5 кроків отримання статусу компартменту

  • 1459
  • 67
©

Незабаром в Україні запрацює інструмент, який допоможе захистити свиногосподарство від епізоотій та відкрити експорт продукції свинарства – компартменталізація. Це — високий рівень біобезпеки, підтверджений компетентним органом. Про 5 основних принципів отримання статусу компартменту розповів Віталій Башинський, експерт із питань ветеринарії та безпечності харчових продуктів ФАО, у ході симуляційних вправ у рамках проекту «Підвищення обізнаності щодо АЧС в Україні», який спільно реалізують Асоціація «Свинарі України», ФАО та ЄБРР.

5 основних принципів щодо отримання статусу компартменту:

Волевиявлення представників бізнесу.

Перше, що необхідно для запуску компартменталізації в Україні – ініціатива гравців ринку. Інструмент запрацює тоді, коли виробники подаватимуть запит-заявку до Держпродспоживслужби щодо отримання статусу компартменту.

«Інструмент у нас є, законодавство, на основі якого він застосовується, у нас є, але, поки що, жодного застосовуваного компартменту немає, адже запити до компетентного не надходили», — зауважив пан Башинський.

 

Навчальний блок для інспекторів компетентного органу

Реагуючи на звернення представників бізнесу, компетентний орган має провести навчання інспекторів щодо процедур оцінки та моніторингу статусу компартменту: як правильно оцінити план біобезпеки, які пункти він повинен включати, яким чином встановити, що він діє і т.д.

Аудит підприємства

Після навчання інспекторів та за наявності заявки від представника бізнесу, проводять перший аудит господарства.

У разі, якщо кінцевим продуктом виробництва є живі свині – статус компартменту отримує лише господарство-виробник.

«Оцінка буде прив’язана до рівня біобезпеки у господарстві або в декількох господарствах, які мають спільний режим управління. Що це значить? План біобезпеки цих двох господарств пов’язаний між собою, вони мають чіткі взаємозв’язки, які не можуть бути змінені без відома компетентного органу. Ці взаємозв’язки настільки тісні, що виключають буть-які ризики інфікування при переміщенні з одного господарства в інше: це і вимоги (якщо це живі тварини) до транспорту, до персоналу, спеціальне навчання персоналу і т.д.», — пояснив експерт.

Якщо мова йде про поставки свинини або продуктів переробки — компартмент має об’єднувати «ланцюг» із господарств, які повністю відповідають його вимогам, та забійного пункту, який здатний відстежувати кожну партію із господарств-виробників. Забійний пункт, який входить до складу компартменту, повинен довести або внутрішню систему простежуваності, або зовнішнє маркування: всі тварини, які поставляють з компартменту забиті в один день, за однією системою, зберігаються в одному місці та під час переміщення не перетинаються з будь-якими іншими тваринами, які походять із підприємств з меншим рівнем біобезпеки.

Звернення до країни-імпортера

Після проведення всіх процедур, описаних вище, господарство зі статусом компартменту подає звернення до країни-імпортера.

Зовнішнє оцінювання

Після отримання звернення країна-імпортер проводить зовнішнє оцінювання заходів біобезпеки. У разі відсутності зауважень для господарств зі статусом компартменту відкриваються можливості експорту до тієї чи іншої країни.

«У випадку, якщо статус компартменту отриманий не з метою зовнішньої торгівлі, окремі зоосанітарні статуси запроваджують для захисту внутрішньодержавної торгівлі під час жорстких умов епізоотичного неблагополуччя. Це говорить про те, що якщо у безпосередній близькості до господарства зафіксують спалахи АЧС, карантинні обмеження не впливатимуть на його діяльність, за умови високого статусу біобезпеки», —  додав пан Башинський.