Солома для утримання свиней: використовувати чи ні?

©

Хтось утримує свиней на підстилці зі свіжої соломи, а хтось і чути про це не хоче. Обидві сторони мають рацію, адже існує багато вагомих аргументів за та проти використання цього матеріалу. Тож які саме переваги та недоліки є у соломи та чому їх потрібно знати?

Природні види підстилки, такі як солома та сіно лише частково використовують у промисловому свинарстві. А якщо і використовують, то здебільшого для свиноматок. Якщо запитати людей, не пов’язаних із галуззю, як вони собі уявляють розведення свиней, скоріш за все вони опишуть поросят на солом’яній підстилці надворі чи всередині. Зрештою, саме такі картинки видає Google при пошуку інформації про свинарство. До того ж важко не погодитись, що свинка на свіжій солом’яній підстилці виглядає краще, ба навіть щасливіше за свиню на бетонній підлозі. Та чи справді це так?

Чому не варто використовувати солому

Серед найважливіших причин, чому солому використовувати не варто — її вартість та ризики для біобезпеки. Ціни на солому та сіно інколи можуть бути зависокими. Деякі дослідження стверджують, що солома сприяє кращому приросту в свиней, проте важко сказати, чи компенсуватиме це витрати. Якщо ж є можливість використати солому з власного поля — це менш фінансово затратно.

Крім того, існує багато ризиків для біобезпеки на господарстві, один з яких — поширення африканської чуми свиней (АЧС). Так, у солому можуть потрапити екскременти диких тварин, що були у полі. Окрім непередбачуваного клімату, неможливо контролювати те, які віруси, бактерії та грибки можуть потрапити таким чином на ферму. До того ж, ізолюючі властивості соломи можуть погіршити стан свиней, за умови утримання в теплому вологому кліматі.

Чому варто сказати соломі «так»

У кого немає проблем з кусанням хвостів серед свиней? Якщо така проблема відсутня, причиною може бути купірування або солома. Утримання свиней з некупірованими та неушкодженими хвостами у приміщенні без соломи майже неможливе. Для цього доводиться йти на інші поступки, наприклад збільшувати простір для утримання свиней. У цьому випадку витрати на солому будуть меншими за витрати на утримання меншої кількості свиней на квадратний метр, ветеринарні процедури, падіж, зниження показників приросту та зниження вартості туші.

Дослідження одностайно показують, що солома покращує благополуччя свиней. Попри усі дослідження різних видів допоміжних матеріалів, неподрібнена солома найкраще відповідає усім вимогам. Свині можуть її досліджувати, взаємодіяти з нею, гризти, їсти та ділити між собою, як показали останні дослідження Хелін ван де Верд та Сари Ізон, опублікованому в журналі «Animals» у 2019-му. Хороші допоміжні матеріали — один з ключових факторів для благополуччя свиней, необхідний для здорового поведінкового розвитку.

Ризик Мікотоксинів

Досвід однієї Австрійської ферми однак показав, що використання соломи може призвести до внутрішньої кровотечі та шлункових виразок через мікотоксини (Таблиця 1). За результатами досліджень солома з ферми, де утримувалися свині містила 6217 мкг/кг Дезоксиніваленолу, 60,6 мкг/кг Зеараленону, 204 мкг/кг 3-ацетилдеоксиніваленолу, 314 мкг/кг 15-ацетилдеоксиніваленолу та 10,2 мкг/кг стеригматоцистину. У сіні також виявили 45,5 мкг/кг мікотоксину Т-2 та 12,7 мкг/кг стеригматоцистину.

Таблиця 1 — Вплив мікотоксинів

Мікотоксин

Наслідки

Деоксиніваленол (вомітоксин)

Розвиток параезофагеальної виразки шлунку

Зераленонон (мікотоксин F-2)

Проблеми з фертильністю та аборти у свиноматок

3- та 15- ацетилдеоксиніваленол

Скорочення споживання корму та зменшення приросту маси тіла, ураження стравоходу та шлунку в свиней, пошкодження легень, печінки та нирок

Стеригматоцистин

Наслідки ураження схожі на афлатоксин В, негативно впливає на печінку

T-2 (Трихотеценові токсини)

Проблеми з шлунково-кишковим трактом, шкірою, нирками, печінкою та імунною системою. Пов’язаний з нервовими, репродуктивними, імунологічними та гематологічними ефектами. Може бути смертельним для тварин на фермі. Зауважте, що Т-2 також токсичний при вдиханні

Зауважте, що певні мікотоксини з Таблиці 1 токсичні також для людей при контакті зі шкірою чи вдиханні. Тож мікотоксини на фермі представляють ризик не лише для тварин, а й для людей, які працюють із сировиною (соломою, зерновими, кормами).

Безумовно, всі придбані допоміжні матеріали необхідно перевіряти на наявність мікотоксинів, особливо за сприятливих для їх розвитку погодних умов (тепла дощова погода). Якщо після купівлі великої кількості соломи виявиться, що матеріал заражений мікотоксинами — це може призвести до значних фінансових втрат. Тож ті люди, які відмовляються від соломи, мають на те вагомі причини. Однак, з точки зору зменшення ризику кусання хвостів, покращення умов утримання свиноматок, благополуччя тварин та загального вигляду ферми, то солома, за правильних кліматичних умов, може бути досить непоганим інструментом.

Менш ризиковані альтернативи

Звичайно, існують альтернативи сіну та соломі. Якщо солома використовується для зменшення кусання хвостів у свиней на дорощуванні, іншими профілактичними заходами може бути зменшення щільності поголів'я, використання інших допоміжних матеріалів та відповідний протокол управління, за якого вилучають агресивних свиней або їхніх «жертв». Якщо солома використовується в якості підстилки для свиноматок, альтернативою може бути тирса, пісок, килимки або рисове лушпиння (хоча рис також може містити деякі мікотоксини). Альтернативною підстилкою для поросят може бути тирса, мішковина чи подрібнений папір.


PigUA.info за матеріалами pigprogress.net

comments powered by Disqus