Одним із найважливіших параметрів утримання є забезпечення відповідного мікроклімату. Цей фактор суттєво впливає на продуктивність поголів’я, ріст і розвиток. Так, якщо у свинарнику прохолодно, тварини витрачатимуть більше енергії на самозігрівання, що призведе до збільшення споживання кормів і витрат на годівлю, але знизить при цьому конверсію корму у вигляді недостатніх приростів живої ваги. Якщо ж у свинарнику жарко, свині можуть перегрітися, а це погіршує апетит і споживання кормів. Через задуху та перегрів у свиней навіть може статися стрес-синдром, який значно ускладнює роботу всіх систем організму. Поголів’я повільніше росте, у кнурів значно погіршується якість сперми, а свиноматки гірше приходять в охоту, запліднюються та вигодовують поросят.
Необхідно пам’ятати про фізіологічні особливості свиней. А саме про те, що свині не мають потових залоз і тому не пітніють. Вони гірше переносять високі температури, ніж низькі, бо ці вони ще можуть компенсувати частковим зменшенням продуктивності і більшим споживанням корму. Свині не мають шерсті, тому вони чутливіші до швидкості руху повітря. Зокрема до протягів, які разом із поганою підстилкою та високою вологістю зменшують продуктивність і збільшують захворюваність. У свинарниках необхідно забезпечувати відповідну вологість, бо вона впливає на слизові оболонки. Однак підвищена вологість може посилити вплив холоду або спеки, сприяти втратам енергії організму на самозігрівання та простудам. Унаслідок надмірної вологості організм свиней затримує тепло навіть без потреби, тварини стають млявими, обмін речовин сповільнюється, що спричиняє захворювання шлунково-кишкового тракту. Загалом свині можуть добре почуватися при різній вологості, коли в місцях їхнього відпочинку сухо і нема протягів. Вологість у свинарниках має бути в межах 50–70%. При аналізі умов мікроклімату практики радять використовувати формулу: сума температури та вологості не повинна перевищувати 90.
Щоб вологість була меншою, слід регулярно чистити клітки й загони, видаляти гній і не допускати перезволоження підлоги. Свині мають чутливі легені, через що гостро реагують на якість повітря і, особливо, забруднення його шкідливими газами. Отже, у свинарнику має працювати автоматична система вентиляції. У приміщеннях з доброю вентиляцією паралельно менше пилу та шкідливих мікроорганізмів.
Необхідно постійно стежити за рівнем шкідливих газів. Так, концентрація аміаку не повинна перевищувати 0,02 мг/л, сірководню 0,015 мг/л, вуглекислого газу — 0,2%. Система вентиляції має забезпечувати постійний приток повітря. Однак його швидкість не має перевищувати 0,4 м/сек. влітку та 0,15 м/сек. взимку. Таким чином, для забезпечення доброго здоров’я свиней та їх високої продуктивності слід дотримуватися оптимальних параметрів утримання.
Температура у приміщенні — чи не головний з них.
Оптимальний режим температур для тварин різного віку та статі не однаковий. Це пов’язано з різною інтенсивністю обміну речовин, яка змінюється зі збільшенням живої ваги та інтенсивністю використання — тобто продуктивністю. Навіть в окремих тварин однієї статево-вікової групи реакція на зміну температури може відрізнятися. Від надмірної температури найчастіше страждають племінні свиноматки — навіть на підприємствах, основні показники яких щодо мікроклімату відповідають нормі. Це пов’язано зі значними розбіжностями оптимальної температури для свиноматок та для підсисних поросят. До температурного режиму цих двох груп тварин (яких утримують разом) ставлять особливі вимоги.
Потреба маленьких поросят у теплі, особливо впродовж перших днів життя, є пріоритетною умовою для виживання молодняка. Свиноматка ж змушена терпіти спеку, не маючи змоги кудись сховатися. Найбільше її стресові сприяє перегрів через те, що в загінчику для опоросу з обох боків клітки для поросят встановлюють теплі килимки.
Вона не тільки страждає від зависокої температури, яка майже ніколи не відповідає її оптимальній потребі у 18 ºС, а ще й зазнає впливу додаткових джерел тепла. І негативний вплив на свиноматку тим сильніший, чим вища її молочність та чим більше поросят. Тож обладнуючи зручне гніздо для поросят, не слід забувати і про іншу важливу тварину в цій групі — свиноматку. Бо нехтування її потребами може зіпсувати всі досягнуті успіхи, спричинити значне зниження молочності тварини, загальне ослаблення серцево-судинної, дихальної та нервової систем, що не дозволить відлучити велику кількість міцних поросят та успішно використовувати свиноматку в подальшому.
Для підтримання оптимальної для свинопоголів’я температури є багато можливостей. Однак не варто забувати, що рекомендований температурний режим значною мірою залежить від технології та умов утримання. Так, значна різниця в температурах зумовлена використанням чи, навпаки, відмовою від підстилки, а також особливостями конструкцій приміщення та використаних будівельних матеріалів, особливо коли йдеться про підлогу.
Для охолодження свиней пропонують велике різноманіття технологічних хитрощів. Головне пам’ятати, що запорука захисту від надмірного перегріву тварин — не перевантажувати ними приміщення. При оптимальному використанні площі загону можна думати і про додаткові можливості охолодження.
Збільшення обсягу вентильованого повітря
Найпоширенішим методом охолодження тварин є збільшення обсягу вентильованого повітря. Йдеться не про природну вентиляцію, а про примусове введення до приміщення більшого обсягу свіжого повітря. Тут важливо не просто дати прохолодне повітря, а спрямувати його до місця утримання тварин. Як відомо, тепле відпрацьоване повітря піднімається вгору, а свіже і холодніше опускається донизу. Однак нерідко у свинарниках це правило не працює. Причина у непродуманому розташуванні привідного та вивідного каналів вентиляції, через що свіже повітря одразу видаляється. Так буває тоді, коли канали розташовані близько один до одного чи на одній лінії. Тоді повітря виходить зі свинарника, не дійшовши до тварин. Навіть якщо систему змонтували добре, вона не зможе забезпечити свиней свіжим повітрям, коли у стінах є зазори чи тріщини. Тоді механізм дії різних температур та різного тиску не спрацьовуватиме, а свині страждатимуть ще й від протягів. Таким чином, герметичність свинарників є обов’язковою.
Так само шкідлива надмірна вентиляція. Збільшення обсягу повітряного потоку та швидкості його руху руйнує тепловий шар навколо тварини і хоч і досягає бажаного ефекту обдування, водночас може спричинити простуду, особливо взимку чи при різкому похолоданні.
Комбінування верхньої та нижньої витяжки
Помірна припливна вентиляція влітку може не справлятися з забезпеченням достатнього руху повітря навколо тварин, хоч і гарантує приплив прохолоднішого повітря по всьому периметру приміщення, не руйнуючи теплового шару навколо тварин. У такому разі потрібно комбінувати верхню та нижню витяжки. Тоді надлишкове тепло витягується під стелю та видаляється. Це додатково зменшує загазованість приміщення, бо відпрацьовані гази не підіймаються вгору, а також виходять із теплим повітрям через нижню витяжку.
У результаті до свиней легше доходить чисте і прохолодніше повітря. А в разі потреби влітку тварин можна додатково охолоджувати, підключаючи верхню витяжку чи додаткові повітряні клапани. Слід пам’ятати, що така система працюватиме тільки тоді, коли в стінах нема великих щілин або зазорів. До того ж, коли у приміщенні тримають відгодівельних свиней, вентильованої площі для нижньої витяжки може бути недостатньою, бо тварини закриватимуть її власним тілом на щілинній підлозі.
Система з нижньою витяжкою добре працюватиме для відлученого молодняка та підсвинків, які ще не досягли великої ваги. Добрим рішенням для попередження значних перепадів температур є оснащення системи вентиляції теплообмінником — він найефективніший у перехідний період року, коли різкі перепади температур вночі й удень потрібно вирівнювати.
Розбризкування води
Важливим для охолодження свинопоголів’я є використання води. Йдеться як про звичайне розприскування й повітряну підтримку краплин, так і про будівництво так званих плакучих панелей. Основне, на що необхідно звертати увагу, — недопущення надмірного накопичення вологи та утворення осередків небезпечної сирості. При температурі 20–26 ºС, оптимальна вологість повітря має бути на рівні 60–80%. Таким чином, вода для охолодження тварин повинна зволожувати повітря у вигляді дрібного туману. Для цього використовують спеціальні розприскувачі, а не звичайні форсунки. Слід пам’ятати, що така система охолодження потребує якісної води, інакше засмічуватимуться дрібні отвори й фільтри та псуватиметься чутлива мембрана, яка вмикає чи вимикає розприскування. Є системи зволоження, які реагують на зміни мікроклімату та вмикаються самі.
Варто пам’ятати, що таке обладнання потребує великих витрат на ремонт та обслуговування. Зате це дозволяє не тільки досягати швидкого й ефективного охолодження, забезпечувати високий ступінь випаровування, а й зв’язувати пил.
Необхідно також враховувати, що установки для розприскування не повинні монтуватися безпосередньо над місцем відпочинку тварин чи над годівницями. Це відверне намочування тварин та корму, коли щось зламається. Добре налагоджену систему зволоження повітря через розбризкування можна успішно застосовувати для тварин різних статево-вікових груп та племінних тварин на середніх та пізніх термінах відгодівлі.
Розприскування води з повітряною підтримкою
Розприскування води з повітряною підтримкою — безпосередньо перед вертикальними вентиляторами — допомагає забезпечити тварин додатковою вологою, яка разом із повітрям переноситься на довшу відстань, охолоджуючи його. Такі системи складно використовувати там, де напрямок повітря обрано помилково — тоді свіже охолоджене повітря не потраплятиме до протилежного кінця загону, а йтиме безпосередньо до місця розташування тварин, утворюючи щось на зразок сильного протягу значно зволоженого повітря. Зрозуміло, що тоді свині страждатимуть. Таку систему охолодження успішно використовують для свиней на відгодівлі.
Плакуча панель
Застосування таких панелей також допомагає охолодити повітря. При цьому трубку розташовують над стіною з перфорованої цегли — отворами у напрямку руху повітря. Таким чином, протікаючи через зволожену цеглу, повітря охолоджується та віддає багато тепла, чим досягається ефект, подібний до роботи теплообмінника. За вірного розрахунку волога до приміщення не потрапляє — це дає змогу уникнути негативного впливу на мікроклімат, а надлишок води збирати й використовувати повторно. Щоб уникнути негативного ефекту під час використання взимку, її ізолюють додатковою перетинкою. Плакучі панелі можна застосовувати для різних приміщень, але найпоширеніші вони у свинарниках із відгодівельним поголів’ям.
Допоміжні охолоджувальні системи
Додаткові способи охолодження повітря у свинарських приміщеннях з використанням води — це так звана капілярна система та вбудовані терморегулювальні плити. Такі системи використовують для охолодження племінних свиноматок, яких утримують фіксовано в клітках. Капілярна система зволожує свиней через крапання вологи безпосередньо на них у зоні плечового пояса. Помічено, що зволоження саме там дозволяє досягти найкращого ефекту з охолодження. При цьому важливо не допустити надмірне підтікання й перезволоження як самих свиноматок, так і місць їхнього відпочинку.
Коли свиноматки різні за розміром, а клітки доволі просторі, важко гарантувати, що тварини стоятимуть під розбризкувальними форсунками саме так, як треба, а не ближче, через що зволожуватиметься шия або вода потраплятиме у вуха чи далі, спричиняючи забруднювання задньої частини тварин.
Терморегулювальні плити — це коли в підлогу під клітками вбудовують спеціальні трубки, по яких у разі потреби можна пускати прохолодну воду для охолодження або, навпаки, теплу для обігріву. Зрозуміло, що таке технологічне рішення потребує доволі великих витрат на будівництво та обслуговування. Щоб уникнути збоїв, за температурою води необхідно постійно стежити і не знижувати її надмірно, щоб не спричиняти місцевого переохолодження та запалення вимені.
Повітряні канали
Ефективним є охолодження повітря з використанням спеціально обладнаних повітряних каналів. При цьому повітря можна впускати як через канали, розташовані в самому приміщенні (наприклад, під стелею), так і через додаткові канали під самою будівлею чи поряд із нею. Важливим є правильний розрахунок і побудова їх таким чином, щоб вони не просто охолоджували повітря влітку за рахунок різниці температур під та над ізольованим дахом чи ззовні й у ґрунті, а й забезпечували надходження свіжого повітря до усіх куточків загону, де розташовані тварини. Додаткового охолодження повітря в каналі також можна досягнути, комбінуючи охолодження та вприскування вологи.
Під час будівництва додаткових повітряних каналів необхідно пам’ятати про можливі складнощі розташування їх під будівлею, з огляду на систему видалення гною та можливі проблеми з очищенням від сміття. До того ж зазвичай такі канали заповнені щебенем для збільшення контактної площі повітря задля нагрівання чи віддавання тепла. Зрозуміло, що через це збільшується опір і зростають витрати енергії. Канали поряд із приміщенням, хоч їх і можна облаштувати порівняно легко, займають багато корисної площі. Застосування повітряних каналів для зміни температури повітря є доволі поширеною практикою і добре підходить для приміщень із різними статево-віковими групами свиней.
«Fresh nose»
Є конструкції, що дозволяють підводити свіже прохолодне повітря практично до кожної клітки окремої свиноматки, забезпечуючи таким чином більше охолодження тварини. Наприклад, так звана система fresh nose. Втім, не варто забувати, що коли на кінці такої трубки, яку розташовують над годівницею поблизу від морди свині, не буде спеціальної сіточки для розсіювання повітря, тварини не тільки не зможуть насолоджуватися прохолодою, а й відлякуватимуться від води та корму завеликим протягом. Переконатись у цьому доволі легко, підставивши під струмінь повітря чутливу ділянку тіла.
Отож не завжди те, що на погляд господаря має сприяти гарному самопочуттю свиней, справді гарантує тваринам комфортні умови. Свині чутливі до високих температур, але, віддаючи перевагу тому чи іншому способу охолодження, головне не перестаратися, бо добрі наміри з незначними прорахунками легко можуть звести все нанівець.
Господареві необхідно детально вивчити всі особливості тих чи інших систем, опрацювавши інформацію, яку пропонують виробники обладнання й численні експерти. Для оптимізації мікроклімату є багато способів. Але треба розуміти, що повністю скопіювати те чи інше успішне рішення неможливо і не варто. На півдні нашої країни кліматичні умови значно відрізняються від північних, не кажучи вже про відмінності різних країн чи континентів. Слід аналізувати досягнуті іншими господарствами успіхи й ураховувати переваги та недоліки тієї чи іншої системи відповідно до особливостей власного господарства й місцевого клімату.