №2059-VIII (далі — Закон №2059), що вводяться в дію з 18 грудня 2017-го і встановлює вимоги щодо:

  • включення в проектну документацію результатів оцінки впливу на довкілля (ст. 31 Містобудівного закону);
  • необхідності подання таких результатів для отримання дозволу на виконання будівельних робіт (ст. 37 Містобудівного закону).

Після прийняття названих законів були відповідно відкориговані і підзаконні акти. Насамперед це стосується Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженого постановою КМУ від 13.04.11 р. №466 (далі — Порядок №466), який був змінений постановою КМУ від 07.06.17 р. №404.

Принциповими змінами є виключення з переліку документів, які дають право на виконання будівельних робіт, зареєстрованих декларацій про початок таких робіт (фактично це означає необхідність отримання дозволу на виконання будівельних робіт для переважної більшості об’єктів будівництва), заміни категорій складності класами наслідків, а також додаткові вимоги щодо результатів оцінки впливу на довкілля.

Зареєстровані до набрання чинності Законом №1817 декларації про початок виконання будівельних робіт є чинними до завершення будівництва об'єктів (п. 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону №1817).

Об'єкти будівництва I та II категорій складності належать відповідно до об'єктів з незначними (СС1) наслідками; III та IV — до СС2; V — до СС3 (п. 5 Прикінцевих та перехідних положень Закону №1817). Такий підхід (автоматичної заміни категорії складності класом наслідків) має застосовуватися до об’єктів, на які вже оформлені документи, що дають право на виконання будівельних робіт. Надалі (для нових об’єктів будівництва) клас наслідків має визначатися згідно з частиною 5 статті 32 Містобудівного закону. Віднесення об'єкта до певного класу наслідків (відповідальності) здійснюється проектною організацією за погодженням із замовником будівництва. При цьому враховуватиметься положення ДСТУ-Н Б В.1.2-16:2013 «Визначення класу наслідків (відповідальності) та категорії складності об'єктів будівництва». Правильність визначення класу наслідків (відповідальності) перевіряється під час проведення експертизи проектів, якщо здійснення такої експертизи є обов'язковим.

Принциповим для віднесення до СС1 є одночасна відповідність таким критеріям:

  • постійне перебування на об'єкті до 50 осіб;
  • періодичне перебування на об'єкті до 100 осіб;
  • рівень матеріальних збитків чи соціальних втрат, пов'язаних із припиненням експлуатації або з втратою цілісності об'єкта, — до 2500 мінімальних заробітних плат.

Оцінка впливу на довкілля є обов’язковою у випадках, визначених статтею 3 Закону №2059. Зокрема друга категорія видів планованої діяльності та об'єктів, які можуть мати значний вплив на довкілля та підлягають оцінці впливу на довкілля, включає:

  • сільське господарство;
  • сільськогосподарське освоєння, рекультивація та меліорація земель на територіях площею 20 гектарів і більше або на територіях та об'єктах природно-заповідного фонду чи в їх охоронних зонах на площі 5 гектарів і більше, будівництво меліоративних систем та окремих об'єктів інженерної інфраструктури меліоративних систем;
  • зміна цільового призначення земель сільськогосподарського призначення (якщо нове призначення відноситься хоча б до одного виду діяльності, зазначеного у частинах другій та третій статті 3 Закону №2059) та зміна цільового призначення особливо цінних земель;
  • потужності для вирощування: птиці (40 тисяч місць і більше); свиней (1 тисяча місць і більше, для свиноматок — 500 місць і більше); великої та дрібної рогатої худоби (1 тисяча місць і більше); кролів та інших хутрових тварин (2 тисячі голів і більше);
  • інтенсивна аквакультура з продуктивністю 10 тонн на рік і більше або на територіях та об'єктах природно-заповідного фонду чи в їх охоронних зонах.

Частиною 4 статті 3 Закону №2059 заборонено провадження планованої діяльності, у згаданих випадках без оцінки впливу на довкілля та отримання рішення про провадження планованої діяльності.

З урахування наведеного алгоритм дій щодо будівництва ферми виглядатиме так:

1. Оформлення прав на земельну ділянку під будівництво (якщо такі права не зареєстровані).

2. Підготовка містобудівного розрахунку, що визначає інвестиційні наміри замовника (складається у довільній формі з доступною та стислою інформацією про основні параметри об'єкта будівництва).

3. Отримання вихідних даних на проектування:

3.1. Містобудівних умов та обмежень (надається місцевими органами містобудування та архітектури на підставі заяви, до якої додаються копія документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, або копія договору суперфіцію; копія документа, що посвідчує право власності на об'єкт нерухомого майна, розташований на земельній ділянці, або згода його власника, засвідчена в установленому законодавством порядку (у разі здійснення реконструкції або реставрації); викопіювання з топографо-геодезичного плану М 1:2000; витяг із Державного земельного кадастру; містобудівний розрахунок).

3.2. Технічних умов (надаються власниками/балансоутримувачами відповідних інженерних мереж).

3.3. Завдання на проектування (складається замовником).

4. Розроблення проектної (проектно-кошторисної) документації на будівництва. Розробляється спеціалізованими організаціями.

5. Експертиза проектної документації (не потрібна для об’єктів з класом наслідків СС1). З переліком експертних організацій можна ознайомитися на сайті Мінрегіону України (http://www.minregion.gov.ua/napryamki-diyalnosti/building/pricing/perelik-ekspertnih-organizatsiy/perelik-ekspertnihorganizatsiy-7/).

6. Отримання дозволу на будівництво (для об’єктів СС2–СС3). Надається органами Держархбудконтролю на підставі заяви замовника будівництва (форма заяви — Додаток 10 до Порядку №466) з додатками (тільки тими, які мають стосунок до ситуації, що розглядається):

6.1.копія документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, або копія договору суперфіцію;

6.2.проектна документація на будівництво, розроблена та затверджена в установленому законодавством порядку;

6.3.копії документів про призначення осіб, відповідальних за виконання будівельних робіт, та осіб, які здійснюють авторський і технічний нагляд;

6.4.інформація про ліцензію, що дає право на виконання будівельних робіт, та кваліфікаційні сертифікати;

6.5.звіт про оцінку впливу на довкілля (у необхідних випадках).

Або

7. Повідомлення про початок виконання будівельних робіт (для об’єктів СС1). Подається до відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю за місцезнаходженням об'єкта не пізніше, ніж за один календарний день до початку виконання підготовчих або будівельних робіт.

8. Виконання будівельних робіт.

9. Складання акту готовності об'єкта до експлуатації, подання його до органу Держархбудконтролю та отримання сертифікату, який видається у разі прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта (для об’єктів СС2–СС3).

Або

10. Подання та реєстрація органом державного архітектурно-будівельного контролю декларації про готовність об'єкта до експлуатації.

11. Присвоєння поштової адреси збудованому об’єкту (проводиться виконкомами місцевих рад або райдержадміністраціями).

12. Технічна інвентаризація збудованого об’єкту з виготовленням технічного паспорту. Проводиться БТІ.

13. Реєстрація права власності на збудований об’єкт. Здійснюється державним реєстратором за заявою замовника будівництва, до якою додаються:

13.1. документ, що засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта;

13.2. технічний паспорт на об'єкт нерухомого майна;

13.3. документ, що підтверджує присвоєння об'єкту нерухомого майна адреси. За результатами реєстрації замовник отримує витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

14. Підключення об’єкта до інженерних мереж відповідно до отриманих ТУ.


За матеріалами журналу «Прибуткове свинарство», №4 (40), серпень 2017 р.