Як покращити менеджмент у репродукторі, щоб уникнути спаду виробництва

©

Щодня перед працівниками репродуктора постає безліч завдань, які стосуються не лише догляду за поросними свиноматками та відлученими поросятами, а й дотримання гігієнічних вимог, контролю систем подачі кормів та води тощо. Не помітити за рутиною прогалини у менеджменті доволі просто. Наслідок — спад виробництва. Щоб цього не допустити, потрібно постійно оцінювати та контролювати ефективність програм управління.

Клер ле Февр, лікар ветеринарної медицини, США

Головна вимога репродуктора — «ядра» свиноферми — підвищена увага до комфорту поросних свиноматок та догляду за новонародженими поросятами у перші дні життя. Від цього залежить якість поголів’я та показники ефективності свиноферми — кількість відлученців на свиноматку на рік, кількість свиней, реалізованих на забій, тощо.

«ТОЧКА ВІДЛІКУ»

Перший крок — перегляд підходів до догляду за поросятами у перші години та дні життя. Варто переконатися, що персонал переміщує/підсаджує тільки найменших чи найбільших поросят. Важливо щоразу контролювати рутинні процеси:

  • контроль кількості та функціональності сосків свиноматки;
  • менеджмент молозива;
  • дотримання мікроклімату для малюків — використання ламп та килимків для обігріву. Цей аспект особливо актуальний у холодну пору року;
  • налаштування вентиляції. Весь персонал має бути обізнаний щодо оптимальної температури в цеху опоросу та підтримувати її на належному рівні. Класична помилка — забули вимкнути вентилятори після миття — спричиняє зниження температури у приміщенні, що критично для новонароджених малюків.

Другий крок — вчасне виявлення слабких поросят. Для цього оглядають гнізда в цеху опоросу віком 1–5 днів, фокусуються на виснажених тваринах (проглядається хребет, ребра, впалий живіт). Поросят у «зоні ризику» та тих, що потребують негайної допомоги, слід позначати окремими кольорами. Важливо, щоб персонал умів визначати, які малюки відстають у рості від своїх товаришів і чи варто пересаджувати їх до свиноматок-мачух для покращення ситуації.

Третій крок — уміння персоналу не фокусуватися на найменших поросятах. Бути маленьким — не патологія! Проте наявність у гнізді більше 3-4-ох невеликих поросят може свідчити про проблеми, наприклад, хворобу чи погану молочність свиноматки.

Гнізда варто оглядати щодня, щоб уникнути проблем, які зрештою можуть спричинити втрату поросят.

ПРАВИЛЬНЕ РІШЕННЯ ДЛЯ КОНКРЕТНИХ СВИНЕЙ

Наступний етап — знайти для слабких поросят свиноматку-мачуху. Це вимагає від персоналу ґрунтовних знань та досвіду, адже залежить від низки аспектів, зокрема статусу здоров’я господарства, системи опоросу (безперервний цикл чи турами) тощо.

Для вирішення питань менеджменту слабких поросят, працівникам стане у нагоді «дерево ухвалення рішень». Це інструмент для візуалізації, який допоможе зрозуміти, як «виділити» свиноматку-мачуху та перемістити поросят. Для прикладу — схема (рисунок 1), розроблена для господарства, де опороси відбуваються щодня.

Для зручності можна фіксувати дані 3–5-денних спостережень за тваринами у спеціальних картках (прикріплюють на дверях у цех опоросу). На їх основі персонал розуміє, чи потрібна свиноматка-мачуха і коли її готувати.

До вибору свиноматки слід підходити ґрунтовно. «Ідеальні» характеристики:

  • матки 2–3-го опоросу;
  • 12–14 функціональних сосків без дефектів;
  • від свиноматки відлучили повністю здорових, міцних поросят.

Щоденний огляд гнізд для виявлення слабких поросят — важливий аспект. Він обов’язково має стати частиною рутинної роботи операторів у репродукторі.

Рисунок 1. Дерево ухвалення рішень щодо менеджменту слабких поросят

Джерело: Ветеринарна служба Картейджу, Іллінойс, США, 2019

* Вирівнювання гнізд (bump weaning) — поширений метод, при якому від свиноматки відлучають «рідних» поросят  на 5–7 днів раніше, і підсаджують їй малюків віком 7–10 днів від іншої матки, яка, натомість, отримує для вигодовування  3–7-денних поросят.

ВИСНОВКИ

Щоденні завдання, які постають у цеху опоросу, можуть знизити пріоритетність менеджменту слабких поросят. Важливо постійно слідкувати за такими тваринами та їх прогресом. Персонал має вміти:

  • оцінити відсоток поросят, відлучених із «підсадних» гнізд (якщо замалий — провести розслідування);
  • обрати малюків для пересаджування та свиноматок-мачух;
  • вчасно позначити та підсадити поросят тощо.

Постійний контроль програми менеджменту слабких поросят допоможе господарству отримати позитивний економічний ефект за рахунок вищого відсотку їх збереження.


PigUA.info за матеріалами журналу «Прибуткове свинарство» №1 (55), лютий 2020р.

comments powered by Disqus