Законні підстави для контролю операторів ринку

  • 1459
  • 67

Понад три роки вітчизняні виробники свинини здійснювали діяльність в умовах мораторію на перевірки. Ситуація змінилася з набуттям чинності Закону «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров’я та благополуччя тварин». Про те, як працюватиме система перевірок операторів ринку, спілкувалися з  незалежним експертом Віталієм Башинським.

Віталій Башинський, міжнародний консультант, ветеринарний експерт ФАО/ЄБРР

— 4-го квітня набрав чинності ЗУ «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров’я та благополуччя тварин» (далі —Закон). Яким чином він вплине на систему та що зміниться?

Відмінність цього Закону — впровадження механізму аналізу ризиків та ризикоорієнтовований підхід до контролю, що впливає на частоту та якість перевірок операторів ринку. На мою думку, Закон повертає механізми, які були знищені в ході реформи, наприклад, мораторієм, коли через заборону на проведення позапланових перевірок не було можливості виявляти порушення на підприємствах, а  аналіз ризиків перетворився на збір статистичних даних. Прийняття цього Закону — перший крок до формування повноцінного компетентного органу у  сфері державного контролю.

При цьому важливо, що Закон впорядковує функції держави у  сфері безпечності харчових продуктів, здоров’я та благополуччя тварин не лише всередині країни, а  й на кордоні: встановлює вимоги до прикордонних інспекційних постів, чіткі правила проходження вантажів через кордон тощо.

—Усі перевірки здійснюватимуться без попереджень?

Закон визначає, що заходи державного контролю здійснюються у  вигляді інспектувань та аудиту, які погоджені Мінагрополітики. Інспектування —стосується зокрема первинних виробників продукції — здійснюють без попередження оператора ринку. Оскільки завдання аудиту — перевірка процедур, заснованих на принципах НАССР, що включає вивчення документації, оператора (стосується зокрема тих, хто займається забоєм тварин та м’ясопереробкою) повідомляють не пізніше, ніж за три робочі дні.

Законом також передбачено здійснення заходів державного контролю позапланово (без погодження з  Мінагрополітики), насамперед, за умови виявлення невідповідності або обґрунтованої підозри щодо невідповідності. Наприклад, надійшла скарга про певні порушення на підприємстві. Це підстава для перевірки, проте стосуватиметься вона лише описаних у  скарзі порушень, а  не всього підприємства в цілому.

—Хто здійснюватиме перевірки?

Інспектори. У Законі прописаний чіткий поділ: державний інспектор, головний державний інспектор, державний ветеринарний інспектор, залежно від освіти та виконуваних функцій. Наприклад, якщо питання стосуються гігієни, перевіряти може як державний інспектор, так і  державний ветеринарний інспектор. А от щодо захворювання тварин — лише державний ветеринарний інспектор.

—А як бути з контролем якості продукції, яка, наприклад, продається на стихійних ринках?

Нині визначальний принцип — дерегуляція. У сфері державного контролю це означає чітке розмежування функцій та повноважень структур. Стихійна торгівля, з одного боку, порушення Закону про якість та безпечність харчових продуктів, а отже, царина ветеринарної служби. Проте лікар ветеринарної медицини не має права навіть попросити документи у фізичної особи, яка займається стихійною торгівлею: наприклад, продає м’ясо біля метро. Він може лише повідомити про факт порушення Національну поліцію, яка надалі повинна займатися цим питанням. Адже незаконні продажі — сфера її відповідальності.

— В Законі введено поняття «компартмент». Це означає, що є законні підстави для того, аби система компартментів в Україні запрацювала?

Так, проте Закон не визначає процедуру компартментизації. Вона прописана в супровідних нормативних документах. Їх просування — відповідальність Мінагрополітики. На жаль, Міністерство це питання досі ігнорує, а  отже, система компартментів поки не може бути застосована.


PigUA.info за матеріалами журналу «Прибуткове свинарство» № 2 (44), квітень 2018 р.