Інструкція з отримання висновку з оцінки впливу на довкілля

  • 1459
  • 67

Наприкінці 2017-го набув чинності ЗУ «Про оцінку впливу на довкілля». Основним його нововведенням є запровадження нового дозвільного документа — висновка з оцінки впливу на довкілля, який замінив висновок державної екологічної експертизи. Алгоритм його отримання обговорювали під час регіональних семінарів, організованих Асоціацією «Свинарі України» та Проектом USAID «Агросільрозвиток», з головою Комітету Громадської ради при Мінприроди України з питань екологічної безпеки та експертизи, директором ДП НДІННП «МАСМА» Олегом Картавцевим.

Олег Картавцев, голова Комітету Громадської ради при Мінприроди України з питань екологічної безпеки та експертизи, директор ДП НДІННП «МАСМА»

— Чим відрізняється Висновок з оцінки впливу на довкілля (ОВД) від раніше діючих документів такого ґатунку?

Якщо говорити про Висновок з ОВД, його основна мета — подолати прогалини раніше діючих нормативних документів та гармонізувати вітчизняне екологічне законодавство із європейським. Він є більш комплексним.

Та із Законом «Про оцінку впливу на довкілля» (далі—Закон) виникла певна колізія: він передбачає загальні критерії до всіх гравців ринку, відповідаючи яким, підприємство може отримати дозвіл на будівництво/реконструкцію потужностей. Але здійснювати оцінку за ідентичними параметрами, коли підходи до виробництва у кожній галузі різняться,—нелогічно. Та й відсутність прозорих зрозумілих правил роботи створює ризики корупційних схем «вдячності» чиновнику за позитивне рішення. На щастя, згаданий ЗУ передбачає можливість розробки документів, критеріїв ОВД. Саме над таким документом—Національним стандартом з оцінки впливу на довкілля для свиногосподарств,—працюємо разом з Асоціацією «Свинарі України» та Технічним комітетом зі стандартизації. Нині на етапі узгодження остаточної редакції, до якого активно залучений бізнес.

— Чи не простіше перекласти документи такого гатунку?

Акцент на слові «національний», адже в кожній країні діють свої стандарти. Ми, безперечно, беремо до уваги та посилаємося на кращі світові практики, насамперед європейські, що передбачено гармонізацією законодавчих баз. При цьому зважаємо на вітчизняну нормативну базу. Важливо, щоб стандарт розроблявся для вітчизняних виробників, а не компілював незрозумілі для них вимоги і змушував адаптуватися до них, негативно позначаючись на конкурентоздатності.

Створення національного стандарту дозволить досягти кількох цілей. По-перше, запровадити однакову шкалу виміру для операторів галузі та контролюючих органів. По-друге, дати виробнику інструмент оцінки, щоб прийняти рішення про допустимість будівництва/реконструкції об’єкта до того, як отримає офіційне рішення на основі підготованих звітів та проектної документації, що потребують значних інвестицій. Ну і потретє, забезпечити прозорість системи і неможливість корупційної складової.

Це реалізація філософії стійкого збалансованого розвитку, до якого прагнемо.

Крім того, варто зауважити, що норми Стандартів з оцінки впливу на довкілля адаптовані до вимог, які встановлюють ключові міжнародні інвестори—ЄБРР, МФК* та ін. Це значно спростить залучення коштів для вітчизняних виробників.

Власне, свинарство,—перша галузь, яка «пішла» на такий експеримент—розробку Національних стандартів з ОВД. Шлях змін та реформ розпочався!

Порядок отримання висновку з оцінки впливу на довкілля

1. Повідомлення про планову діяльність

Необхідно подати повідомлення до місцевої держадміністрації (або безпосередньо до Мінприроди) про планову діяльність, яка підлягає оцінці впливу на довкілля, що містить інформацію, визначену частиною 2 Статті 5 Закону.

Далі місцева держадміністрація або Мінприроди публікують повідомлення та вносять дані до Єдиного реєстру з оцінки впливу на довкілля. Протягом 20-и робочих днів з моменту оприлюднення громадськість може надати зауваження щодо планованої діяльності.

Суб’єкт господарювання при підготовці звіту з ОВД враховує повністю, частково або обґрунтовано відхиляє зауваження і пропозиції громадськості. При цьому Законом не передбачено можливість адміністративного або судового оскарження відмови у врахуванні зауважень.

2. Підготовка Звіту  

Стислий зміст звіту:

  • опис планової діяльності;
  • опис виправданих альтернатив;
  • опис поточного стану довкілля;
  • опис факторів довкілля, які ймовірно зазнають впливу;
  • опис і оцінка можливого впливу на довкілля;
  • опис методів прогнозування;
  • опис заходів, спрямованих на запобігання негативного впливу;
  • опис очікуваного значного негативного впливу;
  • визначення всіх труднощів;
  • усі зауваження та пропозиції, що надійшли;
  • стислий зміст програми моніторингу.

3. ​​​​​​​Громадське обговорення

Громадське обговорення планової діяльності після подання звіту з оцінки впливу на довкілля проводиться у формі громадських слухань та у формі надання письмових зауважень і пропозицій (у тому числі в електронному вигляді).

Порядок проведення громадських слухань у процесі оцінки впливу на довкілля встановлює Кабінет Міністрів України. Поки цей порядок не встановлено. За результатами місцева держадміністрація (або Мінприроди) готує звіт про громадське обговорення, в який включено інформацію про «повне врахування, часткове врахування або обґрунтоване відхилення» зауважень та пропозицій громадськості, «Безпідставне та необґрунтоване неврахування чи неналежне врахування в подальшому маже бути підставою для скасування висновку у судовому порядку. Будь-яка фізична особа може оскаржити висновок на тій підставі, що її зауваження не було враховано.

  1. Висновок з оцінки впливу на довкілля

Після завершення громадського обговорення відповідний орган готує Висновок з оцінки впливу на довкілля, що є обов’язковим для виконання, враховується при прийнятті рішення про провадження планової діяльності та може бути підставою для відмови у видачі рішення про провадження планової діяльності.


PigUA.info за матеріалами журналу «Прибуткове свинарство» №2 (44), квітень 2018 р.